Доступність посилання

17 Грудень 2017, Київ 12:23

За даними експертів, до 15% кредитів в Україні безнадійні або проблемні, тобто виплата відсотків за ними не відбувається. Більшість несумлінних позичальників – це ті, хто брав кредити у валюті. Незважаючи на це банки продовжують видавати доларові позички. Тим часом Верховна Рада розглядає законопроект, що забороняє видачу споживчих кредитів у іноземній валюті. За словами ініціаторів законопроекту, до створення такого документа їх спонукала складна ситуація із виплатами, зокрема, валютних позичок.

За даними Асоціації українських банків, за 4 місяці цього року кількість кредитів, наданих юридичним особам, зросла на 4,5%, а кредити, видані в іноземній валюті юридичним особам, – на 7,8%. Кредити в іноземній валюті уже знову видають, оскільки заборонені вони були антикризовими постановами, які перестали діяти 1 січня 2011 року.

Валютні ризики банки перекладають на населення

За даними Національного банку України, минулого року майже дві третини позичальників не сплачували кредити вчасно. Така ситуація склалася, бо банки хотіли перекласти й переклали валютні ризики на населення, говорить Президент асоціації українських банків Олександр Сугоняко.

«Людина, маючи гривневий дохід, отримувала валютний кредит. При чому банки агітували, що бери саме у валюті, бо менша процентна ставка, а потім, коли девальвація відбулася, доходи у гривні залишилися у кращому випадку, а може, стали ще меншими. Неповернення кредитів привело до того, що в банків від 20% до 70% кредити стали не працюючі, тобто, вони не приносили доходів. Ми чи не єдина країна, ну, небагато таких країн, у яких заборгованість за кредитами більша, аніж грошова маса. У нас в Україні немає грошей, щоб розрахуватися з усіма кредитами. Це створено за рахунок того, що ми набралися валюти, і ця валюта вийшла через кредити на покупку імпорту, і замість грошей у нас їздять машинки», – зауважує Олександр Сугоняко.

Взявши валютний кредит у 2007 році, киянин Андрій не думав, що доведеться платити вдвічі більше. Курс долара виріс і почалися проблеми із виплатами. «Маючи на той час зарплату близько тисячі доларів, я порахував, що платежі по кредиту в мене забиратимуть у місяць 500 доларів – половину доходів, тому я й погодився, – каже він. – А зі зміною курсу долара мені стало складніше виплачувати кредит, бо я отримую зарплату в гривнях, і тепер мої 5 тисяч гривень – це вже 600 доларів. Півроку я не міг у повному обсязі виплачувати кредит. Шукаю зараз більш оплачувану роботу».

Єдиної бази несумлінних позичальників досі немає

Зараз ситуація в банківській сфері покращилася, інформує директор департаменту зовнішньоекономічних відносин НБУ Сергій Круглик. Однак єдина державна база несумлінних позичальників поки не створена. А вона допомогла б банкам перевіряти кредитну історію та репутацію клієнтів.

«Покращення, безумовно, є. Із загальним покращенням економіки, з покращенням банківської системи іде лібералізація ринку, відновлюється довіра до банків. Бази (несумлінних позичальників – ред.) є такі, але єдиної немає. Зараз іде мова про те, щоб створити таку єдину базу. Вона в процесі розробки. Якщо до бази матимуть доступ усі комерційні банки, то вони будуть бачити, що позичальник не повертає кредити одному банку, тоді інший уже не видасть кредит. Така база – це ніби попередження банків один перед одним про неплатоспроможних або несумлінних позичальників», – наголошує Сергій Круглик.

«Сім раз відмір – один раз відріж»

Хоча єдиної державної бази несумлінних позичальників поки немає, але існує декілька бюро кредитних історій. Перш ніж надати клієнту кредит, банк ретельно перевіряє його фінансовий стан, всю потрібну документацію і сумлінність позичальника через такі бюро.

Якщо вчасно виявити істинні наміри клієнта не вдається, кредит наданий, а відсотки за ним не сплачуються, банки починають шукають шляхи повернення боргу, пояснює заступник директора одного з українських банків Ярослав Солтис.

«Отримують кредити за підробними паспортами або паспортами людей, які померли. Це по суті шахрайство. Важко знайти таких людей. Такі кредити продаються колекторським фірмам за якусь частину. Наприклад, кредит – мільйон, а продають його за 100 тисяч, тобто за 10% від реальної вартості. І тоді ці колектори шукають їх і забирають. А якщо майно реальне, воно реально закладене, то забирають», – додає Ярослав Солтис.

Рішення суду не на користь позичальника

Вирішенням проблемних валютних кредитів може стати переведення їх у гривню, за курсом на момент підписання договору, зміна строків виплати, розстрочка, зменшення відсотків по кредиту, говорять юристи. Але такі заходи можливі лише за бажання банків піти назустріч клієнтам.

Однак ці фінустанови не хочуть відмовлятися від своїх надприбутків, говорить Ілля Бондар, адвокат, президент Дніпропетровської правозахисної організації «Громадяни», тому в ситуацію має втрутитися держава.

«Треба просто перерахувати все в гривню, скільки позичальник дійсно отримав, і тоді все буде добре: і позичальники будуть розраховуватися, і проблема сама собою відпаде. Але банки цього не хочуть, бо тоді вони втратять свій надприбуток у вигляді зміни курсу», – зазначає адвокат.

Повертати кредити за курсом долара, який був дійсний на момент підписання договору, неправильно, вважає ініціатор законопроекту «Про заборону споживчих кредитів в іноземній валюті», депутат Юрій Воропаєв. Бо тоді банки зазнають фінансових збитків.

«Багато громадських організацій, партій вимагають, щоб люди, які колись взяли кредити в іноземній валюті, повертали їх зараз у гривні за тим історичним курсом – 5 гривень за долар. Це просто неможливо, бо в цьому випадку банки зазнають втрат. А потрібно вести виважену політику, щоб і населення, тобто самі позичальники, не були в програші, і банки не зазнавали втрат. А якщо дозволити повертати кредит за історичним курсом, це буде значити, що банки змушені дотувати українських громадян за свій рахунок», – зауважує Юрій Воропаєв.

Тож документ захищає лише майбутніх клієнтів від подальших можливих коливань валюти.

Організації, які захищають права позичальників, закликають звертатися в суди з позовами на банки, які видавали валютні кредити без спеціальної ліцензії. Правозахисники впевнені у реальності рішення на користь позичальників. Проте, незважаючи на велику кількість позивачів, які досі мають кредити у валюті, в Україні ще не було жодного остаточного позитивного рішення суду на користь позичальника.

Україна має більше уваги приділяти національній валюті, гривня має бути монополістом на внутрішньому ринку. Треба брати приклад з Чехії, наголошує Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. Були сили, які намагалися підштовхнути Національний банк Чехії до кредитів у євро. Але він вистояв – нуль кредитів у євро, всі були у кронах Чехії. Голова Національного банку Чехії попросив у Олександра Сугоняки розрахунки про ситуацію в Україні з валютними ризиками і збитками, яких зазнали українські банки. Він збирається використати негативний досвід України, щоб довести своїм опонентам, як не можна кредитувати.
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG