Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 13:15

Грузинські біженці знову вигнанці


Грузинські біженці з Абхазії та Південної Осетії покидають тимчасовий притулок

Прага – Близько 250 тисяч грузинських біженців з Абхазії та Південної Осетії, яким влада Грузії дала тимчасовий притулок, побоюються, що вони можуть стати вигнанцями двічі. Грузинська влада намагається зменшити видатки на утримання біженців, переселяючи їх подалі від столиці, але вони говорять, що у малих провінційних містечках вони не зможуть знайти роботу.

Ліда Кваціані, біженка з Абхазії, говорить, що коли її родину виганяли з тимчасового притулку в Тбілісі наприкінці січня, до них ставилися як до злочинців: «Нас оточили і вивели під конвоєм, наче маніяків, чи терористів. В мене шестеро дітей і нас отак просто викинули. Я навіть говорити зараз не можу, так погано я почуваюся».

Цього тижня грузинська влада планувала переселити ще понад 5 тисяч людей, які тимчасово живуть в приміщеннях для біженців в Тбілісі, до кількох недалеких сіл. Планувалося, ще це буде вже третє подібне переселення з літа минулого року, але протести і гарячі дебати в парламенті змусили владу натиснути на гальма.

Правозахисна організація Human Rights Watch скритикувала грузинську владу за грубе поводження з переселенцями та за те, що переселенців вивозять до приміщень, які не були достатньо підготовленими, часто там не було електрики і газу, протікали дахи.

Біженці – політично та емоційно вибухова тема

Доля біженців, чи за міжнародним визначенням, внутрішньо переселених осіб, є політично та емоційно вибуховою темою в Грузії. Абхазія та Південна Осетія односторонньо проголосили незалежність ще в 1990-х роках, а після вторгнення до Грузії в серпні 2008 року їх визнали за «окремі держави» Росія і ще три країни, серед яких атол Науру з менш як 10 тисячами мешканців. У решті ж світу і в міжнародних організаціях ці сепаратистські регіони далі вважаються грузинською територією, на якій раніше проживало близько 250 тисяч грузинів.

Грузинська влада вимагає права повернення цих людей назад. Але поки перспектива цього повернення залишається примарною, вона намагається зменшити витрати, адже близько 40% біженців живе в столиці.

Місцеві політичні сили та міжнародні правозахисні організації не сперечаються з тим, що біженців доведеться переселяти, але вони говорять, що процес має бути краще організований. Адвокат та правозахисниця Лія Мухашаврія говорить, що вона та інші юристи готують позови проти влади за грубе поводження з біженцями.

«Жодному з біженців не було надано право оскаржити рішення в суді. Це порушення права на чесне правосуддя, бо людям не дали права оскаржити законність рішення в суді», – каже Лія Мухашаврія.

Також правозахисники говорять, що ті біженці, які відмовилися від державного помешкання, не отримали обіцяних 10 тисяч доларів. А сам процес розподілу цих грошей не був прозорим.
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG