Доступність посилання

25 Вересень 2017, Київ 18:57

До диктаторів немає єдиного правильного підходу – екс-прем’єр Австралії


Колишній прем’єр-міністр Австралії Джон Гавард

Прага – Стабільність диктаторських режимів на Близькому Сході і в Північній Африці забезпечували, зокрема, їхні дружні стосунки з західними країнами. Таку критику нині можна почути з різних джерел. Своїми думками з цього приводу, серед іншого, в інтерв’ю Радіо Свобода поділився колишній прем’єр-міністр Австралії Джон Гавард, який очолював каїну протягом 12 років доки не пішов у відставку у 2007 році.

– Що, на Вашу думку, відбувається на Близькому Сході? Чи це – демократична революція?

– Я б висловив надію на те, що йде хвиля демократичних змін. Розумно було б притримати оцінки доти, доки не буде зрозуміло, чим справа закінчиться, але я оптиміст. Що заохочує, так це те, що в телевізійний кадрах, які ми бачимо, повністю відсутні антиамериканські та антиізраїльські гасла. Бо раніше, коли ми бачили демонстрації, організовані тоталітарними та авторитарними режимами, цей елемент завжди був присутній. Демонстранти – це молоді люди. Вони використовують соціальні медіа, і їм не так просто диктувати, як вони мають поводитися. Можливо, молодь інакше дивиться на речі, і знаряддя пропаганди, які діяли на старших, не діють на них.

– У березні 2003 року Ви ухвалили рішення, про яке Ви сказали, що воно було найскладнішим за час перебування на посаді прем’єр-міністра. Тоді Ви, як союзник Америки, відправили дві тисячі вояків до Іраку. Як Ви можете порівняти спосіб встановлення демократії

– Це є речі, про які не можна говорити деклараціями. Правда полягає в тому, що іракці вже п’ять разів мали можливість взяти участь у демократичних виборах, включно з вибором конституції. І п’ять разів вони йшли на виборчі дільниці, незважаючи на загрози і залякування. Мені важко повірити, що це не мало жодного впливу на решту арабського світу.

– Зараз багато говорять про те, що стабільність авторитарних та тоталітарних режимів забезпечувалася не лише всередині їхніх країн, але й також із зовні. Адже демократичні країни мають і економічні, і політичні зв’язки з ними. Що можуть зробити демократичні країни, для того, щоб підтримати демократичні зміни?

– Потрібно діяти згідно національних інтересів, але не жертвувати власними цінностями і принципами. Австралія є серед головних постачальників сировинних матеріалів у світі. Ми маємо близькі торговельні зв’язки з Китаєм, Китай є нашим найбільшим експортним ринком. Китай досі має авторитарний режим, який використав танки для придушення, в буквальному сенсі, студентських виступів на площі Тяньаньмень. То як нам займатися просуванням демократичних принципів? Гадаю, що нам потрібно дотримуватися наших демократичних принципів. Китайці, наприклад, дуже голосно заявляли, що мені не слід бачитися з Далай Ламою. Але я хотів з ним зустрітися, коли він приїхав до Австралії. До того ж, коли мені вказували, що я не маю з ним зустрічатися, то я вже зробив усе для того, щоб з ним все ж таки зустрітися.

Потрібно демонструвати переваги власної системи. У стосунках з авторитарними режимами, потрібно показати, наприклад, що ми маємо верховенство права, і що воно працює. Немає сумніву, що студенти, які приїжджають з Китаю до Австралії, повертаються до своєї країни з новим досвідом. Немає якогось одного правильного підходу до стосунків з диктаторами, потрібно враховувати і власні інтереси, які має торгівля, з тим, що є здоровою вірою у силу своєї культури.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG