Близько 200 фотографій військового кореспондента ТАРС, який зняв встановлення червоного прапора над Рейхстагом у 45-му, всі охочі можуть побачити на виставці «Євген Халдей. Митець. Воїн. Людина». Виставку відкрили в меморіальному комплексі «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни» у Києві.
Окрім світлин, до експозиції входять і деякі особисті речі фотографа, зокрема, камера, якою він користувався, коли працював на фронті.
Шлях радянських солдатів – через об’єктив
Ці фотографії – унікальна ретроспектива війни, вважає один із організаторів виставки, дослідник Олексій Шереметьєв. «Його знімки увійшли до офіційного звинувачення на Нюрнберзькому процесі, – каже він. – Це людина, що відчула на собі особливості важкого солдатського життя, яка пройшла із фотоапаратом увесь шлях радянського солдата і зустріла закінчення війни у Берліні».
Фотографії, що відображають події тих часів, дуже цінні – як пам’ять і як пересторога від воєн взагалі, наголошує і відвідувачка музею Софія Охріменко. «Я пам’ятаю війну. Київ пам’ятаю. Пам’ятаю, як на площі Калініна вішали фашистів. Бомбардування Києва пам’ятаю. Виставка дуже мені сподобалась», – зауважила вона.
Повернувшись із війни фотограф втратив роботу
Організувати виставку музейникам допомагала дочка Євгена Халдея – Анна, яка тепер мешкає у Москві. Вона говорить, що у Росії таких великих виставок, присвячених творчості фотографа, досі не проводили. Хоча, за словами Анни Халдей, із часів війни у доробку фотографа залишилось кілька тисяч негативів.
«Є фотографія, де зображено єврейську сім’ю, чоловіка з дружиною, зняту в Будапешті. Вони – з жовтими зірками на пальтах. Там не було гетто як такого, але були єврейські поселення – і за цими зірками відрізняли мешканців цих поселень, – розповідає дочка фотографа. – І ця ось фотографія вийшла випадково, але її близько п’ятдесяти років не давали у друк в Радянському Союзі. Вона чекала аж до 95-го року».
Після війни фотокореспондент втратив роботу через власну «жовту зірку», додає Анна Халдей. За її словами, батько тоді займався випадковими підробітками і чекав на найгірше, якби не смерть Сталіна.
На фотовиставку, окрім представників міністерств культури та освіти, було запрошено ветеранів війни.
До Києва приїхав і правнук Халдея, семикласник Євген Бібічев. Він зізнався, що також захоплюється фотографією. Однак, як каже хлопець, його більше цікавить художнє, а не репортажне фото.
