Тим часом в Інституті луб’яних культур Української академії аграрних наук
стверджують, що промислове використання конопель може принести чималий дохід державному бюджету і стати важливою статтею експорту України.
Відродження чи занепад галузі?
Тетрагідроканабінол (ТГК). Саме через вміст цієї психотропної речовини посіви конопель суворо контролюють в Україні. Так було не завжди.
У першій половині минулого століття посіви цієї рослини сягали у колишньому СРСР мільйонів гектарів. Але потім були ухвалені міжнародні антинаркотичні конвенції, й для коноплярства настали не найкращі часи.
В сільському господарстві використовують сорт рослини з мізерним вмістом наркотичної речовини. Але, незважаючи на це, контроль за цією галуззю рослинництва в Україні досить суворий. Щоб полегшити розвиток коноплярства, торік в Інституті луб'яних культур Української академії аграрних наук створили сорт конопель, які взагалі не містять наркотичних речовин, розповідає Віктор Кабанець, директор цього інституту.
«Минулого року ми передали 2 сорти конопель посівних, в яких відсутній тетрагідроканабінол. Є конопля різна. Є види коноплі, які несуть в собі соціальну небезпеку, дуже серйозну соціальну небезпеку, а є коноплі, які культивуються в промислових посівах, і не несуть такої загрози», – каже він.
На переконання Кабанця, 2010 рік – це переломний рік у галузі. «Починають працювати підприємства: Харківський канатний завод, Кіровоградська канатна фабрика, підприємства інших напрямків. На цю продукцію є попит в Україні, водночас формуються експортні можливості», – зазначає він.
Але, щоб вирощувати технічні сорти конопель, треба отримати у держави ліцензію. І, відповідно до чинних законів, посіви навіть «ненаркотичного» виду такої рослини мають бути під охороною, за яку платить фермер. Загалом за кожні вирощені на одному гектарі коноплі доводиться платити по 600 гривень. Плюс при вирощуванні, переробці, прядінні, пошитті тощо треба сплачувати ПДВ.
Тож собівартість легального вирощування конопель в Україні у кілька разів перевищує собівартість вирощування такої рослини в інших державах Європи, стверджує Тарас Ратушний, голова громадянського руху за зміни в наркополітиці. «У той час, коли в Європі посіви технічних конопель зростають в десятки разів протягом останніх 5 років, в Україні вони настільки ж падають. Я заперечую і розквіт коноплярської галузі, і будь-який початок порозуміння з контролюючими органами, які продовжують виконувати як бюрократи власну лінію і тримати курс на подальше зарегулювання галузі. В нас не буде більше конопляних фермерів, які будуть готові сіяти. Бо кожен рік у листопаді, коли вони мають подавати заявки на наступні засіви, вони рахують свої збитки».
Таке небезпечне коноплярство?
Ентузіасти вирощування конопель технічних сортів наголошують: Україна може чимало заробити на коноплях. В європейських країнах, наприклад, існує будівельний матеріал із додаванням костриці коноплі (внутрішньої неволокнистої частини). Будівлі, зведені за допомогою такого матеріалу, потребують меншої затрати енергії на обігрів, ніж звичайні. Крім того, їхнє будівництво також є суттєво дешевшим, ніж із використанням традиційного бетону.
Китайські ж учені встановили, що за своєї надзвичайної тепловіддачі дві тони конопляної костри еквівалентні одному кубометрові природного газу. Директор Інституту луб’яних культур Віктор Кабанець впевнений, що в цієї рослини дуже широкий спектр використання.
«Люди хочуть мати натуральну їжу, хочуть мати натуральний одяг і хочуть мати якнайбільш натуральне житло. Якраз коноплі посівні можуть якоюсь мірою задовольнити ці потреби. Конопля може використовуватися в продуктах харчування, як це робиться в Канаді та інших країнах, може братися для створення одягу, для будівельної галузі», – каже фахівець.
Суворіший контроль за посівами конопель – це не забаганка правоохоронних органів, констатує заступник голови Держкомітету з питань контролю за наркотиками Ігор Коновалов. Він нагадує, що Україна зобов’язалася контролювати, зокрема, і посіви конопель у промислових цілях перед міжнародними організаціями.
«Нам треба знайти компроміс із можливістю розвитку цієї галузі і неможливістю використання її наркозалежними особами. В нас є перелік психотропних засобів і наркотичних речовин, які взагалі заборонені на території України, туди ж включені і рослини. Ці рослини дозволені до використання в цілях інших, ніж використання для отримання наркотичних засобів, але ми все одно повинні їх контролювати згідно з Резолюціями міжнародного комітету по контролю за наркотиками», – наголошує урядовець.
Майбутнє галузі
Правоохоронці не збираються нищити коноплярство в Україні. І зміни в законах в бік менш суворого контролю галузі можливі, зауважує Ігор Коновалов: «Є баланс між корисністю коноплі для народного господарства і зловживанням нею як носієм наркотичного алкалоїду. Давайте впродовж цього року проведемо дослідницький експеримент і, якщо він дасть позитивні наслідки, внесемо зміни в законодавство».
Останніми роками в Україні посівами коноплі зайнято 800 гектарів. Однак, як зазначають в Інституті луб’яних культур, ця площа може бути набагато більша і сягати півтори тисячі гектарів. Адже охочих займатися цим бізнесом немало, однак їх зупиняє саме зарегулювання галузі та високі видатки на охорону посівів.
Вирощений в Україні врожай конопель вивозять до Китаю, Польщі, Німеччини. Волокно переробляють на пряжу у Китаї чи папір у Франції. Закуплені в Україні волокна обходяться іноземцям по 200 доларів за тонну, хоча на світовому ринку такі волокна коштують дорожче. До речі, гранули з відходів переробки луб’яних волокон використовували, зокрема, при будівництві автомагістралі Київ-Одеса.
стверджують, що промислове використання конопель може принести чималий дохід державному бюджету і стати важливою статтею експорту України.
Відродження чи занепад галузі?
Тетрагідроканабінол (ТГК). Саме через вміст цієї психотропної речовини посіви конопель суворо контролюють в Україні. Так було не завжди.
У першій половині минулого століття посіви цієї рослини сягали у колишньому СРСР мільйонів гектарів. Але потім були ухвалені міжнародні антинаркотичні конвенції, й для коноплярства настали не найкращі часи.
В сільському господарстві використовують сорт рослини з мізерним вмістом наркотичної речовини. Але, незважаючи на це, контроль за цією галуззю рослинництва в Україні досить суворий. Щоб полегшити розвиток коноплярства, торік в Інституті луб'яних культур Української академії аграрних наук створили сорт конопель, які взагалі не містять наркотичних речовин, розповідає Віктор Кабанець, директор цього інституту.
«Минулого року ми передали 2 сорти конопель посівних, в яких відсутній тетрагідроканабінол. Є конопля різна. Є види коноплі, які несуть в собі соціальну небезпеку, дуже серйозну соціальну небезпеку, а є коноплі, які культивуються в промислових посівах, і не несуть такої загрози», – каже він.
На переконання Кабанця, 2010 рік – це переломний рік у галузі. «Починають працювати підприємства: Харківський канатний завод, Кіровоградська канатна фабрика, підприємства інших напрямків. На цю продукцію є попит в Україні, водночас формуються експортні можливості», – зазначає він.
Але, щоб вирощувати технічні сорти конопель, треба отримати у держави ліцензію. І, відповідно до чинних законів, посіви навіть «ненаркотичного» виду такої рослини мають бути під охороною, за яку платить фермер. Загалом за кожні вирощені на одному гектарі коноплі доводиться платити по 600 гривень. Плюс при вирощуванні, переробці, прядінні, пошитті тощо треба сплачувати ПДВ.
Тож собівартість легального вирощування конопель в Україні у кілька разів перевищує собівартість вирощування такої рослини в інших державах Європи, стверджує Тарас Ратушний, голова громадянського руху за зміни в наркополітиці. «У той час, коли в Європі посіви технічних конопель зростають в десятки разів протягом останніх 5 років, в Україні вони настільки ж падають. Я заперечую і розквіт коноплярської галузі, і будь-який початок порозуміння з контролюючими органами, які продовжують виконувати як бюрократи власну лінію і тримати курс на подальше зарегулювання галузі. В нас не буде більше конопляних фермерів, які будуть готові сіяти. Бо кожен рік у листопаді, коли вони мають подавати заявки на наступні засіви, вони рахують свої збитки».
Таке небезпечне коноплярство?
Ентузіасти вирощування конопель технічних сортів наголошують: Україна може чимало заробити на коноплях. В європейських країнах, наприклад, існує будівельний матеріал із додаванням костриці коноплі (внутрішньої неволокнистої частини). Будівлі, зведені за допомогою такого матеріалу, потребують меншої затрати енергії на обігрів, ніж звичайні. Крім того, їхнє будівництво також є суттєво дешевшим, ніж із використанням традиційного бетону.
Китайські ж учені встановили, що за своєї надзвичайної тепловіддачі дві тони конопляної костри еквівалентні одному кубометрові природного газу. Директор Інституту луб’яних культур Віктор Кабанець впевнений, що в цієї рослини дуже широкий спектр використання.
«Люди хочуть мати натуральну їжу, хочуть мати натуральний одяг і хочуть мати якнайбільш натуральне житло. Якраз коноплі посівні можуть якоюсь мірою задовольнити ці потреби. Конопля може використовуватися в продуктах харчування, як це робиться в Канаді та інших країнах, може братися для створення одягу, для будівельної галузі», – каже фахівець.
Суворіший контроль за посівами конопель – це не забаганка правоохоронних органів, констатує заступник голови Держкомітету з питань контролю за наркотиками Ігор Коновалов. Він нагадує, що Україна зобов’язалася контролювати, зокрема, і посіви конопель у промислових цілях перед міжнародними організаціями.
«Нам треба знайти компроміс із можливістю розвитку цієї галузі і неможливістю використання її наркозалежними особами. В нас є перелік психотропних засобів і наркотичних речовин, які взагалі заборонені на території України, туди ж включені і рослини. Ці рослини дозволені до використання в цілях інших, ніж використання для отримання наркотичних засобів, але ми все одно повинні їх контролювати згідно з Резолюціями міжнародного комітету по контролю за наркотиками», – наголошує урядовець.
Майбутнє галузі
Правоохоронці не збираються нищити коноплярство в Україні. І зміни в законах в бік менш суворого контролю галузі можливі, зауважує Ігор Коновалов: «Є баланс між корисністю коноплі для народного господарства і зловживанням нею як носієм наркотичного алкалоїду. Давайте впродовж цього року проведемо дослідницький експеримент і, якщо він дасть позитивні наслідки, внесемо зміни в законодавство».
Останніми роками в Україні посівами коноплі зайнято 800 гектарів. Однак, як зазначають в Інституті луб’яних культур, ця площа може бути набагато більша і сягати півтори тисячі гектарів. Адже охочих займатися цим бізнесом немало, однак їх зупиняє саме зарегулювання галузі та високі видатки на охорону посівів.
Вирощений в Україні врожай конопель вивозять до Китаю, Польщі, Німеччини. Волокно переробляють на пряжу у Китаї чи папір у Франції. Закуплені в Україні волокна обходяться іноземцям по 200 доларів за тонну, хоча на світовому ринку такі волокна коштують дорожче. До речі, гранули з відходів переробки луб’яних волокон використовували, зокрема, при будівництві автомагістралі Київ-Одеса.
