Доступність посилання

20 Вересень 2017, Київ 05:51

Львів – Львів польський, австрійський, український, єврейський, вірменський... Але чи не втрачає місто своєї мультикультурності? Яку культуру сьогодні творять у Львові: бережуть і розвивають автентичність чи розраховують лише на туриста? Про це дискутували українські та польські експерти у рамках проекту, організованого Польським інститутом.

Третина туристів, яка приїжджає до Львова, іноземці. Найбільше серед них поляків. Містом вони гуляють зі своїми мапами, на яких позначені польські назви вулиць ще до 1939. Гості з інших європейських країн приїжджають у Львів переважно через Польщу. У середньому іноземний турист перебуває у Львові від одного до трьох днів і залишає за мандрівку від 100 до 500 євро. Це результати моніторингу, проведеного мерією.

Львів – кельнер для туристів

Львів кельнер для одноденного туриста, вважає культуролог Ірина Маґдиш. Всі атракції тут розраховані на те, щоб розважити гостей упродовж дня-двох.

Тим часом, у Львові втрачається автентична культура, не фінансуються серйозні мистецькі проекти, які б зацікавили львів’ян, сприяли культурному розвитку міста, працювали на майбутнє.

«Ми не вкладаємо в носіїв культури ніяких інвестицій – ані в їхню освіту, ані в індивідуальний розвиток. Ми нічого не пропонуємо тим, хто тут хоче жити, ми всі розвернені на туриста», каже експерт.

Сучасний Львів є експортером талановитих та інтелектуальних особистостей у Київ та Європу. Адже знайти фінансову підтримку класичному музичному колективу чи талановитому серйозному музиканту у місті неможливо. Мер Львова не любить джаз, а тому джазові фестивалі не підтримуються місцевою владою. Такий приклад навів директор мистецького центру «Дзиґа» Маркіян Іващишин.

Тим часом, львів’яни залишаються цілковито байдужими до творення життя свого міста. Нині культурні цінності вимірюються грішми та піаром, а культурне середовище Львова втрачається, вважає Маркіян Іващишин.

У Любліні заставили людей вийти з домівок

Майже 15 років культурне життя у польському місті Люблін організовує митець Рафал Козинські. Одним із найбільших суспільних явищ серед культурних подій Любліна є « Ночі культури». Однак на початках громадським організаціям було досить складно порозумітись із місцевою владою, та все ж громада взяла на себе відповідальність за культурне життя міста. Митцям вдалося витягнути мешканців Любліна з домівок і нині городяни самі визначають, що для них було б цікаво створити у місті.

«Без громади у місті нічого не буде. Ми влаштували акцію, щоб кожен мешканець написав свою ідею, що б цікавого зробити у Любліні. І писали люди різного віку. Хтось написав, щоб замінити бруківку на асфальт, бо важко ходити на шпильках, але більшість ідей заслуговували на увагу і людям подобається самим творити місто», зауважив митець.

Саме культура найкраще нині сприяє євроінтеграції України. Бо мистецька мова найзрозуміліша і найдоступніша, а кожне українське місто може здивувати туриста лише своєю автентичністю. І ні в якому разі не примітивними шоу.
  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG