Доступність посилання

23 Вересень 2017, Київ 19:48

Понад три чверті столичних кав’ярень, барів та ресторанів порушують закон про заборону куріння. Це стверджують учасники громадської кампанії «Київ без тютюнового диму». Місяць тому вони перевірили столичні заклади громадського харчування і заявляють, що більшість із них не забезпечує нормальних умов для тих відвідувачів, котрі не курять.

Як кафе, бари, ресторани дотримуються закону, що зобов’язує виділяти для некурців мінімум половину площі закладу?

Моніторинг київських закладів

Волонтери проекту «Київ без тютюнового диму» перевірили сто київських закладів громадського харчування (крім фастфудів). І як розповів Радіо Свобода керівник проекту «Київ без тютюнового диму» Тарас Шевченко, у 79 відсотках перевірених барів, кав’ярень і ресторанів закону про обмеження куріння не дотримуються.

«При цьому з них 10 відсотків закладів, де взагалі не відведено жодних місць для некурців. Наші волонтери запитували, що робити некурцям, а їм відповіли: не хочете - не ходіть. Те, що це закон, нікого особливо не хвилювало. В половині випадків зони, хоч і відведені, але вони, по-перше, менші, ніж встановлено законом, по-друге в багатьох випадках вони не розділені, тобто дим поширюється вільно і, на жаль, пасивно курять всі відвідувачі», зауважує Шевченко. І дає поради: як же можна примусити кафе, бари та ресторани виконувати законодавство стосовно захисту некурців від тютюнового диму.

Передусім варто не лінуватися і не соромитися вимагати книгу скарг. «В частині випадків на ці скарги реагують. Я можу назвати приклад із власного досвіду, в одному закладі зала, яка була для некурців, у певний момент перетворилася на залу для куріння. Після скарги в книзі її знову повернули для людей, які не курять. Другий варіант – це скарга в управління захисту прав споживачів. Саме цей державний орган покликаний слідкувати за дотриманням законодавства по куріння. Більше того, в його повноваженнях є право виписувати штрафи до 10 тисяч гривень власникам барів та ресторанів, які не дотримуються законодавства». І якщо планові перевірки управління проводить досить регулярно, то позапланові можливі лише після надходження скарг від споживачів.

Штрафи

У закладах громадського харчування для некурців треба відводити не менше половини окремої площі цих закладів. І її слід обладнувати таким чином, щоб тютюновий дим не поширювався на відвідувачів без цигарки. Про це йдеться у Законі «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення», який ухвалили в Україні півтора роки тому.

Штраф за його невиконання - від п’ятдесяти гривень до десяти тисяч гривень.

Але, як зазначає керівник проекту «Київ без тютюнового диму» Тарас Шевченко, жодного штрафу на заклади, які ігнорують цей Закон, торік в Україні не наклали.

Державний комітет захисту прав споживачів лише у листопаді минулого року розробив і затвердив інструкцію щодо виконання закону, який зобов’язує заклади громадського харчування відводити не менше половини окремої площі некурцям.

А без цього документа ніхто не міг штрафувати власників кав’ярень, каже Костянтин Красовський, завідувач відділу контролю над тютюном Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України.
«Наше завдання - не штрафи зібрати, а зробити так, щоб людина, яка ходила в ресторан не смерділа після цього. Ми плануємо так: заходити несподівано в деякі кафе, перевіряти, де є порушення - складати акт, але дату не ставити. І питати: скільки часу вам надати? 2 тижні вам вистачить, щоб виправити все? Якщо почнуть скандалити, не погоджуватися - тоді добре, одразу подаємо скаргу в Комітет захисту прав споживачів. А якщо кажуть, що 2 тижні нам достатньо, то ми поки скаргу в управління не подаємо».

Пасивне і активне куріння

Те, що активний курець більше потерпає від тютюну, є стереотипом.
Від пасивного куріння люди страждають навіть більше, зауважує лікар-терапевт Маргарита Гофман. Перебуваючи у накуреному, не провітреному приміщенні, пасивний курець вдихає дим одразу від кількох цигарок. «На дихальні шляхи, на верхні відділи системи травлення – на все це впливає пасивне куріння також. Смоли, всмоктуючись у кров, шкідливо впливають на роботу печінки, на онкологічні процеси. Дуже шкідливо для дітей. оскільки нікотин руйнує судини, уповільнює мікроциркуляцію крові. Для жінки пасивне куріння можу бути однією з причин безпліддя. Якщо не спричинити його, то підсилити вплив інших факторів».

А киянка Ірина (курець із багаторічним стажем), вважає, що питанню різних залів у ресторанах приділяють занадто багато уваги. Вона впевнена, що у відвідувачів-некурців завжди є можливість знайти місце, де не дошкуляє тютюновий дим. «Я б не робила з цього якусь велику трагедію. Немає різниці в якості місць, просто є місця для людей, які курять і, які не курять. Я думаю, там стоять ті самі столи, ті самі стільці і жодної відмінності в інтер’єрі немає. Справа в іншому – в повітрі. Людина, яка сама курить, яка сама йде на це, сама себе і примушує сидіти там, де курять і інші люди. Але некурець від цього страждати не повинен, - впевнена жінка.

Людині досить 20 хвилин побути без цигарки у закритому приміщенні, де курять, і в неї концентрація тютюнового диму та шкідливих речовин сягає рівня курця. Про це повідомив головний лікар Київського міського центру здоров’я Отто Стойка.

В Україні активно курить 47% чоловіків та 7% жінок у віці старше 18 років. А починають курити ще півмільйона людей щороку. Причому більшість серед новачків – школярі. Такими є дані дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.
  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG