Доступність посилання

25 Вересень 2017, Київ 16:50

Київ – Минає рівно 150 років від часу селянської реформи у Російській імперії і, відповідно, скасування кріпацтва. Селянська реформа була однією з цілого комплексу нововведень, запропонованих владою Олександра ІІ. Історики пов’язують розкріпачення селян у другій половині 19 століття з потребою негайно реформувати армію та флот, адже це потребувало неабияких людських ресурсів. Водночас деякі психологи припускають, що наслідки покріпачення селян досі відбиваються на українському та російському суспільствах.

Передумовою для селянської реформи у 1861 році історики називають наслідки Кримської війни. Мовляв, після поразки Російська імперія потребувала негайного реформування військових сил. Для цього треба було здійснити прорив у промисловості, розвинути інфраструктуру, активніше поповнювати військо. Це практично неможливо було здійснити без збільшення зокрема трудового ресурсу.

Доктор історичних наук, професор Києво-Могилянської академії Михайло Кірсенко у коментарі для Радіо Свобода наголошує на тому, що для українських селян розкріпачення минуло легше, ніж для російських.

«Ми успадкували спогади про бідних предків-кріпаків від Шевченка, бо він сам був кріпаком. Через нього це спроектувалося, а насправді, попри те, що Катерина покріпачувала Україну, більше половини українців так і не були кріпаками. Відтоді, як деяких визволив Богдан Хмельницький, так вони і залишалися вільними козаками. Хоча не було вже запорізького війська і до 1917 року вони вважалися козаками губерній, але це були вільні землероби», – каже професор Києво-Могилянської академії.

За словами Михайла Кірсенка, нове, вільне життя селян суттєво ускладнювалося обов’язком відпрацювати розкріпачення. За 50 років вони мали повернути кошти, які держава сплатила поміщикам за їхню свободу.

Пригнічений народ «відстає» від сусідів – психолог

Кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології Олена Ліщинська у коментарі для Радіо Свобода зазначає, що пригнічення народу не минає безслідно. Сам період обмежень спричиняє відставання від інших, вільніших народів.

Поведінку після пригнічення Олена Ліщинська порівнює з поведінкою молодої людини, яка несподівано вирвалася з умов суворого виховання. «Якщо дитина з сім’ї з певними суворими правилами закінчила школу і поїхала в інше місто вчитися, ви бачите, що, як правило, відбувається з цими дітьми. Вони кидаються в крайнощі. Те саме стосується і всього народу», – додає вона.

Олена Ліщинська вважає, що значно гірший вплив на формування психології українського народу мав період після Жовтневого перевороту, а особливо 30-ті роки ХХ століття.
  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Журналіст Радіо Свобода з 2009 року. Автор і ведуча щотижневої радіопрограми «Деталі». Автор дослідження «Говорить Радіо Свобода: Історія Української редакції» (2014).

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG