Доступність посилання

20 Вересень 2017, Київ 12:17

Приклад України змушує Європу привчати Росію до закону (європейська преса)


Прага – Впливові західні експерти закликають ЄС протистояти імперським замашкам Росії в енергетиці, йдеться про намагання Москви обійти нове європейське ліберальне законодавство в енергопостачанні. При цьому аналітики вказують на яскраві приклади використання Росією її нафти і газу у імперських цілях, зокрема, проти України і країн Балтії. Газети продовжують спостерігати за ядерними аваріями в Японії під кутом зору досвіду Чорнобиля. Аналітики попереджають про високий рівень напруженості у російсько-українських газових переговорах і звертають увагу на перенесення нових імовірних сенсаційних угод між Москвою та Києвом на червень цього року.

Щоденник «Волл Стріт Джорнал» у своєму європейському виданні закликає Брюссель устами відомого лондонського професора права Алана Райлі «триматися своїх законів у протистоянні постімперському егоїзмові Росії». Йдеться про намагання Кремля «обійти» нові ліберальні закони ЄС щодо подолання монополізму в енергопостачанні європейців. Перспектива розпродажу газотранспортних активів «Газпрому» в Литві, до чого змушують нові закони ЄС про розподіл енергопостачальних і енергорозподільчих активів, викликають невдоволення в Москві. Путін уже відвідував Брюссель у намаганні досягнути виключного звільнення «Газпрому» від ліберального енергетичного законодавства ЄС у ділянці відокремлення активів постачальних і розподільчих компаній на теренах Європи, і при цьому російський чільник уже лякав Європу ще вищими цінами на російський газ. Алан Райлі наголошує, що ЄС мусить дотримуватися своїх правил, бо «вертикально інтегровані енергетичні монополії в Європі, котрі наслідують приклад «Газпрому», виявилися дуже загрозливими для споживачів». Європейська комісія вже розпочала понад десяток судових переслідувань з метою «прискорити темпи лібералізації в енергетичному законодавстві». Такі великі енергетичні компанії, як німецькі E.ON та RWE, вже відступили і погодилися на розпродаж своїх електро- і газових мереж, щоб легітимізувати їхню участь в енергетичному ринку Європи. Нікого у Європі, як вважає Райлі, не повинні хвилювати «вимоги Москви щодо правових пільг російських компаній на теренах ЄС», і не варто, на думку цього експерта, піддаватися залякуванням деяких європейських політиків з приводу нібито небезпечної непоступливості Брюсселя щодо Росії, від котрої нібито у майбутньому в основному залежатиме енергетична безпека Європи. Райлі наголосив на тому, що Росія має усвідомлювати безперспективність нових конфліктів на кшталт тих, котрі спалахували у 2006 і у 2009 роках з Україною, бо це лише шкодить скороченням ринку «Газпрому» і посилює пошук європейцями енергетичних альтернатив. Райлі каже тут, що, наприклад, вимога американських офіційних осіб до Брюсселя з приводу спеціального звільнення американських компаній від законів ЄС одразу ж викликала б осуд у Європі як «прояв імперської зверхності», тому «постімперська зверхність Росії має бути однозначно відхилена у ЄС», резюмує лондонський професор права на сторінках «Волл Стріт Джорнал».

Лондонська «Файненшел Таймз» наводить думки ядерних експертів, котрі вважають, що, незважаючи на великі аварії в системах АЕС Японії внаслідок серії надпотужних землетрусів, особливо на чотирьох реакторах у Фукусімі, все ж тут немає явних ознак «другого Чорнобиля». Експерти заперечують будь-яку ймовірність ядерного вибуху на АЕС Японії і вважають, що найгіршим сценарієм тут може бути лише «катастрофічне розплавлення ядерних реакторів і витік радіації в межах 30-кілометрової зони» і що йомвірність такого розвитку подій, наприклад, у Фукусімі лише 1 відсоток, чи один шанс зі ста. У середньому варіанті прогнозу, на думку експертів, що їх цитує «Файненшел Таймз», можливе «безпечне утримання розплавлення реакторів у межах контейнерів безпеки», що може тривати упродовж тижнів, до безпечного охолодження ядра реакторів. І найкращий сценарій, як кажуть експерти, це «швидке охолодження пошкоджених реакторів».

Московська «Нєзавісімая газета» прогнозує, що «Україна й Росія можуть змінити так звані Харківські газово-флотські домовленості» з метою зближення або ж злиття «Нафтогазу України» з російським «Газпромом». Але видання також наводить думки експертів, котрі наголошують на дуже складному просуванні цих російсько-українських перемов, що, як виглядає, змусило сторони навіть перенести зустріч з цього приводу між президентами Росії й України Медведєвим і Януковичем з квітня аж на червень. У квітні, як цитує «Нєзавісімая газета» неназваного українського чиновника зі влади, прем’єр-міністри України й Росії Азаров і Путін мають домовитися про нові угоди щодо газу і флоту. Українська сторона, пише газета,має на меті тут головне: зниження базової ціни на російський газ будь-якою ціною.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG