Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 15:58

Бочковий квас зник із київських вулиць назавжди. Столичні чиновники переконані, що така торгівля застаріла і не відповідає санітарним нормам. Вони постійно проводять рейди, щоб не допустити стихійної торгівлі, і радять вживати квас із кегів або пляшковий. Тим часом у інших регіонах України і навіть у Київській області можна втамувати спрагу склянкою прохолодного хлібного напою з бочки.

Хлібний квас, його ще називають сирівець – традиційно поширений напій, відомий ще від часів Русі. Споживали сирівець найбільше навесні та влітку. Ним заправляють зелений борщ або ж холодний суп – окрошку, яку в багатьох російських селах ще й досі називають «квас». Сирівець і нині є популярним народним напоєм.

Якщо ви побачите у Києві жовту бочку із надписом «Квас» і захочете втамувати спрагу цим напоєм, попросіть у продавця дозвільні документи. Найімовірніше, їх не буде. Оскільки у столиці цього року не видали жодного санітарного паспорта на його продаж.

Проте заборонили продаж бочкового квасу лише у межах міста Києва. У Київській області його так і продають у жовтих бочках із написом «Квас». Такі самі цистерни є, зокрема, в Полтавській, Черкаській, Рівненській і Дніпропетровській областях.

Жовтим бочкам для квасу понад 50 років

Уперше продаж квасу в Києві заборонили ще минулого року через порушення санітарних норм і непридатність бочок. Заводи-виробники напою хотіли відновити продаж бочкового квасу, але чиновники їм відмовили. І в цьому році бочковий квас остаточно зник із київських вулиць.

Жовті бочки з квасом на вулицях з’явилися ще у 30-х роках минулого століття. Сьогодні вони вже не придатні до використання, тому що давно віджили свій вік, наголошує перший заступник начальника головного управління з питань торгівлі КМДА Василь Щербенко.

«Вони вже стали непридатними для використання. Тому що бочка становить собою термос – тримає холод. А ці вже поіржавіли, їм уже по 50 років із гаком. А у виробників немає коштів на нові, вони взагалі цю технологію не використовують», – пояснює Василь Щербенко.

Пластикові пляшки та кеги як альтернатива

Проте заборона продажу квасу із бочок у Києві не означає його відсутність взагалі, додає Василь Щербенко. Він у необмеженій кількості продається в пластикових пляшках та на розлив у кегах. (Кег – це контейнер циліндричної форми, виготовлений із неіржавіючої сталі).

«Це ті ж майже бочки, але зроблені з неіржавіючої сталі, яка не несе шкідливих речовин. Тому казати, що квасу нема, це неправильно, – говорить Василь Щербенко. – А те, що в бочках нема, – ми ж у кухвайках все життя не повинні ходити і в гумових чоботах. У Києві є близько 700 точок продажу прохолоджувальних напоїв і морозива. В тому числі й квас, який продається і в пляшках, і на розлив із кегів».

Як пояснила Радіо Свобода помічник голови правління основного виробника українського квасу на Київщині Вікторія Кручок, заборона особливо не вплинула на виробництво квасу. За технологією виробництва це той самий квас, просто продається не із цистерни.

«Ми почали продавати квас цього року пізніше, ніж завжди, лише тиждень тому. Квас у Києві продається у кегах на розлив. А у великих бочках продається лише в Київській області, тому що таких цистерн уже немає, вони всі ще з радянських часів. Це той самий квас. І немає значення, із цистерни чи із кега він продається. Можливо, тиждень тому його було мало. Але зараз ви по всьому місту квас знайдете», – зазначила Вікторія Кручок.

«Живий» квас корисніший, ніж пляшковий

Киянка Юлія ледь не отруїлася бочковим квасом кілька років тому. Лише після цього вона почала звертати увагу на санітарні умови торгової точки і цікавитись сертифікатом якості.

«Я не п’ю взагалі квас із бочок, бо він жахливо пахне. Ці бочки ніхто ніколи не миє, вони дуже брудні. Одного разу я навіть черв’яків бачила в бочці з квасом. Раніше я дуже любила цей квас і постійно пила його, але коли почала помічати, які брудні ці бочки, перестала його вживати, особливо на вулиці. Якщо я хочу попити квасу, то йду в кіоск або в магазин і купую пляшечку», – пояснила дівчина.

В Україні просто відсутня культура реалізації квасу, пояснює дієтолог Ігнат Матасар. Продавці заради наживи його розбавляють чи порушують термін і умови зберігання. Але для організму людини, наполягає він, «живий» квас корисніший, ніж пляшковий.

«Якщо взяти квас у пляшках, його термін реалізації – 30 діб. Ви уявляєте собі, що це таке? Скільки там різної хімії є, щоб воно не зірвалось. Це нехороший квас. Бочковий у кегах – хороший. Там є певна кількість вітамінів, особливо з групи В, якщо він робиться з чорного хліба. Є також вуглеводи, – говорить Ігнат Матасар. – Але завдання квасу не наситити організм поживними речовинами, а втамувати спрагу».

Найкращий квас – домашнього виробництва, наполягає дієтолог. Якщо ж полінуватися його заквасити, то купувати цей напій варто тільки із кегів у стаціонарних розливних пунктах. Квас у старих жовтих бочках надзвичайно небезпечний для споживача.

Якщо ж людина все-таки отруїлася, у товаристві захисту прав споживачів радять скаржитися у санстанцію або в управління у справах захисту прав споживачів.

У скарзі потрібно вказати адресу, де стоїть діжка, квасом з якої, на вашу думку, ви отруїлися. Але це треба довести. Якщо ви купуєте квас у магазині, вам дають чек. За цим документом суду можна довести, де людина пила напій. А без нього зробити це дуже складно.
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG