Доступність посилання

14 Грудень 2017, Київ 18:09

Верховна Рада ухвалила новий Закон, який забороняє цілий перелік браконьєрських знарядь. Адже все більше видів риб і наземних тварин потрапляють щороку до Червоної книги України, говорять екологи. Вони запевняють, що непоправної шкоди фауні завдає саме людина – винищуючи звірів для наживи або й просто для задоволення.

Браконьєрство – це недозволене полювання, незаконне полювання на рідкісні види тварин або полювання поза сезоном. Саме воно часто стає причиною зникнення багатьох видів тварин.

2 мільйони браконьєрів

Постійно займаються браконьєрством близько 2 мільйонів українців. Такими є дані київського екологічно-культурного центру. Затримують же лише 150 тисяч браконьєрів у рік.

За словами експертів, нині браконьєри виловлюють 197 тисяч тонн риби, це практично дорівнює промисловому вилову. Непоправної шкоди природі завдають також і браконьєрські знаряддя, говорить Андрій Неліпа, президент громадської організації «Громада Рибалок України».

Щороку в Україні вилучається близько 100 тисяч капканів, самоловів, різноманітних ліскових сіток, електровудок… Разом із тим на руках лише рибних браконьєрів є до 10 мільйонів заборонених знарядь лову, зауважує Неліпа.

«90% браконьєрських сіток – це монониткові волосінні сітки. Коштують вони копійки. І, враховуючи ціни снастей (наприклад, 400 гривень за спінінг), звичайно, більшість населення вибирає їх. А через те, що вони недорогі, люди, зазвичай, лишають або забувають такі сітки, там, де гуляли. У наших водоймах величезна кількість таких сіток. Вони не гниють, бо зроблені з синтетики. Сітка поступово набирає в себе водорості, водойма замулюється, і в неї навіть можуть потрапляти люди!». Крім того, в Україні під виглядом промислового вилову, ведеться і браконьєрський вилов – за допомогою шкідливих сіток, стверджує експерт. «Поряд із промисловими сітками, промислові бригади ставлять свої – у співвідношенні 1 до 10, або й 1 до 100 – для надприбутку», – зазначає він.

Нові заборони

Віднедавна в Україні заборонено цілий перелік знарядь браконьєрства. Тепер їх не можна виготовляти, збувати, застосовувати, ввозити і навіть зберігати, говорить один із ініціаторів змін до Закону «Про тваринний світ» депутат Микола Томенко. Заборона стосується капканів, самоловів, отрути, електровудок та інших браконьєрських приладь.

«Найголовніше – це заборона ввезення. Митниця на кордоні повинна конфісковувати, взагалі не допускати на територію України такі речі. Також заборонений продаж і власне використання. Це 3 рівні недопущення». Важливим досягненням закону є також заборона зберігання браконьєрських знарядь.

Володимир Борейко, директор Київського еколого-культурного центру вважає новий закон просто революційним. Він забезпечує більш гуманне ставлення до тварин, бо забороняє жорстокі знаряддя вбивства і знущання над тваринами – електровудку (яка глушить рибу током) і капкан.

«Україна вперше приєдналася до гуманних країн Європи, в яких не використовуються капкани. Це дуже жорстокий середньовічний прилад. Адже тварина, яка потрапляє до пастки, дуже страждає, може викручувати собі лапу і уходити на трьох кінцівках. 30% пійманих звірів так роблять і потім просто помирають! Електровудка також заборонена в Україні, адже вона вбиває всю рибу. І не лише рибу, а й навіть водолазів. В Україні були випадки, коли через ці вудки вмирали люди». В питанні заборони таких пристроїв Україна випередила Росію та Білорусь, – зазначив еколог.

Контроль і кримінальна відповідальність

Однак, як проконтролювати виконання таких заборон? Ні коштів на перевірку, ні кількості інспекторів недостатньо для ефективного контролю за браконьєрами, говорить Андрій Неліпа, президент «Громади рибалок України».

«Роботи і в громадських, і в штатних інспекторів дуже багато. Однак, на жаль, кількості перевіряльників, кількості бензину (який виділяють по 40 літрів на ділянку), повноважень, матеріальної бази – не вистачає для того, щоб проконтролювати величезні території водойм».

Киянин Дмитро порибалити любить. На великих водоймах інспекторів він бачив, а от на маленьких озерах чи річечках, – хоч з електровудкою стій, говорить Дмитро. Контролю ніякого. «У будь-якому випадку, якщо людина займається браконьєрством обережно, то в неї є можливість сховатися, щоб її не знайшли. А тим більше, якщо це професійний рибалка. Або, як і в інших сферах, можна домовитися з інспекторами за певну суму», – вважає киянин.

Природоохоронне законодавство в Україні відповідає усім експертним вимогам, вважає колишній міністр охорони навколишнього середовища Сергій Курикін. Інша справа що воно спляче. Його рідко застосовують на практиці.

«Це масив законодавчих норм, які існують, але практично не діють. Бо чомусь пристрасть до полювання є поширеною серед багатьох політиків, урядовців, представників адміністрацій різного рівня і так далі. Якщо йдеться про браконьєрство, треба починати з підвищення жорсткості покарання. Оскільки люди, які йдуть на браконьєрський промисел, вони чудово усвідомлюють, що вони роблять. Тому за браконьєрство треба вводити покарання аж до кримінальної відповідальності».

За використання електровудки в Україні вже визначена кримінальна відповідальність. А от штрафи за браконьєрство, на переконання екологічних організацій, просто мізерні. У Верховній Раді зареєстрований законопроект, який посилює відповідальність за порушення правил риболовлі.

Якщо закон ухвалять, максимальні штрафи за використання заборонених засобів лову (вибухівки, отрути, електровудок) зростуть з 680 до 5100 гривень. А для посадових осіб максимальна сума стягнення може досягти 85 тисяч гривень. Чи розглядають депутати можливість суворішого покарання для браконьєрів-мисливців, поки не відомо.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG