Доступність посилання

16 Грудень 2017, Київ 17:39

Законопроект про підтримку сільського господарства є спробою сісти на державні фінанси – Кінах


Президент Українського союзу промисловців та підприємців, народний депутат від Партії регіонів Анатолій Кінах

Київ – Екс-прем’єр-міністр, народний депутат від Партії регіонів в інтерв’ю Радіо Свобода погодився з експертами, що цей законопроект, ініційований урядом, загрожує створенням монополії на експорт зерна з України і призведе до фактичного усунення приватних зернотрейдерів з ринку. Напередодні Європейський банк реконструкції і розвитку, Міжнародний валютний фонд і Світовий банк звернулися до українського уряду з проханням ще раз проаналізувати можливі негативні наслідки ухвалення змін до закону «Про державну підтримку сільського господарства України». А американська торговельна палата в Україні заявила, що ухвалення цих змін може призвести до економічної ізоляції України. Також Анатолій Кінах прокоментував фінансовий стан компанії «Нафтогаз України», як позначиться на українській економіці нарощення НАКом державних боргів.

– Пане Кінах, як Ви оцінюєте таку реакцію міжнародних фінансових інституцій на плани українського уряду щодо підтримки сільського господарства?

– Як це прогнозовано. Через те, що не тільки закордонні, але й українські незалежні експерти, застерігають від ухвалення парламентом України за ініціативою уряду законопроекту №8053. Цей законопроект суперечить принципам створення в Україні прозорої рівноправної конкуренції на ринку сільгосппродукції, особливо на ринку зернових, він створює односторонню монополію: напівдержавну, напівприватну. І дуже серйозно може погіршити в цілому довіру до України з боку інвесторів, інвестиційний клімат.

Це безумовно неприпустимо, бо Україна (особливо у зв’язку зі зростанням цін на сільгосппродукцію на світових ринках) має унікальний шанс стати потужним гравцем на ринку сільськогосподарських ресурсів. Україні необхідно вирішувати величезну кількість питань, які неможливо вирішити без приватних інвестицій. Це створення експортної інфраструктури, будівництво нових елеваторів, транспортна інфраструктура. Безумовно, такий законопроект може серйозно погіршити інвестиційний клімат з відповідними наслідками, з точки зору експортного потенціалу України.

– Анатолію Кириловичу, кому вигідно ухвалювати цей законопроект?

– Ми розглядали цей законопроект на рівні експертів Союзу промисловців та підприємців, Аграрної конфедерації України, Української зернової асоціації. Однозначно, зробили висновок, що цей законопроект – це спроба в Україні сісти на відповідні фінансові ресурси за принципом монопольних, непрозорих, з елементами корупції, схем.

Однозначно, буде гостра дискусія. Ми впевнені, що законопроект в такому вигляді, в якому пропонує уряд, не може бути ухваленим. Тим більше, ми ведемо (як держава) дуже потужні і серйозні переговори по асоційованому членству України в Європейському Союзі з елементами вільної торгівлі. І цей закон, в тому числі, суперечить суті вищезазначених переговорів.

А Україна має унікальний шанс завершити переговори про асоційоване членство у поточному році, створити вже незворотні умови для інтеграції в європейський, світовий, економічний та політичний простір на прозорих умовах, який відповідає балансу наших національних інтересів. Тому однозначно, законопроект треба відхилити.

– Тобто Ви хочете, щоб законопроект відхилили? Чи ініціюватимете додаткові переговори щодо змін у документі?

Безумовно, відхиляти у контексті внесення суттєвих якісних змін, які повинні формувати в Україні сприятливий клімат і рівноправну конкуренцію як державних, так і приватних структур. А це буде на користь не тільки в цілому економіки України, але й сільгоспвиробнику.

– Українська влада впродовж року заявляє про необхідність реформування «Нафтогазу України». Тим часом ця газова компанія продовжує нарощувати борги. Цього року НАК має намір продати Ощадбанку облігації внутрішньої державної позики на суму близько 900 мільйонів гривень. На початку лютого, щоб розрахуватися за російський газ, «Нафтогаз» оголосив тендер із продажу Укрексімбанку облігацій на суму 1,5 мільярдів гривень. У листопаді минулого року Ощадбанк та Укрексімбанк викупили у НАКу облігацій на понад 4 мільярди гривень. Наскільки серйозні наслідки матиме періодичний продаж НАКом облігацій внутрішньої державної позики? (йдеться передовсім про інфляцію)

– Питання дуже серйозне. НАК «Нафтогаз України» є невід’ємною складовою енергетичної безпеки держави. Невирішені на цей день дуже принципові системні проблеми – це в першу чергу умови відносин України і «Нафтогазу» з Російською Федерацією і «Газпромом». Ми впевнені, що необхідно суттєво переглядати якість контрактів, договорів, в тому числі формулу ціни на природний газ, яка дає на виході дуже високі ціни на кордоні Росії та України. Це перше.

По-друге, незбалансований поточний бюджет 2011 року. В місцеві бюджети і в цілому в державний бюджет закладені значно менші суми на компенсацію різниці в цінах на природний газ, у порівнянні з тим зростанням, яке відбулося за останній період. Зростає борг, особливо «Теплокомуненерго». Він уже налічує мільярди гривень.

Це вимушений крок НАКу по залученню на внутрішньому фінансовому ринку ресурсів з тим, щоб своєчасно розраховуватись.

Дуже важливо, щоб «Нафтогаз» мав збалансований фінансовий план, а держава мала в цілому серйозну енергетичну стратегію, включаючи енергозбереження, енергоефективність, збалансованість державного і місцевих бюджетів. Самотужки НАК «Нафтогаз України» цієї проблеми не вирішить, це питання державної політики. І це треба робити негайно.
  • 16x9 Image

    Ярина Матвійчук

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2004 року. Редактор та ведуча програми «Ранкова Свобода». Редактор та ведуча новин. Народилась у 1981 році у Камені-Каширському Волинській області. Вищу освіту здобула у Волинському Державному університеті ім. Лесі Українки.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG