Доступність посилання

26 Вересень 2017, Київ 23:46

Леонід Козаченко: сільське господарство заполітизоване й повне популізму


Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації, голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, заявив у суботу в ефірі Радіо Свобода:

«Ми сьогодні заборонили експорт фактично зерна з однією метою – щоб не допустити підвищення цін на зерно, на муку, на хліб. Але при цьому фермери втратили мінімум 17 мільярдів гривень. Ми сьогодні зафіксували ціну на гречку – її не стало… Далі ми з метою контролю цін приймаємо Податковий кодекс, в якому прописуємо таку норму, що при експорті зерна з України не буде повертатися ПДВ, і кажемо: 14 мільярдів гривень втратять фермери, але нічого, ці 14 мільярдів – це їхня дотація населенню бідному українському, яке буде просто дешевші харчі мати. Добре, що ми даємо таку можливість. Але ж ми даємо таку можливість у магазинах всім: і той, хто мільярд має статку, і той, хто має в середньому 100 гривень. Ми дотуємо практично населення всієї держави: і багатих, і середніх, і тих, хто реально потребує такої допомоги».

«Кажуть, що окремі там агрохолдинги, керівники, власники цих агрохолдингів заробляють великі гроші. Таких агрохолдингів у нас десяток, ну півтора. А всього 51 тисяча суб’єктів господарювання або фермерських, плюс інших сільськогосподарських підприємств. Так от, всі підприємства не можуть отримати прибутки, не можуть підняти рівень виробництва, не можуть платити нормальну зарплату, тому що дотують інших бідних. Ми вважаємо, що це несправедливо. Треба змінити цю ситуацію».

«Відповідальність за підвищення цін держава повинна взяти на себе. І, якщо треба, дотувати продовольство. Треба, щоб це робили і металурги, і хіміки, і енергетики, в тому числі і фермери. Одні фермери на своїх плечах це виносити не повинні».

«Зараз два проекти законів лежать у Верховній Раді про монополію на експорт. А якщо з іншого боку підійти, якщо держава хоче монопольно експортувати, для чого їй монополія? Держава вже має державну компанію, яка за 20 років жодного разу не була ефективнішою, ніж приватний трейдер. Навпаки, вона щороку приносила величезні збитки державі. За 20 років свого існування в Україні приватні структури вклали мільярди гривень інвестицій, створили інфраструктуру, яка далека до своєї досконалості, але вже потрачені величезні кошти, і вони набагато ефективніші від державної компанії. Нехай вона конкурує без монополії, от нехай вона на ринку скаже: я пропоную кращу ціну. І в кінці року покаже прибуток, який буде оподатковуватися, і держава щось з цього отримає, отоді ми скажемо: дивися, яка гарна держава. А зробити монополію, всім заборонити, всім сказати, що у нас буде прозора ціна, тому що буде один трейдер державний, який, я повторюю, ніколи не був ефективним. Але щоб довго над цим не роздумувати».

«Сільське господарство у нас, на жаль, використовується дуже заполітизований популістський елемент, який будь-яка влада використовує для того, щоби піднімати свій авторитет. На жаль. Але, з іншого боку, ця галузь може бути рушієм розбудови економіки України. Вона може генерувати величезні прибутки. Вона може давати можливість нашій державі впливати на геополітику. Скажімо, цифри. Україна останні 3 роки контролювала понад 50% ринку зерна у найбагатших арабських країнах. Це найбагатша сімка арабських країн, які, власне, мають те, що в нас не вистачає: нафту і газ. Найбільше у світі вони мають, але не мають сільського господарства. І понад 50% зерна, яке вони споживають, має походження з України. Ми можемо в цих країнах тримати повністю підконтрольними ринки молочної продукції, м’ясної продукції».

«Але ми загнали своє сільське господарство у такий стан, коли ми його потенціал реалізуємо менше ніж на третину. Для того, щоби його потенціал підняти, потрібно вкласти понад 60 мільярдів доларів або пів трильйона гривень. Держава ніколи таких коштів не дасть. Це можуть дати відповідні міжнародні фінансові інституції, банки, інвестиційні фонди. І вони готові це зробити».

«В минулому році в сільське господарство Бразилії було вкладено 22 мільярди доларів інвестицій! Уявіть собі, якщо перевести це на Україну, скорелювати (в нас на 30% менше ріллі), то ми повинні були отримати в минулому році 15 мільярдів доларів інвестицій. В минулому році ми отримали 40 мільйонів всього».

«Аграрний бізнес сьогодні дуже зубожілий. А це впливає на вартість землі. Якщо починати продавати землю сьогодні, то вартість її буде дуже-дуже низькою… Ми приблизно порахували. У нас є тіньовий ринок землі сільськогосподарського призначення. І якщо це все узаконити, відкрити, що відбудеться в цих умовах, коли такий рівень капіталізації бізнесу, ми порахували, що вартість гектару середня по Україні буде десь 500 доларів за гектар».

«Земля в обороті – це дуже великий ресурс для того, щоби залучити інвестиції. Дуже великий! Якби в нас функціонував реальний ринок землі, от те, що я казав, що якби рівень розвитку бізнесу в нас був достатньо високий і стартова ціна при величезній пропозиції була 2,5 тисячі гривень, то десь через 5 років ми рахуємо, що вартість чорноземів українських була би не менше 10 тисяч доларів за гектар».

«У нас зараз обробляється приблизно 35 мільйонів, помножити на 10 тисяч доларів, то це 350 мільярдів. Уявіть собі, що це за актив, який може використовуватися як залучення кредитів. Це величезний актив! Звичайно, він повинен якимсь чином бути задіяний. Але якщо ми зробимо так, як зараз відбувається, то 500 доларів на 350 помножити, то це зовсім не ті гроші. І, звичайно, так робити не бажано».

«Потрібно зняти політичні ризики в аграрному бізнесі. Політичні ризики – це коли влада встановлює ціни, коли влада забороняє здійснювати ту чи іншу діяльність, коли влада забороняє експортувати, коли влада імпортує продукцію, дотуючи її і знищуючи цим національне виробництво… Треба змінювати фіскальну політику, систему оподаткування. Є великі агрохолдинги, є середні підприємства, і є дрібні. Всю державну підтримку треба надавати дрібним і середнім. Вони не виживуть, конкуруючи з великими агрохолдингами… Треба думати про зміну системи управління галуззю. Треба реформувати сьогодні аграрну науку, треба реформувати аграрну освіту, яка готує менеджерів для сільського господарства. Тобто це ті кроки, які треба здійснити для того, щоби змінити ситуацію. А це все разом повинне сформувати надсучасну систему ринкового аграрного менеджменту».

Детальніше читайте у неділю, 20 березня, на сайті www.radiosvoboda.org

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG