Успадкувавши від батька головування у «Національному фронт», Марін Ле Пен одразу заявила про наміри балотуватися на президентських виборах 2012 року. Для цього вона планує насамперед поправити погану репутацію партії, яку вважають ксенофобською, антиіммігрантською та ультранаціоналістичною.
Проте під час конгресу «Національного фронту», на якому цими вихідними і відбулася офіційна «передача влади», сталися два випадки, що яскраво проілюстрували сутність послідовників Жана-Марі Ле Пена.
З одного боку, перед камерами та мікрофонами журналістів Фарід Смаї, давній почесний член політичного бюро партії, «гримнув дверима», заявивши про те, що його виключили з її лав, бо він мусульманин.
Другий інцидент стосувався побиття охоронцями журналіста телеканалу France 24 Мікаеля Шамеса.
«Вони мені скрутили руки, забрали та розбили годинник, а потім відняли й журналістське посвідчення, кажучи, що тепер ніщо не свідчить про мою професійну приналежність, – згодом розповів журналіст французького телеканалу, що віднині відмовився висвітлювати будь-що, пов’язане з «Національним фронтом». – Потім мене волочили по підлозі, завдаючи ударів по спині та животі».
Антисемітські натяки
Але кульмінацією цього інциденту стала чергова заява з антисемітським натяком тепер вже почесного голови партії Жана-Марі Ле Пена.
«Особа, про яку йде мова, вважає, що охорона його виштовхала із залу, бо він був євреєм. Але це не було написане ні у його посвідченні, ні на його пиці. Ніхто про це не міг здогадатися, а заявив він сам. Це смішно й обурливо», – сказав французький ультраправий політик, натякаючи на те, що по обличчю журналіста можна було б визначити, чи він єврей.
Жан-Марі Ле Пен відомий своїми публічними заявами, зокрема, у Європарламенті, наприклад, про те, що газові камери були тільки незначним епізодом Другої світової війни.
На президентських виборах 2002 року він у першому турі зайняв друге місце, незначно поступившись тільки Жакові Шираку. Щоправда, другий тур він програв Ширакові з величезним відривом.
У Брюсселі створюють європейського монстра – Марін Ле Пен
Отже, початок президентства у «Національному фронті» для Марін Ле Пен виявився доволі багатим на події, зокрема, й не надто сприятливі, з огляду на її бажання розвіювати стереотипи.
Тим часом, оголосивши про наміри позмагатися із Ніколя Саркозі за президентське крісло, вона у своєму інавгураційному виступі засвідчила доволі різкий євроскептицизм.
«Європейський монстр, що його будують у Брюсселі і який брехливо представляють як «Європу», – це ніщо інше, як конгломерат під американською протекцією. Це передумова тотальної, глобальної та світової держави», – заявила у тон своєму батькові Марін Ле Пен, теперішня голова французького «Національного фронту».
Проте під час конгресу «Національного фронту», на якому цими вихідними і відбулася офіційна «передача влади», сталися два випадки, що яскраво проілюстрували сутність послідовників Жана-Марі Ле Пена.
З одного боку, перед камерами та мікрофонами журналістів Фарід Смаї, давній почесний член політичного бюро партії, «гримнув дверима», заявивши про те, що його виключили з її лав, бо він мусульманин.
Другий інцидент стосувався побиття охоронцями журналіста телеканалу France 24 Мікаеля Шамеса.
«Вони мені скрутили руки, забрали та розбили годинник, а потім відняли й журналістське посвідчення, кажучи, що тепер ніщо не свідчить про мою професійну приналежність, – згодом розповів журналіст французького телеканалу, що віднині відмовився висвітлювати будь-що, пов’язане з «Національним фронтом». – Потім мене волочили по підлозі, завдаючи ударів по спині та животі».
Антисемітські натяки
Але кульмінацією цього інциденту стала чергова заява з антисемітським натяком тепер вже почесного голови партії Жана-Марі Ле Пена.
«Особа, про яку йде мова, вважає, що охорона його виштовхала із залу, бо він був євреєм. Але це не було написане ні у його посвідченні, ні на його пиці. Ніхто про це не міг здогадатися, а заявив він сам. Це смішно й обурливо», – сказав французький ультраправий політик, натякаючи на те, що по обличчю журналіста можна було б визначити, чи він єврей.
Жан-Марі Ле Пен відомий своїми публічними заявами, зокрема, у Європарламенті, наприклад, про те, що газові камери були тільки незначним епізодом Другої світової війни.
На президентських виборах 2002 року він у першому турі зайняв друге місце, незначно поступившись тільки Жакові Шираку. Щоправда, другий тур він програв Ширакові з величезним відривом.
У Брюсселі створюють європейського монстра – Марін Ле Пен
Отже, початок президентства у «Національному фронті» для Марін Ле Пен виявився доволі багатим на події, зокрема, й не надто сприятливі, з огляду на її бажання розвіювати стереотипи.
Тим часом, оголосивши про наміри позмагатися із Ніколя Саркозі за президентське крісло, вона у своєму інавгураційному виступі засвідчила доволі різкий євроскептицизм.
«Європейський монстр, що його будують у Брюсселі і який брехливо представляють як «Європу», – це ніщо інше, як конгломерат під американською протекцією. Це передумова тотальної, глобальної та світової держави», – заявила у тон своєму батькові Марін Ле Пен, теперішня голова французького «Національного фронту».
