Доступність посилання

24 Листопад 2017, Київ 02:23

У Європі кожний десятий пацієнт страждає від лікарських помилок – такий висновок зробив комісар Євросоюзу з питань охорони здоров’я Джон Даллі. На його думку, у більшості випадків цих помилок можна було б уникнути.

Основною причиною лікарської недбалості Даллі назвав кваліфікацію медиків і незадовільну організацію роботи лікарень. Наскільки поширена ця проблема в Україні? І чи існує статистика цього явища?

Європейці занепокоєні можливістю лікарських помилок

Жорсткої критики з боку єврокомісара Джона Даллі зазнала німецька система охорони здоров’я, яка до цього часу вважалася однією з найкращих у Європі. Після такої заяви, організації, що відстоюють права пацієнтів Німеччини, висунули вимогу: створити в країні потужну систему моніторингу помилок, які допускають працівники закладів охорони здоров’я.

Але статистика свідчить, що ця проблема характерна для всіх без винятку країн Європейського Союзу. Крістін Шандлер, європейський експерт з питань охорони здоров’я, цитуючи відомого британського професора, сказала: «Колись медицина була простою, неефективною та відносно безпечною. Нинішня медицина складна, ефективна, проте, потенційно небезпечна».

За словами Шандлер, згідно з даними «Євробарометра», опублікованими минулими роками, понад дві третини європейців занепокоєні можливістю медичних помилок. «Наприклад, у Данії чи Фінляндії згадана проблема тривожить тільки 50 відсотків пацієнтів, а в Італії чи Польщі їх нараховується аж 97 відсотків. Але навіть, якщо в Європі докладатимуть чималих зусиль, подолати цю проблему зможуть не так швидко, тому що медицина – це неточна наука», - пояснює європейський експерт.

Водночас, згідно з даними підрахунків випадків медичних помилок у Великобританії, минулими роками тут трапилося аж 850 тисяч інцидентів такого роду. З них 40 тисяч завершилися фатально. У Бельгії річні дані щодо смертей через помилки лікарів коливаються у межах 2 тисяч.

Пацієнти, що страждають через невміння, або недбалість медиків зазвичай звертаються до судових установ. Проте розгляди у більшості випадків тривають роками, тому нерідко, великий відсоток позивачів з часом відмовляються від подальшого провадження справ.

Характерно, що минулого року у Бельгії створили спеціальний фонд, звідки пацієнти, що постраждали від медичних помилок, отримують грошові компенсації, навіть без звернення до суду.

Хибне лікування

В Україні офіційної статистики лікарських помилок немає. Це констатує президент Всеукраїнського лікарського товариства Олег Мусій. За його оцінками, таке явище є поширеним для України навіть більше, ніж для держав ЄС. «Це відбувається через те, що в нас відсутня по суті система охорони здоров’я. Є тільки її залишки, які не працюють на пацієнта. Тому я думаю, це явище більш розповсюджене, ніж на заході. З іншого боку, в нас не введені стандарти і протоколи лікування, які є обов’язковими для виконання в західних країнах, і відсутня система обов’язкового медичного страхування, яка стимулює контроль за лікарськими помилками».

Як медичні помилки в Україні обліковують випадки смерті пацієнтів, коли людину лікували від однієї недуги, а на розтині виявилося, що вона померла від іншої. Про це розповідає правозахисник Дмитро Гройсман. Також медичною помилкою вважають летальні випадки, коли трапилося ускладнення основного захворювання, або була супутня недуга. Хибне лікування, яке до смерті пацієнта не призвело, медичною помилкою офіційно не визнають, каже правозахисник.

Водночас Дмитро Гройсман зазначає: домогтися притягнення до відповідальності лікарів, які помилися, можна хіба що в Європейському суді з прав людини. «Найбільша (після справи «Гонгадзе проти України») компенсація присуджена у справі «Міхалко проти України», яка була розглянута в Європейському суді. Ця людина загинула в принципі від дій міліції, але загинула у витверезнику, що є також медичною установою. Його родичам присудили 93 тисячі євро компенсації »

Два роки тому Україна підписала зобов’язання перед Радою Європи щодо створення національного плану дій з безпеки пацієнтів. Відповідний документ існує у багатьох європейських країнах, зокрема, у Данії, чия система охорони здоров’я вважається однією з найкращих. В Україні поки такий план дій не створено, зауважує Віктор Сердюк, віце-президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів. «Звідки в нас беруться ті інваліди, які потім ідуть на пенсійне забезпечення? Чому в нас люди помирають в лікарнях? Лікарі, пацієнти повинні повідомляти про випадки медичної шкоди. Але потрібно звільнити від відповідальності того, хто повідомляє. Якщо лікаря будуть карати за це, то він ніколи не буде інформувати про помилку».

Помилки українських лікарів

До трьох років ув’язнення - таким є найсуворіше покарання в Україні за недбале виконання лікарем професійних обов'язків, яке призвело до тяжких наслідків для хворого. Але на практиці, за даними громадських правозахисних організацій, за ґратами опиняються щороку одиниці ескулапів, помилки яких мали такі наслідки.

У Рівному на руках у мами помер чотирирічний Максим Недільський. Лікарі спочатку діагностували у нього апендицит, згодом повідомили, що він цілком здоровий, але наступного дня хлопчик помер внаслідок гострої респіраторної інфекції та хвороби серця. Скарги рівнян на лікарські помилки не рідкість, але до суду доходять одиниці з цих справ, повідомляє місцева кореспондентка Радіо Свобода.

Як зазначив прокурор Рівненської області Василь Присяжнюк, «Відносно лікарів у минулому році було порушено і розслідувано дві кримінальних справи і направлено їх до суду. Наприкінці року прокуратурою порушено справу по Сарнах... три було, дві в суді, одна ще розслідується».
До суду була доведена справа лікаря, в якого померла півторарічна пацієнтка Ольга Сулковська, якій без консультації та аналізів лікар призначив лікування. Дівчинка померла. Судово-медична експертиза констатувала крововилив, ГРВІ та інфекційно-токсичний шок. Лікаря засудили до двох років позбавлення волі, але він потрапив під амністію, тож був звільнений від покарання.

Два місяці тому 12-річна рівнянка «ожила» на двадцятій хвилині після того, як лікарі констатували її смерть внаслідок отриманої в ДТП політравми.
12-річній Вікторії Бичковій з Квасилова лікар селищної амбулаторії призначив препарат, котрий містив еритроміцин. На цей препарат дівчинка має алергію, і це було записано в її медичній картці. Життя дитини врятували в реанімації. За рішенням суду, лікар мала сплатити сім’ї компенсацію. Вона подала касаційну скаргу і перевелася на іншу роботу – в районне управління охорони здоров’я.

Інший 55-річний рівнянин потрапив до обласної лікарні через лейкемію. Замість першої групи крові йому перелили третю – чоловік помер внаслідок ниркової недостатності, яка розвинулась, за висновком Львівського Інституту патології крові, через несумісність з організмом перелитої крові. Але рівненські лікарі стверджують: чоловік помер від того, на що хворів, тобто від раку крові.

В обласному управлінні охорони здоров’я на тему лікарських помилок говорити не бажають. Родичі людей, які постраждали або навіть померли внаслідок неправильно поставленого діагнозу, домагаються покарання винних роками.

Проблема помилок медиків є гострою і в Україні, і в державах ЄС. Але там, на відміну від України, навіть клінічні дослідження здійснюють за згоди пацієнтів (роз’яснюються наслідки, обговорюються протипоказання тощо). А в Україні медицина часто виявляється експериментальною. Українські медики, особливо у провінції, підвищують свою кваліфікацію на відповідних курсах – один раз на п’ять років. А вільного часу для поповнення знань практично немає: у більшості лікарів ненормований робочий день.

Водночас дається взнаки кругова порука. Як зазначив екс-міністр охорони здоров’я Микола Поліщук, хворому важко довести, що людина у білому халаті лікувала його некваліфіковано.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG