«Mene Tekel» – фестиваль, який закликає задуматися. Його назва походить зі Старого Заповіту і є застереженням проти зла, насильства, авторитаризму.
Колись вавилонський правитель Валтасар поглумився над історією і як знак-застереження на стіні його палацу появився напис «Mene mene tekel u-parsin» – це слова застереження людям не творити зло, бо злом воно й обернеться.
Вільний діалог – найкращий шлях пізнання історії
Про тему протистояння насильству можна говорити по-різному, та найкраще засобами мистецтва і вільного діалогу, – переконаний один із організаторів фестивалю режисер і перекладач Ян Ржержіха.
«Дуже шкода, що молоде покоління мало знайоме із заповітом політичних в’язнів, з тим періодом в цілому. У школах дуже мало і не раз погано викладають новітню історію. У нас з’явилася добра ідея: домовитися з чеською Конфедерацією політичних в’язнів про організацію переглядів усіх мистецьких жанрів, щоб показати, як в них появляється проблематика політичних переслідувань і дискримінації й чи знають сучасники заповіт політичних в’язнів. Так п’ять років тому народився перший фестиваль «Mene Tekel», – каже він.
Фільми, книжки, виставки історичних фотографій, театральні вистави і концерти польських, чеських, румунських, угорських, литовських авторів представлені на празькому фестивалі. Наприклад, угорський фільм «Час зупинився» розповідає про долю родини, яка пережила комуністичне свавілля в Будапешті в 1956 році. А виставка фотографій з Литви знайомить зі святинями цієї країни, які пережили нацизм і комунізм тільки завдяки пам’яті нащадків.
Не потрібно боятись минулого
Але найцікавішими, як і в минулі роки, залишаються безпосередні зустрічі з політичними в’язнями, які збирають повні зали. Не треба боятись говорити про минуле з молоддю, – переконаний відомий чеський письменник і дисидент Ян Странскі.
«Якщо ми хочемо, щоб наші діти нас розуміли, потрібно усвідомити, що сьогодні вони настільки вільні, що неволю собі не можуть уявити. Та до них потрібно якось наблизитись, на своєму прикладі пояснити, що зі мною це моє минуле вдіяло, яким є мій особистий досвід, що цей час зробив з моєю родиною. Тобто з ними потрібно говорити людською мовою, а не повчати їх. Я їм розповідаю веселіші історії з тюрми, але це веселе – тільки поверхове враження. Весь жах, що я пережив, до них дійде аж згодом», – каже письменник.
Ян Странскі, в’язень з багатолітнім стажем, є автором відомого в Чехії серіалу «Здичавіла земля», який розповідає про переміни, трагедії й зламані долі, які жителям маленького чеського містечка принесли спочатку нацисти, а потім – комуністичний режим.
При цьому однак Ян Странскі застерігає: «Кожна людина мала б як найшвидше подолати в собі бажання помститись за те, що йому цей комуністичний режим заподіяв. Потрібно позбутись ненависті, інакше людина сама стає її першою жертвою».
У програмі фестивалю «Mene Tekel» є також відтворення судового процесу, який засудив до смертної кари інакодумців. Все відбувається у великій залі суду, різниця тільки в тому, що нині вона заповнена до останнього місця, а не так, як за комуністичного режиму, коли так звані «трійки» виносили потайки свої вироки смерті.
Фестиваль завершиться у неділю спільною молитвою усіх конфесій за пам’ять жертв тоталітарних режимів.
Колись вавилонський правитель Валтасар поглумився над історією і як знак-застереження на стіні його палацу появився напис «Mene mene tekel u-parsin» – це слова застереження людям не творити зло, бо злом воно й обернеться.
Вільний діалог – найкращий шлях пізнання історії
Про тему протистояння насильству можна говорити по-різному, та найкраще засобами мистецтва і вільного діалогу, – переконаний один із організаторів фестивалю режисер і перекладач Ян Ржержіха.
«Дуже шкода, що молоде покоління мало знайоме із заповітом політичних в’язнів, з тим періодом в цілому. У школах дуже мало і не раз погано викладають новітню історію. У нас з’явилася добра ідея: домовитися з чеською Конфедерацією політичних в’язнів про організацію переглядів усіх мистецьких жанрів, щоб показати, як в них появляється проблематика політичних переслідувань і дискримінації й чи знають сучасники заповіт політичних в’язнів. Так п’ять років тому народився перший фестиваль «Mene Tekel», – каже він.
Фільми, книжки, виставки історичних фотографій, театральні вистави і концерти польських, чеських, румунських, угорських, литовських авторів представлені на празькому фестивалі. Наприклад, угорський фільм «Час зупинився» розповідає про долю родини, яка пережила комуністичне свавілля в Будапешті в 1956 році. А виставка фотографій з Литви знайомить зі святинями цієї країни, які пережили нацизм і комунізм тільки завдяки пам’яті нащадків.
Не потрібно боятись минулого
Але найцікавішими, як і в минулі роки, залишаються безпосередні зустрічі з політичними в’язнями, які збирають повні зали. Не треба боятись говорити про минуле з молоддю, – переконаний відомий чеський письменник і дисидент Ян Странскі.
«Якщо ми хочемо, щоб наші діти нас розуміли, потрібно усвідомити, що сьогодні вони настільки вільні, що неволю собі не можуть уявити. Та до них потрібно якось наблизитись, на своєму прикладі пояснити, що зі мною це моє минуле вдіяло, яким є мій особистий досвід, що цей час зробив з моєю родиною. Тобто з ними потрібно говорити людською мовою, а не повчати їх. Я їм розповідаю веселіші історії з тюрми, але це веселе – тільки поверхове враження. Весь жах, що я пережив, до них дійде аж згодом», – каже письменник.
Ян Странскі, в’язень з багатолітнім стажем, є автором відомого в Чехії серіалу «Здичавіла земля», який розповідає про переміни, трагедії й зламані долі, які жителям маленького чеського містечка принесли спочатку нацисти, а потім – комуністичний режим.
При цьому однак Ян Странскі застерігає: «Кожна людина мала б як найшвидше подолати в собі бажання помститись за те, що йому цей комуністичний режим заподіяв. Потрібно позбутись ненависті, інакше людина сама стає її першою жертвою».
У програмі фестивалю «Mene Tekel» є також відтворення судового процесу, який засудив до смертної кари інакодумців. Все відбувається у великій залі суду, різниця тільки в тому, що нині вона заповнена до останнього місця, а не так, як за комуністичного режиму, коли так звані «трійки» виносили потайки свої вироки смерті.
Фестиваль завершиться у неділю спільною молитвою усіх конфесій за пам’ять жертв тоталітарних режимів.
