Доступність посилання

27 Вересень 2017, Київ 01:24

Екології Дніпропетровщини загрожує спадок першої радянської атомної бомби


Дніпропетровськ – Екологи попереджають про загрозу катастрофи для довкілля біля Дніпродзержинська на Дніпропетровщині. Біля 250-тисячного міста накопичено мільйони тонн радіоактивних відходів, які залишились від переробки уранових руд часів СРСР і виготовлення першої радянської атомної бомби. Екологи побоюються, що радіоактивні відходи можуть потрапити до Дніпра, з якого п’є воду значна частина населення України. Проблеми з природоохоронними заходами у регіоні виявила і Рахункова палата, а в міській раді Дніпродзержинська запевнюють, що ситуація під контролем влади.

За радянської доби Україна була одним із провідних постачальників урану для атомних бомб та АЕС. Екологи кажуть: небезпечний спадок тих часів – мільйони тонн відходів – зараз може перетворити схід країни на другий Чорнобиль.

На хвостосховищах колишнього Придніпровського хімзаводу в Дніпродзержинську, де збагачували уран, накопичилось 42 мільйони тонн відходів. За словами екологів, найбільша проблема – це відсутність води, адже створювали могильники за пошаровою схемою. Спершу – глибока вирва, потім – відходи, шар глини, залитий водою. Через брак води зараз глина пересихає, а її маленькі часточки розлітаються по всьому місту.

Особливу тривогу викликає Дніпровське сховище. На його території – аж 12 мільйонів тонн небезпечних відходів, і це у безпосередній близькості від Дніпра.

«Може статись руйнування дамби і потрапляння великої кількості відходів до річки Дніпро. Це може призвести до забруднення не тільки Дніпропетровської області, а й істотно змінити рівень радіаційного фону всього басейну Дніпра», – каже керівник громадської організації «Голос природи» Євген Колишевський.

Рахункова палата виявила неефективність

За останні три роки з державного бюджету на розв’язання проблеми відходів у Дніпродзержинську виділили понад 50 мільйонів гривень. Коли Рахункова палата провела аудит використання коштів, то встановила: ефективність вжитих заходів сумнівна.

За даними відомства, «частину неефективних витрат становили кошти, спрямовані на наукові дослідження». Їхні результати, кажуть у відомстві, так і не впровадили в життя. Водночас на уранових могильниках не зробили нагальних речей, зокрема, не засипали відкриті поверхні сховищ, вважають у Рахунковій палаті.

«Немає відповідей на головні питання щодо рівня забруднення, кількості небезпечних речовин, способів їхнього захоронення чи ліквідації. То де ж ефективність від фінансових вкладень, що здійснювалися протягом більш як 10 років?» – зауважує голова Рахункової палати Валентин Симоненко.

У державному підприємстві «Бар’єр», яке стежить за станом уранових об’єктів, Радіо Свобода наразі не прокоментували цю інформацію.

Ситуація контрольована – влада

Територія Сухачівського хвостосховища під Дніпродзержинськом (експлуатується з 1968 року)
Між тим в Управлінні охорони навколишнього природного середовища Дніпродзержинської міськради заспокоюють: ситуація з урановими могильниками цілком контрольована. Щоправда, є фінансові проблеми. Нинішнього року з держбюджету виділили понад 10 мільйонів гривень, але розпорядження Кабміну щодо порядку використання цих грошей з’явилось тільки у травні. Отож освоювати гроші доведеться форсованими темпами.

«За останніми висновками, хвостосховища такого прямого впливу на місто не мають. Це – потенційна загроза. Якщо не слідкувати за їхнім станом, то через зсувні явища може статись ситуація розповсюдження. Але «Бар’єр» слідкує за хвостосховищами, проводить моніторинг, і ми вважаємо, що ситуація під контролем», – зазначили в управлінні.

Наразі у Дніпродзержинську знаходиться 9 уранових могильників, три з них – у межах міста. Загальна площа хвостосховищ перевищує 2,5 мільйони квадратних метрів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG