Доступність посилання

17 Грудень 2017, Київ 12:22

В Україні катастрофічно не вистачає лікарів, і особливо брак кадрів відчувають села, заявляють експерти. 40 відсотків медичного персоналу – це люди вже пенсійного віку. А молодих фахівців – катма.

Кількість випускників медичних навчальних закладів сьогодні в Україні приблизно така ж сама, як і декілька років тому.

Однак медпрацівників не вистачає, бо після закінчення навчання молоді фахівці не залишаються у професії, наголошує Ярослав Болюбаш, директор Департаменту вищої освіти Міністерства освіти України.

«Якщо брати за кількістю випускників, то вистачає. Якщо взяти вакантні місця у медичних установах, то лікарів не вистачає. За статистикою минулого року, в нас є всього 369 вищих навчальних закладів третього та четвертого рівня акредитації. Із них 228 державної форми власності, 16 – комунальної, а 125 – приватної», – поінформував Ярослав Болюбаш.

Попит – великий, зарплати – маленькі

Киянка Євгенія рік тому закінчила київський медичний коледж № 3. Зараз вона працює медсестрою у столичній лікарні.

Про професію дівчина мріяла з дитинства, але вона не думала, що доведеться виживати на 1000 гривень у місяць.

«Мені завжди подобалися білі халати. І коли я вдягла його, то зрозуміла, що мені дуже личить, і вирішила вступати в медичний. Але в дитинстві я лише бачила гарні білі халати, а коли почала працювати, зрозуміла різницю. Це – велика відповідальність, – каже Євгенія. – Я добу працюю, дві – вдома. Отримую тисячу гривень зарплати. Ви ж розумієте, що її не вистачає. І на роботі лише іноді буває спокійно, оскільки є тяжкі хворі, яким болить. Але мені подобається моя професія. Я щодня вчуся чомусь новому і ці навички корисні навіть для життя. Вчитися далі планую через кілька років, поки що не можу назбирати грошей. Коли буде така можливість, то із задоволенням буду вступати».

Щороку в Україні проходить конкурс професійної майстерності медсестер і фельдшерів. Його ініціатором іще в 1998 році став Київський медичний коледж імені Гаврося. Ще 3 роки тому переможці всеукраїнського змагання автоматично ставали студентами вищих навчальних закладів України.

Зараз такої практики немає, розповідає заступник директора коледжу Сергій Осьмак.

«У медичному коледжі навчаються не найбагатші діти, відповідно вони мали можливість безкоштовно і за об’єктивними показниками бути студентами вишів. У нас навчаються діти, які хочуть стати медсестрами, фельдшерами та фармацевтами. Рівень підготовки шкільний їм у своїй більшості не дозволить продовжувати навчання надалі. На сьогодні амбіції складаються зі знань та наявності грошей. Ті люди, які до нас вступають, – це небагаті люди, і тому для більшості оце є піком їхньої освіти. Попит на медичних сестер великий, зарплати – маленькі», – зауважив Сергій Осьмак.

Матеріально-технічна база навчальних закладів застаріла

І в лікарів, і в медсестер останнім часом суттєво впав рівень освітньої підготовки, говорить лікар вищої категорії з 30-річним стажем Юлія Павлівна. Молоді медпрацівники приходять на роботу, маючи лише теоретичну базу.

А через мізерні зарплати вони не мають жодної мотивації для підвищення свого професійного рівня.

«Їм не хочеться вивчати якусь літературу, не хочеться іти на якісь курси, тому що це справді складно, відповідально, а на виході, принаймні в матеріальному плані, дає дуже мало, – говорить Юлія Павлівна. – Скажімо, молодий лікар після медичного університету отримує тисячу гривень, лікар із вищою категорією – півтори тисячі гривень, а двірник – дві тисячі. Сучасна медицина вимагає дуже високого і складного технічного оснащення. Якщо навчальні заклади не мають такої апаратури, то вони і навчити так, як слід, не можуть. Дуже недостатня матеріально-технічна база навчальних закладів».

Сувора система контролю професійного рівня медпрацівників

Матеріально-технічна база медичних університетів дуже застаріла, підтверджує голова комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтєєва. Однак рівень викладання у навчальних закладах високий, і в плані підготовки фахівців Україна від інших держав не відстає.

Окрім того, у медичній сфері функціонує сувора система контролю професійного рівня медпрацівників, говорить депутат.

«Після закінчення університету вони проходять іще дворічну інтернатуру. Потім отримують спеціальність, і кожні п’ять років кожен лікар проходить підвищення свого рівня кваліфікації – це суворо обов’язково. Це відбувається на атестаційній комісії, де визначають, якій категорії лікар відповідає. Є перша, друга, третя та вища категорії. І взагалі треба готувати лікарів за держзамовленням. Кожен регіон повинен робити замовлення. 20 тисяч лікарів зараз у дефіциті», – каже депутат.

Має бути мотивація до роботи

Удвічі більшу цифру – 40 тисяч вакантних робочих місць – наводить голова Профспілки працівників охорони здоров’я України Вікторія Коваль.

Вона говорить, що такий дефіцит є наслідком абсолютно неадекватного рівня зарплат медиків.

«Плата занадто мала для лікарів від тієї міри відповідальності, яка існує, – каже Вікторія Коваль. – Молоді люди отримують освіту, але не хочуть працювати дільничними терапевтами, дільничними педіатрами. У селі не хочуть працювати, бо немає умов, немає заробітної плати. Мотивація має бути до роботи, а якщо її немає і умови праці не відповідають сучасним вимогам, то що ми можемо вимагати від цих дітей, які закінчили виші й мають працювати?»

Із 1 липня зарплата лікарів збільшиться. Верховна Рада внесла зміни до Державного бюджету на 2011 рік.

Відтепер випускникам медичних освітніх установ при влаштуванні в заклади охорони здоров’я сільської місцевості сплачуватимуть одноразову допомогу в розмірі п’яти мінімальних зарплат. Крім цього, лікарі отримали надбавку до зарплати – 300 гривень.
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG