Президент Китаю Ху Цзіньтао попередив Сполучені Штати Америки про необхідність поважати суверенітет Пекіна над Тайванем і Тибетом.
За його словами, питання Тайваню і Тибету «стосуються суверенітету і територіальної цілісності Китаю і є предметом визначально важливого інтересу Китаю».
Китайський керівник, виступаючи в четвер у перебігу свого державного візиту до США з політичною промовою на обіді з чільними урядовцями і провідними підприємцями, також закликав до «взаємної поваги» і співпраці між державами Тихоокеанського регіону.
Раніше в четвер Ху Цзіньтао зустрічався з провідними законодавцями США, які, серед іншого, нагадували йому про недотримання прав людини в Китаї.
Тибет у перебігу історії бував і повністю або частково незалежним, і підпорядкованим Китаєві. Останній період тибетської незалежності закінчився 1950 року, коли Китай збройною силою змусив Тибет визнати свій суверенітет на правах автономії. 1959 року Китай жорстоко придушив тибетське повстання проти китайської влади, уряд Тибету на чолі з Далай-Ламою втік до Індії. Нині жодна країна не визнає незалежність Тибету.
Тайвань історично був однією з провінцій Китаю, яка нині існує як фактично окрема держава. Влади і материкового Китаю (Китайської Народної Республіки), і Тайваню (Республіки Китай) вважають себе за єдиного законного представника всього єдиного Китаю, а решту країни – своєю тимчасово непідконтрольною територією. Більшість держав світу офіційно стоїть на позиції КНР, визнаючи тільки цю державу, хоча має контакти і з Тайванем.
За його словами, питання Тайваню і Тибету «стосуються суверенітету і територіальної цілісності Китаю і є предметом визначально важливого інтересу Китаю».
Китайський керівник, виступаючи в четвер у перебігу свого державного візиту до США з політичною промовою на обіді з чільними урядовцями і провідними підприємцями, також закликав до «взаємної поваги» і співпраці між державами Тихоокеанського регіону.
Раніше в четвер Ху Цзіньтао зустрічався з провідними законодавцями США, які, серед іншого, нагадували йому про недотримання прав людини в Китаї.
Тибет у перебігу історії бував і повністю або частково незалежним, і підпорядкованим Китаєві. Останній період тибетської незалежності закінчився 1950 року, коли Китай збройною силою змусив Тибет визнати свій суверенітет на правах автономії. 1959 року Китай жорстоко придушив тибетське повстання проти китайської влади, уряд Тибету на чолі з Далай-Ламою втік до Індії. Нині жодна країна не визнає незалежність Тибету.
Тайвань історично був однією з провінцій Китаю, яка нині існує як фактично окрема держава. Влади і материкового Китаю (Китайської Народної Республіки), і Тайваню (Республіки Китай) вважають себе за єдиного законного представника всього єдиного Китаю, а решту країни – своєю тимчасово непідконтрольною територією. Більшість держав світу офіційно стоїть на позиції КНР, визнаючи тільки цю державу, хоча має контакти і з Тайванем.
