Доступність посилання

28 Травень 2018, Київ 11:10

Київ – У Києві в понеділок відбулася акція протесту студентів, які не згодні з урядовим проектом закону «Про вищу освіту». За даними соціологічних досліджень, в Україні зберігається висока готовність суспільства до участі у масових акціях протесту. Експерти припускають, що пік невдоволення може припасти на квітень.

Біля Верховної Ради у понеділок кількасот студентів протестували проти урядового проекту закону про освіту та намірів Міносвіти зменшити державне замовлення та урізати стипендії.

«Бунтуй! Кохай! Права не віддавай!» – скандували студенти. А в листівках, що роздавали під час акції, зокрема, було написано: «Від солідарності студентів до української революції».

Квітень стане вирішальним – політолог Кулик

Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик вважає, що загострення протестних настроїв в Україні може припасти на квітень цього року. За словами політолога, тут може спрацювати ціла низка факторів.

«Протестний потенціал у нас ще накопичується, – каже Віталій Кулик. – Є межа, за якою починаються або акції протесту, або спад напруження. Ця межа у нас припадає на квітень: коли громадяни дістануть комунальні платіжки з нарахуванням пені, коли підстрибнуть ціни на продукти харчування і пальне, і далі згортатимуть демократичні практики – це все може статися у квітні».

Як зазначає політолог, якщо цей пік негативу Україна пройде без суспільних потрясінь, то напруження спадатиме, якщо ні – то розгортатимуться протести.

Соціальне невдоволення «найпопулярніше»

Між тим, за даними соціологів, майже 60 відсотків українських громадян готові взяти участь в акціях протесту. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного центром імені Разумкова в лютому. Натомість 31,3 відсотка сказали, що у протестах участі не братимуть, а близько 10 відсотків – вагалися з відповіддю.

«В акціях протесту громадяни готові брати участь, насамперед, у разі економічних негараздів, – каже директор соціологічної служби центру імені Разумкова Андрій Биченко. – Наприклад, значного підвищення цін, невиплати зарплат чи скорочення робочих місць. Значно менш популярними є суто політичні теми».

За словами Андрія Биченка, протестні настрої в Україні зросли наприкінці 2008 року і були зумовлені фінансово-економічною кризою. Пік невдоволення припав на весну 2009-го і з того часу майже не зменшився.

**********
«Олівці до бою!»
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:21 0:00

Студенти вимагали відставки міністра освіти. Вони спалили радянський прапор як символ тих, хто зараз перебуває при владі.
  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    Співпрацюю з Радіо Свобода, був кореcпондентом і редактором (2008–2017), зараз веду програму «Історична Свобода». Спеціалізуюсь на політиці та історії. Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG