Як кафе, бари, ресторани дотримуються закону, що зобов’язує виділяти для некурців мінімум половину площі закладу?
Моніторинг київських закладів
Волонтери проекту «Київ без тютюнового диму» перевірили сто київських закладів громадського харчування (крім фастфудів). І як розповів Радіо Свобода керівник проекту «Київ без тютюнового диму» Тарас Шевченко, у 79 відсотках перевірених барів, кав’ярень і ресторанів закону про обмеження куріння не дотримуються.
«При цьому з них 10 відсотків закладів, де взагалі не відведено жодних місць для некурців. Наші волонтери запитували, що робити некурцям, а їм відповіли: не хочете - не ходіть. Те, що це закон, нікого особливо не хвилювало. В половині випадків зони, хоч і відведені, але вони, по-перше, менші, ніж встановлено законом, по-друге в багатьох випадках вони не розділені, тобто дим поширюється вільно і, на жаль, пасивно курять всі відвідувачі», зауважує Шевченко. І дає поради: як же можна примусити кафе, бари та ресторани виконувати законодавство стосовно захисту некурців від тютюнового диму.
Передусім варто не лінуватися і не соромитися вимагати книгу скарг. «В частині випадків на ці скарги реагують. Я можу назвати приклад із власного досвіду, в одному закладі зала, яка була для некурців, у певний момент перетворилася на залу для куріння. Після скарги в книзі її знову повернули для людей, які не курять. Другий варіант – це скарга в управління захисту прав споживачів. Саме цей державний орган покликаний слідкувати за дотриманням законодавства по куріння. Більше того, в його повноваженнях є право виписувати штрафи до 10 тисяч гривень власникам барів та ресторанів, які не дотримуються законодавства». І якщо планові перевірки управління проводить досить регулярно, то позапланові можливі лише після надходження скарг від споживачів.
Штрафи
У закладах громадського харчування для некурців треба відводити не менше половини окремої площі цих закладів. І її слід обладнувати таким чином, щоб тютюновий дим не поширювався на відвідувачів без цигарки. Про це йдеться у Законі «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення», який ухвалили в Україні півтора роки тому.
Штраф за його невиконання - від п’ятдесяти гривень до десяти тисяч гривень.
Але, як зазначає керівник проекту «Київ без тютюнового диму» Тарас Шевченко, жодного штрафу на заклади, які ігнорують цей Закон, торік в Україні не наклали.
Державний комітет захисту прав споживачів лише у листопаді минулого року розробив і затвердив інструкцію щодо виконання закону, який зобов’язує заклади громадського харчування відводити не менше половини окремої площі некурцям.
А без цього документа ніхто не міг штрафувати власників кав’ярень, каже Костянтин Красовський, завідувач відділу контролю над тютюном Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України.
«Наше завдання - не штрафи зібрати, а зробити так, щоб людина, яка ходила в ресторан не смерділа після цього. Ми плануємо так: заходити несподівано в деякі кафе, перевіряти, де є порушення - складати акт, але дату не ставити. І питати: скільки часу вам надати? 2 тижні вам вистачить, щоб виправити все? Якщо почнуть скандалити, не погоджуватися - тоді добре, одразу подаємо скаргу в Комітет захисту прав споживачів. А якщо кажуть, що 2 тижні нам достатньо, то ми поки скаргу в управління не подаємо».
Пасивне і активне куріння
Те, що активний курець більше потерпає від тютюну, є стереотипом.
Від пасивного куріння люди страждають навіть більше, зауважує лікар-терапевт Маргарита Гофман. Перебуваючи у накуреному, не провітреному приміщенні, пасивний курець вдихає дим одразу від кількох цигарок. «На дихальні шляхи, на верхні відділи системи травлення – на все це впливає пасивне куріння також. Смоли, всмоктуючись у кров, шкідливо впливають на роботу печінки, на онкологічні процеси. Дуже шкідливо для дітей. оскільки нікотин руйнує судини, уповільнює мікроциркуляцію крові. Для жінки пасивне куріння можу бути однією з причин безпліддя. Якщо не спричинити його, то підсилити вплив інших факторів».
А киянка Ірина (курець із багаторічним стажем), вважає, що питанню різних залів у ресторанах приділяють занадто багато уваги. Вона впевнена, що у відвідувачів-некурців завжди є можливість знайти місце, де не дошкуляє тютюновий дим. «Я б не робила з цього якусь велику трагедію. Немає різниці в якості місць, просто є місця для людей, які курять і, які не курять. Я думаю, там стоять ті самі столи, ті самі стільці і жодної відмінності в інтер’єрі немає. Справа в іншому – в повітрі. Людина, яка сама курить, яка сама йде на це, сама себе і примушує сидіти там, де курять і інші люди. Але некурець від цього страждати не повинен, - впевнена жінка.
Людині досить 20 хвилин побути без цигарки у закритому приміщенні, де курять, і в неї концентрація тютюнового диму та шкідливих речовин сягає рівня курця. Про це повідомив головний лікар Київського міського центру здоров’я Отто Стойка.
В Україні активно курить 47% чоловіків та 7% жінок у віці старше 18 років. А починають курити ще півмільйона людей щороку. Причому більшість серед новачків – школярі. Такими є дані дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.
