Румунія та Болгарія через кволу боротьбу зі своїми організованими злочинними угрупованнями та корупцією ще від самого вступу до ЄС у 2007 році перебувають під контролем спеціальної системи, встановленої Єврокомісією. Але через блокування входження цих держав до Шенгенської зони, оголошене Німеччиною та Францією, деякі румунські лідери вдаються до дипломатичних погроз та шантажу.
Міністр закордонних справ Румунії Теодор Баконскі в інтерв’ю місцевій пресі заявив про можливий односторонній вихід країни з системи контролю Брюсселя, що зветься «Механізм співробітництва та перевірок», яка рішенням європейських міністрів у вересні 2010 року була продовжена ще на рік. Крім того, голова румунського дипломатичного відомства заявив, що вимагатиме встановлення такого ж механізму щодо Хорватії, яка стоїть перша у черзі на приєднання до блоку європейських держав.
«Коли Механізм співробітництва та перевірок перетворюється із інструмента співпраці на засіб тиску, то нам він більше не потрібен... Ми (також) не можемо погодитися на вступ Хорватії до ЄС, якщо до неї не застосують такого ж механізму», – зауважив Теодор Баконскі.
Перевіряти чи ні визначає Єврокомісія
Коментуючи ці заяви, речник Європейської комісії Марк Ґрей зазначив, що самовільно вийти з-під нагляду Брюсселя Румунія не може, бо тільки Комісія визначає термін участі країни-члена у цій моніторинговій програмі.
«Румунська влада під час вступу (до ЄС) взяла на себе низку зобов’язань, що є чинними і сьогодні, і які стосуються правових реформ та боротьби з корупцією, – каже Марк Ґрей. – Тому Єврокомісія тоді й встановила Механізм співробітництва та перевірок. І саме рішенням Комісії цей механізм може бути припинений, коли всі критерії для цього будуть виконані».
Що стосується Хорватії, то раніше комісар з питань політики сусідства та розширення Штефан Філе неодноразово заявляв, що нагляд Брюсселя за внутрішніми процесами у Румунії та Болгарії не обов’язково пошириться й на Хорватію. Навіть більше: його департамент зробить все можливе, щоб вступ цієї країни обійшовся без застосування Механізму співробітництва та перевірок, додає комісар.
Його речниця Наташа Батлер щойно підтвердила, що мова йде «про процес, що індивідуально застосовується до окремих країн, тобто Румунії та Болгарії».
«Щодо Хорватії, то ми поки що не можемо стверджувати напевно, але дуже сподіваємося, що у застосуванні такого ж механізму не буде потреби», – висловила надію представниця єврокомісара з розширення.
«Румунію дискримінують» – офіційний Бухарест
Тим часом у питанні приєднання Румунії та Болгарії до зони, де скасований контроль на внутрішніх кордонах, тобто «шенгену», офіційний Бухарест й далі запевняє, що його дискримінують, а деякі держави ЄС вдаються до подвійних стандартів.
В інтерв’ю газеті «Адеверул» міністр закордонних справ Теодор Баконскі заявив, що Румунія продовжуватиме захищати свою принципову позицію. Вона полягає в тому, що треба поважати правила, застосовані до інших країн протягом минулих розширень Шенгенської зони.
Міністр закордонних справ Румунії Теодор Баконскі в інтерв’ю місцевій пресі заявив про можливий односторонній вихід країни з системи контролю Брюсселя, що зветься «Механізм співробітництва та перевірок», яка рішенням європейських міністрів у вересні 2010 року була продовжена ще на рік. Крім того, голова румунського дипломатичного відомства заявив, що вимагатиме встановлення такого ж механізму щодо Хорватії, яка стоїть перша у черзі на приєднання до блоку європейських держав.
«Коли Механізм співробітництва та перевірок перетворюється із інструмента співпраці на засіб тиску, то нам він більше не потрібен... Ми (також) не можемо погодитися на вступ Хорватії до ЄС, якщо до неї не застосують такого ж механізму», – зауважив Теодор Баконскі.
Перевіряти чи ні визначає Єврокомісія
Коментуючи ці заяви, речник Європейської комісії Марк Ґрей зазначив, що самовільно вийти з-під нагляду Брюсселя Румунія не може, бо тільки Комісія визначає термін участі країни-члена у цій моніторинговій програмі.
«Румунська влада під час вступу (до ЄС) взяла на себе низку зобов’язань, що є чинними і сьогодні, і які стосуються правових реформ та боротьби з корупцією, – каже Марк Ґрей. – Тому Єврокомісія тоді й встановила Механізм співробітництва та перевірок. І саме рішенням Комісії цей механізм може бути припинений, коли всі критерії для цього будуть виконані».
Що стосується Хорватії, то раніше комісар з питань політики сусідства та розширення Штефан Філе неодноразово заявляв, що нагляд Брюсселя за внутрішніми процесами у Румунії та Болгарії не обов’язково пошириться й на Хорватію. Навіть більше: його департамент зробить все можливе, щоб вступ цієї країни обійшовся без застосування Механізму співробітництва та перевірок, додає комісар.
Його речниця Наташа Батлер щойно підтвердила, що мова йде «про процес, що індивідуально застосовується до окремих країн, тобто Румунії та Болгарії».
«Щодо Хорватії, то ми поки що не можемо стверджувати напевно, але дуже сподіваємося, що у застосуванні такого ж механізму не буде потреби», – висловила надію представниця єврокомісара з розширення.
«Румунію дискримінують» – офіційний Бухарест
Тим часом у питанні приєднання Румунії та Болгарії до зони, де скасований контроль на внутрішніх кордонах, тобто «шенгену», офіційний Бухарест й далі запевняє, що його дискримінують, а деякі держави ЄС вдаються до подвійних стандартів.
В інтерв’ю газеті «Адеверул» міністр закордонних справ Теодор Баконскі заявив, що Румунія продовжуватиме захищати свою принципову позицію. Вона полягає в тому, що треба поважати правила, застосовані до інших країн протягом минулих розширень Шенгенської зони.
