Кар’єрний дипломат, який опікувався кавказьким регіоном в адміністрації Джорджа Буша, Метью Брайза говорить, що його пріоритетами на посаді посла буде мирне вирішення нагірно-карабахського конфлікту, посилення енергетичної безпеки і підтримка демократії в Азербайджані.
Найголовнішою проблемою, на його думку, залишається «заморожений конфлікт» між Азербайджаном і Вірменією, який розпочався майже 20 років тому і не завершений до сьогодні. Брайза, який раніше очолював так звану Мінську групу, яка за завданням Організації з безпеки і співпраці в Європі займалася посередництвом у вирішенні конфлікту, говорить, що на даний момент досягненням є уже сам факт переговорів між сторонами.
«Якщо ми подивимося, де був переговорний процес у 2005 чи 2004 році, ми побачимо, що його не було взагалі. Тоді була повна зупинка», – пояснює свою позицію новий посол.
Наступною великою темою для діяльності посла є проект «Набукко», який підтримують Сполучені Штати. Планується, що цей газогін, який сполучить каспійський регіон з європейськими країнами, пройде по території Туреччини і омине територію Росії, зменшуючи таким чином залежність європейців від російських поставок газу. Очікується, що будівництво газогону після довгого відкладання почнеться наприкінці року.
Баланс між інтересами і цінностями
Але, дбаючи про енергетичні інтереси, Метью Брайза говорить, що не забуватиме і про делікатнішу тему – посилення демократії в Азербайджані та лібералізацію в країні.
«Я зацікавлений у тому, щоб співпрацювати з азербайджанським суспільством на всіх рівнях: на урядовому, на рівні бізнес-еліт, звичайних людей з регіонів, незалежно від того, чи вони фермери, чи лікарі, чи вчителі. Потрібно будувати культуру демократії, а не говорити лише про демократичні механізми. Коли демократія працює, вона не шкодить. Демократія робить добрі речі», – сказав він.
Проте саме призначення Метью Брайзи послом не обійшлося без суперечностей. Президент США Барак Обама призначив його без згоди Конгресу, де його кандидатура мала кількох впливових супротивників, адже Брайзу вважають надто близьким до політичної еліти Азербайджану.
Найголовнішою проблемою, на його думку, залишається «заморожений конфлікт» між Азербайджаном і Вірменією, який розпочався майже 20 років тому і не завершений до сьогодні. Брайза, який раніше очолював так звану Мінську групу, яка за завданням Організації з безпеки і співпраці в Європі займалася посередництвом у вирішенні конфлікту, говорить, що на даний момент досягненням є уже сам факт переговорів між сторонами.
«Якщо ми подивимося, де був переговорний процес у 2005 чи 2004 році, ми побачимо, що його не було взагалі. Тоді була повна зупинка», – пояснює свою позицію новий посол.
Наступною великою темою для діяльності посла є проект «Набукко», який підтримують Сполучені Штати. Планується, що цей газогін, який сполучить каспійський регіон з європейськими країнами, пройде по території Туреччини і омине територію Росії, зменшуючи таким чином залежність європейців від російських поставок газу. Очікується, що будівництво газогону після довгого відкладання почнеться наприкінці року.
Баланс між інтересами і цінностями
Але, дбаючи про енергетичні інтереси, Метью Брайза говорить, що не забуватиме і про делікатнішу тему – посилення демократії в Азербайджані та лібералізацію в країні.
«Я зацікавлений у тому, щоб співпрацювати з азербайджанським суспільством на всіх рівнях: на урядовому, на рівні бізнес-еліт, звичайних людей з регіонів, незалежно від того, чи вони фермери, чи лікарі, чи вчителі. Потрібно будувати культуру демократії, а не говорити лише про демократичні механізми. Коли демократія працює, вона не шкодить. Демократія робить добрі речі», – сказав він.
Проте саме призначення Метью Брайзи послом не обійшлося без суперечностей. Президент США Барак Обама призначив його без згоди Конгресу, де його кандидатура мала кількох впливових супротивників, адже Брайзу вважають надто близьким до політичної еліти Азербайджану.
