Голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров наголошує на необхідності доопрацювання нового Закону «Про доступ до публічної інформації». Одним із недоліків документу правозахисник називає відсутність закріплення у Законі норми про те, що інформація може розповсюджуватись незалежно від державних кордонів, як це є в Європі.
«Дуже суттєвою є різниця між українським законодавством, Конституцією, законами і десятою статтею Європейської конвенції. Це презумпція про обіг інформації незалежно від державних кордонів. І це відповідає сучасному світові, де є інтернет, який не знає, що таке кордони. В українську Конституцію в 1996-му році це не було включено, і сьогодні, на жаль, законодавець знов не включив це положення в українські закони. Звідси можна говорити про інформаційну безпеку... і чекати інформаційних конфліктів на цю тему», – сказав сьогодні на семінарі для журналістів Євген Захаров.
Ще одним недоліком нового закону, за словами правозахисника, є відсутність захисту джерел інформації в державних органах, а також відсутність визначення інформації для службового користування.
Правозахисник наголошує на необхідності на загальнодержавному рівні скласти перелік даних, які будуть позначатися грифом «для службового користування». Зараз, каже Євген Захаров, кожна обласна державна адміністрація в Україні має свої критерії визначення секретної інформації.
Водночас, правозахисники відзначають і позитивні моменти у новому законі. Зокрема, такими вважають норму про зобов'язання чиновників надавати інформацію у п'ятиденний термін і необхідність письмового обґрунтування у разі відмови.
13 січня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект «Про доступ до публічної інформації».
«Дуже суттєвою є різниця між українським законодавством, Конституцією, законами і десятою статтею Європейської конвенції. Це презумпція про обіг інформації незалежно від державних кордонів. І це відповідає сучасному світові, де є інтернет, який не знає, що таке кордони. В українську Конституцію в 1996-му році це не було включено, і сьогодні, на жаль, законодавець знов не включив це положення в українські закони. Звідси можна говорити про інформаційну безпеку... і чекати інформаційних конфліктів на цю тему», – сказав сьогодні на семінарі для журналістів Євген Захаров.
Ще одним недоліком нового закону, за словами правозахисника, є відсутність захисту джерел інформації в державних органах, а також відсутність визначення інформації для службового користування.
Правозахисник наголошує на необхідності на загальнодержавному рівні скласти перелік даних, які будуть позначатися грифом «для службового користування». Зараз, каже Євген Захаров, кожна обласна державна адміністрація в Україні має свої критерії визначення секретної інформації.
Водночас, правозахисники відзначають і позитивні моменти у новому законі. Зокрема, такими вважають норму про зобов'язання чиновників надавати інформацію у п'ятиденний термін і необхідність письмового обґрунтування у разі відмови.
13 січня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект «Про доступ до публічної інформації».
