Дональд Рамсфелд дав своїм спогадам назву з інтригою – «Відоме й невідоме», – і стосується вона насамперед обставин, що вели до рішення президента Буша почати війну проти режиму іракського диктатора Саддама Хусейна. Загально визнаним фактом є те, що дані американської розвідки про наявність зброї масового знищення в Іраку виявилися помилковими, а вони були чільним приводом до війни.
Тим не менше, Рамсфелд ні на йоту не відступає від своєї позиції, що війна, яка почалася навесні 2003 року, була справедливим актом повалення жорстокого режиму багдадського правителя. Рамсфелд пише: «Я не маю жодного сумніву у тому, що, беручи до уваги факти, представлені тоді президентові Бушу, я б на його місці прийняв таке саме рішення… Позбавлення цілого регіону брутального режиму Саддама зробило світ стабільнішим і безпечнішим».
Рамсфелд пояснив свою позицію в телевізійному інтерв’ю, сказавши: «Те, що нам відомо сьогодні, може допомогти змінити нашу думку щодо завтрашнього дня. Але це не може змінити того, що ми думали тоді, а тоді існувала доволі переконлива певність, що Саддам Хусейн мав ту зброю».
«Ніхто не брехав»
Дональд Рамсфелд критикує тодішнього державного секретаря Коліна Пауелла за його пізніші твердження, нібито його ввели в оману, внаслідок чого він у Раді Безпеки ООН говорив про зброю масового знищення в Іраку. Рамсфелд каже: «Твердження, ніби (Коліна Пауелла) обдурили чи йому казали неправду, – це нісенітниця. Він сам був певний. Наші військові теж вірили».
Рамсфелд уточнює у спогадах: «Пауеллу ніхто не брехав і він не брехав, коли говорив про зброю масового знищення у Саддама Хусейна. Президент не брехав. Віце-президент не брехав. Кондоліза Райс не брехала. Я не брехав. Конгрес не брехав. Значно менш драматична правда полягає у тому, що ми помилялися».
Колишній голова Пентагону також рішуче відкидає звинувачення на його адресу щодо невдачі у спробах схопити ватажка терористичної мережі «Аль-Каїда» Усаму бін Ладена. У грудні 2001 року цей «терорист номер один» переховувався в районі Тора-Бора в Афганістані, де як раз точилася битва з талібами, але американцям не вдалося знайти бін Ладена. Рамсфелд у мемуарах звинувачує в цій невдачі тодішнього директора ЦРУ Джорджа Тенета і військового командувача генерала Томмі Френкса.
Тим не менше, Рамсфелд ні на йоту не відступає від своєї позиції, що війна, яка почалася навесні 2003 року, була справедливим актом повалення жорстокого режиму багдадського правителя. Рамсфелд пише: «Я не маю жодного сумніву у тому, що, беручи до уваги факти, представлені тоді президентові Бушу, я б на його місці прийняв таке саме рішення… Позбавлення цілого регіону брутального режиму Саддама зробило світ стабільнішим і безпечнішим».
Рамсфелд пояснив свою позицію в телевізійному інтерв’ю, сказавши: «Те, що нам відомо сьогодні, може допомогти змінити нашу думку щодо завтрашнього дня. Але це не може змінити того, що ми думали тоді, а тоді існувала доволі переконлива певність, що Саддам Хусейн мав ту зброю».
«Ніхто не брехав»
Дональд Рамсфелд критикує тодішнього державного секретаря Коліна Пауелла за його пізніші твердження, нібито його ввели в оману, внаслідок чого він у Раді Безпеки ООН говорив про зброю масового знищення в Іраку. Рамсфелд каже: «Твердження, ніби (Коліна Пауелла) обдурили чи йому казали неправду, – це нісенітниця. Він сам був певний. Наші військові теж вірили».
Рамсфелд уточнює у спогадах: «Пауеллу ніхто не брехав і він не брехав, коли говорив про зброю масового знищення у Саддама Хусейна. Президент не брехав. Віце-президент не брехав. Кондоліза Райс не брехала. Я не брехав. Конгрес не брехав. Значно менш драматична правда полягає у тому, що ми помилялися».
Колишній голова Пентагону також рішуче відкидає звинувачення на його адресу щодо невдачі у спробах схопити ватажка терористичної мережі «Аль-Каїда» Усаму бін Ладена. У грудні 2001 року цей «терорист номер один» переховувався в районі Тора-Бора в Афганістані, де як раз точилася битва з талібами, але американцям не вдалося знайти бін Ладена. Рамсфелд у мемуарах звинувачує в цій невдачі тодішнього директора ЦРУ Джорджа Тенета і військового командувача генерала Томмі Френкса.