Моніторинг київських закладів
Волонтери проекту «Київ без тютюнового диму» перевірили сто київських закладів громадського харчування (крім фастфудів). І як розповів Радіо Свобода керівник проекту «Київ без тютюнового диму» Тарас Шевченко, у 79 відсотках перевірених барів, кав’ярень і ресторанів закону про обмеження куріння не дотримуються.
«При цьому з них 10 відсотків закладів, де взагалі не відведено жодних місць для некурців. Наші волонтери запитували, що робити некурцям, а їм відповіли: не хочете - не ходіть. Те, що це закон, нікого особливо не хвилювало. В половині випадків зони, хоч і відведені, але вони, по-перше, менші, ніж встановлено законом, по-друге в багатьох випадках вони не розділені, тобто дим поширюється вільно і, на жаль, пасивно курять всі відвідувачі», зауважує Шевченко. І дає поради: як же можна примусити кафе, бари та ресторани виконувати законодавство стосовно захисту некурців від тютюнового диму.
Передусім варто не лінуватися і не соромитися вимагати книгу скарг. «В частині випадків на ці скарги реагують. Я можу назвати приклад із власного досвіду, в одному закладі зала, яка була для некурців, у певний момент перетворилася на залу для куріння. Після скарги в книзі її знову повернули для людей, які не курять. Другий варіант – це скарга в управління захисту прав споживачів. Саме цей державний орган покликаний слідкувати за дотриманням законодавства по куріння. Більше того, в його повноваженнях є право виписувати штрафи до 10 тисяч гривень власникам барів та ресторанів, які не дотримуються законодавства». І якщо планові перевірки управління проводить досить регулярно, то позапланові можливі лише після надходження скарг від споживачів.
Штрафи
У закладах громадського харчування для некурців треба відводити не менше половини окремої площі цих закладів. І її слід обладнувати таким чином, щоб тютюновий дим не поширювався на відвідувачів без цигарки. Про це йдеться у Законі «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення», який ухвалили в Україні півтора роки тому.
Штраф за його невиконання - від п’ятдесяти гривень до десяти тисяч гривень.
Але, як зазначає керівник проекту «Київ без тютюнового диму» Тарас Шевченко, жодного штрафу на заклади, які ігнорують цей Закон, торік в Україні не наклали.
Державний комітет захисту прав споживачів лише у листопаді минулого року розробив і затвердив інструкцію щодо виконання закону, який зобов’язує заклади громадського харчування відводити не менше половини окремої площі некурцям.
А без цього документа ніхто не міг штрафувати власників кав’ярень, каже Костянтин Красовський, завідувач відділу контролю над тютюном Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України.
«Наше завдання - не штрафи зібрати, а зробити так, щоб людина, яка ходила в ресторан не смерділа після цього. Ми плануємо так: заходити несподівано в деякі кафе, перевіряти, де є порушення - складати акт, але дату не ставити. І питати: скільки часу вам надати? 2 тижні вам вистачить, щоб виправити все? Якщо почнуть скандалити, не погоджуватися - тоді добре, одразу подаємо скаргу в Комітет захисту прав споживачів. А якщо кажуть, що 2 тижні нам достатньо, то ми поки скаргу в управління не подаємо».
Пасивне і активне куріння
Те, що активний курець більше потерпає від тютюну, є стереотипом.
Від пасивного куріння люди страждають навіть більше, зауважує лікар-терапевт Маргарита Гофман. Перебуваючи у накуреному, не провітреному приміщенні, пасивний курець вдихає дим одразу від кількох цигарок. «На дихальні шляхи, на верхні відділи системи травлення – на все це впливає пасивне куріння також. Смоли, всмоктуючись у кров, шкідливо впливають на роботу печінки, на онкологічні процеси. Дуже шкідливо для дітей. оскільки нікотин руйнує судини, уповільнює мікроциркуляцію крові. Для жінки пасивне куріння можу бути однією з причин безпліддя. Якщо не спричинити його, то підсилити вплив інших факторів».
А киянка Ірина (курець із багаторічним стажем), вважає, що питанню різних залів у ресторанах приділяють занадто багато уваги. Вона впевнена, що у відвідувачів-некурців завжди є можливість знайти місце, де не дошкуляє тютюновий дим. «Я б не робила з цього якусь велику трагедію. Немає різниці в якості місць, просто є місця для людей, які курять і, які не курять. Я думаю, там стоять ті самі столи, ті самі стільці і жодної відмінності в інтер’єрі немає. Справа в іншому – в повітрі. Людина, яка сама курить, яка сама йде на це, сама себе і примушує сидіти там, де курять і інші люди. Але некурець від цього страждати не повинен, - впевнена жінка.
Людині досить 20 хвилин побути без цигарки у закритому приміщенні, де курять, і в неї концентрація тютюнового диму та шкідливих речовин сягає рівня курця. Про це повідомив головний лікар Київського міського центру здоров’я Отто Стойка.
В Україні активно курить 47% чоловіків та 7% жінок у віці старше 18 років. А починають курити ще півмільйона людей щороку. Причому більшість серед новачків – школярі. Такими є дані дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.
