У Львові учасники дискусії порівняли націоналізми в Україна та Європі, які є доволі різними, ліберальними та радикальними. Останнього європейці не сприймають, бо він спрямований на національну обмеженість, зупиняє розвиток нації, її влиття в міжнародну спільноту.
Давид Ван Рейбрук навів кілька прикладів відродження націоналізму у Європі. Це відбувається в Угорщині, де безкомпромісний націоналізм досяг апогею, зосередившись на меншинах і на втраті автономії; у розділеній Бельгії спостерігається зростання ворожості між валлонською і фламандською частинами. Такий розвиток подій доволі небезпечний з погляду європейської інтеграції.
В Україні націоналізм – намагання позбутись російських впливів
На початку 90-х колишні республіки Радянського Союзу здобували і утверджували свій суверенітет, зазначив Давид Ван Рейбрук. В Україні націоналізм став визвольною силою, а нині це намагання покінчити з російськими впливами, бажання приєднатися до європейської спільноти.
Сучасна Європа виробила спільний ринок, але аж ніяк не стала об’єднанням культур, зауважив фламандський письменник.
«Створення економічного ринку не є основою для створення спільної культури, створення суспільства калькуляторів, фінансистів, споживачів, не є створенням громадянського суспільства, будівництво спільної економіки не гарантує людського порозуміння», – зазначив Давид Ван Рейбрук.
Справжній європеєць той, хто їздить світом, цікавиться життям інших народів, їхньою мовою, культурою, традиціями, а не закривається у своїй мові та культурі, наголосив бельгійський експерт.
«Треба виробляти спільне мислення щодо культури»
Дещо раніше у Львові польський історик Богдан Цивінський зазначив Радіо Свобода, що саме на культурну співпраця між Україною та Польщею слід звертати увагу обом державам.
«Для мене це зближення стосується тільки справ культури, вироблення спільного мислення як мають виглядати обидві культури на державному і регіональному рівнях. Я переконаний, що наші спільні культурні справи значно важливіші від Європейського Союзу», – зауважив польський професор.
Серія дебатів «Європа розмовляє з Європою» відбувається третій рік поспіль у центрально- і східноєвропейських містах: Будапешті, Братиславі, Бухаресті, Львові, Софії, Варшаві й Відні. Європейські інтелектуали обговорюють культурну ідентичність та європейський інтеграційний процес, щоб поліпшити транскордонну співпрацю.
Давид Ван Рейбрук навів кілька прикладів відродження націоналізму у Європі. Це відбувається в Угорщині, де безкомпромісний націоналізм досяг апогею, зосередившись на меншинах і на втраті автономії; у розділеній Бельгії спостерігається зростання ворожості між валлонською і фламандською частинами. Такий розвиток подій доволі небезпечний з погляду європейської інтеграції.
В Україні націоналізм – намагання позбутись російських впливів
На початку 90-х колишні республіки Радянського Союзу здобували і утверджували свій суверенітет, зазначив Давид Ван Рейбрук. В Україні націоналізм став визвольною силою, а нині це намагання покінчити з російськими впливами, бажання приєднатися до європейської спільноти.
Сучасна Європа виробила спільний ринок, але аж ніяк не стала об’єднанням культур, зауважив фламандський письменник.
«Створення економічного ринку не є основою для створення спільної культури, створення суспільства калькуляторів, фінансистів, споживачів, не є створенням громадянського суспільства, будівництво спільної економіки не гарантує людського порозуміння», – зазначив Давид Ван Рейбрук.
Справжній європеєць той, хто їздить світом, цікавиться життям інших народів, їхньою мовою, культурою, традиціями, а не закривається у своїй мові та культурі, наголосив бельгійський експерт.
«Треба виробляти спільне мислення щодо культури»
Дещо раніше у Львові польський історик Богдан Цивінський зазначив Радіо Свобода, що саме на культурну співпраця між Україною та Польщею слід звертати увагу обом державам.
«Для мене це зближення стосується тільки справ культури, вироблення спільного мислення як мають виглядати обидві культури на державному і регіональному рівнях. Я переконаний, що наші спільні культурні справи значно важливіші від Європейського Союзу», – зауважив польський професор.
Серія дебатів «Європа розмовляє з Європою» відбувається третій рік поспіль у центрально- і східноєвропейських містах: Будапешті, Братиславі, Бухаресті, Львові, Софії, Варшаві й Відні. Європейські інтелектуали обговорюють культурну ідентичність та європейський інтеграційний процес, щоб поліпшити транскордонну співпрацю.
