Демографічні проблеми, тобто, старіння й вимирання населення, а також еміграція у міста призводять до зникнення європейських сіл. У першу чергу, це стосується регіонів таких держав, як Польща, Угорщина чи країни Балтії.
На думку німецького фахівця Стефена Кренерта з берлінського Інституту популяції та розвитку, дещо краща ситуація у розвинутих країнах Західної Європи та Півночі. Там влада докладає зусиль для регулювання густоти населення, створення сіл нового типу та ще завдяки мігрантам.
Європейська комісія має особливий підхід до розвитку села. Тут навіть є два підрозділи, котрі, кожен зі свого боку, розробляють політику в цій сфері: департамент із розвитку сільського господарства і департамент з регіональної політики. Щороку на розвиток регіонів із Брюсселя виділяють чималі кошти, але теперішня криза, на думку Стефена Кренерта, дуже обмежить ці фінансування.
Села Європи у тому вигляді, який зберігався століттями, зникнуть, бо у них немає перспективи. Натомість, розвиватимуться нові види заміських населених пунктів.
«Деякі села, можливо, створять нову економіку. У Німеччині ми маємо приклади новітніх сіл, де розвивається біоенергетика. Вони орієнтуються на вирощування екологічно чистих сільгосппродуктів, або ж рослини для виробництва біопалива. Але частина сіл все одно зникнуть, бо не знайдуть цих нових функцій», – зазначив в інтерв’ю Радіо Свобода Стефен Кренерт.
«Інвестиції у безперспективні села – марні»
Вкладення коштів у окремі європейські регіони, на думку німецького експерта з демографічних питань, це тільки марна трата грошей.
«Інвестиції у віддалені сільські регіони – це тільки марні витрати, бо ці села з часом вимруть, – каже Стефен Кренерт. – Народжуваність там низька, всі люди помирають, а решта переселяється до міст. Тож, я не бачу виходу з цього становища тільки завдяки інвестиціям у створення інфраструктури».
Нарешті, на думку пана Кренерта, вирішити проблеми народжуваності у селах європейських країн практично неможливо. Водночас, імміграція лише частково заповнить прогалини, бо, як свідчить досвід Німеччини, більшість мігрантів врешті-решт опиняються у містах, де є більше робочих місць. Тому, Брюсселю доведеться змиритися з тим, що розвиток міст і сіл завжди залишатиметься нерівномірним, а зайві гроші треба, насамперед, вкладати у міста, зауважує експерт-демограф.
На думку німецького фахівця Стефена Кренерта з берлінського Інституту популяції та розвитку, дещо краща ситуація у розвинутих країнах Західної Європи та Півночі. Там влада докладає зусиль для регулювання густоти населення, створення сіл нового типу та ще завдяки мігрантам.
Європейська комісія має особливий підхід до розвитку села. Тут навіть є два підрозділи, котрі, кожен зі свого боку, розробляють політику в цій сфері: департамент із розвитку сільського господарства і департамент з регіональної політики. Щороку на розвиток регіонів із Брюсселя виділяють чималі кошти, але теперішня криза, на думку Стефена Кренерта, дуже обмежить ці фінансування.
Села Європи у тому вигляді, який зберігався століттями, зникнуть, бо у них немає перспективи. Натомість, розвиватимуться нові види заміських населених пунктів.
«Деякі села, можливо, створять нову економіку. У Німеччині ми маємо приклади новітніх сіл, де розвивається біоенергетика. Вони орієнтуються на вирощування екологічно чистих сільгосппродуктів, або ж рослини для виробництва біопалива. Але частина сіл все одно зникнуть, бо не знайдуть цих нових функцій», – зазначив в інтерв’ю Радіо Свобода Стефен Кренерт.
«Інвестиції у безперспективні села – марні»
Вкладення коштів у окремі європейські регіони, на думку німецького експерта з демографічних питань, це тільки марна трата грошей.
«Інвестиції у віддалені сільські регіони – це тільки марні витрати, бо ці села з часом вимруть, – каже Стефен Кренерт. – Народжуваність там низька, всі люди помирають, а решта переселяється до міст. Тож, я не бачу виходу з цього становища тільки завдяки інвестиціям у створення інфраструктури».
Нарешті, на думку пана Кренерта, вирішити проблеми народжуваності у селах європейських країн практично неможливо. Водночас, імміграція лише частково заповнить прогалини, бо, як свідчить досвід Німеччини, більшість мігрантів врешті-решт опиняються у містах, де є більше робочих місць. Тому, Брюсселю доведеться змиритися з тим, що розвиток міст і сіл завжди залишатиметься нерівномірним, а зайві гроші треба, насамперед, вкладати у міста, зауважує експерт-демограф.