Два останні роки окремі реставраційні роботи у місті проводять за гроші з місцевого бюджету, а також за підтримки міністерства культури Польщі і міністерства економіки Німеччини, констатує начальник управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко.
Українські та європейські реставратори спільно відновлюють дерев’яні брами міста, фасади будинків, надгробки на Личаківському цвинтарі, настінні розписи у Вірменському соборі. Близько 250 тисяч гривень виділила Польща на реставрацію дерев’яного вівтаря Голгофа у Вірменському дворику.
Два роки держава не виділяє грошей на утримання історичної та культурної спадщини
Водночас з державного бюджету на порятунок культурної спадщини Львів не отримує фінансування. Міські чиновники вважають, що це питання мають лобіювати громадські організації.
На цей рік управління охорони історичного середовища Львівської міськради просить уряд майже 130 мільйонів гривень. З огляду на те, що усі важливі об’єкти до Євро-2012 фінансуються державою, сподіватись на ці гроші навряд чи можна.
Мер Львова в одному з інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що про усі проблеми міста розповідає керівникам держави і сподівається на розуміння. Тим часом пам’ятки архітектури руйнуються. Для прикладу, колишній палац Бєльських, що на площі Галицькій, уже нині може врятувати тільки реставрація. Але цей список можна продовжити і поповнять його численні втрачені унікальні будівлі, які зумисно були доведені до руйнівного стану і на їх місці зведені або ж будуються готелі та ресторани.
У Львові відсутній системний підхід до збереження пам’яток
Проблема не стільки у фінансуванні, а у відсутності наукового підходу до збереження пам’яток архітектури, переконаний голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Андрій Салюк.
Понад 100 мільйонів гривень з державного бюджету отримав Львів на реставрацію і збереження пам’яток історії та культури до 750-річчя Львова. За п’ять років частина відремонтованих споруд і скульптур стали у гіршому стані, аніж до проведення робіт. Не тішить стан відремонтованих п’ять років кам’яниць на вулиці Краківській, скульптури на площі Ринок, плитка, яка замінила автентичну, на площі Ринок. Андрій Салюк вважає, що гроші на ювілей міста використали неефективно і тому вислід не найкращий. Чиновники проігнорували тоді думку фахівців та істориків. Нині потрібно акцентувати увагу не на реставраційних роботах, бо це хірургічне втручання, а збереженні пам’яток на належному рівні, наголошує експерт.
Саме унікальні пам’ятки архітектури Львова приваблюють туристів. А новими готелями європейців не здивуєш, якщо буде втрачена перлина міста – історична та культурна спадщина.
Українські та європейські реставратори спільно відновлюють дерев’яні брами міста, фасади будинків, надгробки на Личаківському цвинтарі, настінні розписи у Вірменському соборі. Близько 250 тисяч гривень виділила Польща на реставрацію дерев’яного вівтаря Голгофа у Вірменському дворику.
Два роки держава не виділяє грошей на утримання історичної та культурної спадщини
Водночас з державного бюджету на порятунок культурної спадщини Львів не отримує фінансування. Міські чиновники вважають, що це питання мають лобіювати громадські організації.
На цей рік управління охорони історичного середовища Львівської міськради просить уряд майже 130 мільйонів гривень. З огляду на те, що усі важливі об’єкти до Євро-2012 фінансуються державою, сподіватись на ці гроші навряд чи можна.
Мер Львова в одному з інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що про усі проблеми міста розповідає керівникам держави і сподівається на розуміння. Тим часом пам’ятки архітектури руйнуються. Для прикладу, колишній палац Бєльських, що на площі Галицькій, уже нині може врятувати тільки реставрація. Але цей список можна продовжити і поповнять його численні втрачені унікальні будівлі, які зумисно були доведені до руйнівного стану і на їх місці зведені або ж будуються готелі та ресторани.
У Львові відсутній системний підхід до збереження пам’яток
Проблема не стільки у фінансуванні, а у відсутності наукового підходу до збереження пам’яток архітектури, переконаний голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Андрій Салюк.
Понад 100 мільйонів гривень з державного бюджету отримав Львів на реставрацію і збереження пам’яток історії та культури до 750-річчя Львова. За п’ять років частина відремонтованих споруд і скульптур стали у гіршому стані, аніж до проведення робіт. Не тішить стан відремонтованих п’ять років кам’яниць на вулиці Краківській, скульптури на площі Ринок, плитка, яка замінила автентичну, на площі Ринок. Андрій Салюк вважає, що гроші на ювілей міста використали неефективно і тому вислід не найкращий. Чиновники проігнорували тоді думку фахівців та істориків. Нині потрібно акцентувати увагу не на реставраційних роботах, бо це хірургічне втручання, а збереженні пам’яток на належному рівні, наголошує експерт.
Саме унікальні пам’ятки архітектури Львова приваблюють туристів. А новими готелями європейців не здивуєш, якщо буде втрачена перлина міста – історична та культурна спадщина.
