Ідея виставок театрального мистецтва народилась у Чехословаччині ще в середині 60-х років минулого століття. Театральний інститут у Празі взяв на себе головну роль ініціатора та організатора і вже в 1967 році відбулося перше празьке Quadriennale.
Чехи дуже люблять театр і з радістю виконують в ньому обидві ролі – глядача і актора. Лише один приклад: тільки у Празі працює 23 сцени – від Національного театру до невеликих колективів, які створили собі ім’я обраною тематикою, режисурою чи авторитетом акторської трупи.
Тому над сценографічним Quadriennale працює вся країна. Празькі Quadriennale здобули собі вагу і авторитет у світі.
Головна тема – «експансивна сценографія»
Щоразу Quadriennale звертається до певної теми. Цього року це так звана «експансивна сценографія», розповіла Радіо Свобода виконавчий директор виставки Даніела Паржізкова. Це, за її словами, «сценографія не лише як мистецтво сцени, а як мистецтво, що його сьогодні вживають митці інших жанрів – наприклад, для інсталяцій, відеоарту, фільму, для концерту чи перегляду моди, танцю чи опери».
«І ще таке: на цьогорічному Quadriennale ми хотіли дати митцям вільну руку, тобто щоб вони самі вибирали те, що, на їхню думку, є найактуальнішим у своїй країні в галузі сучасного мистецтва», – розповідає директор виставки.
У Празі цими днями можна буде побачити виставку екстремального, тобто незвичного з огляду матеріалу чи вигляду, театрального костюму або поблукати в пошуках своєї теми всередині великих кубічних сцен чи подивитись на виставу, героями якої є тільки світло і звук.
А на одній з площ просто неба відбудеться вистава «Сльози Сталіна», в якій кожен, хто пережив страхіття комуністичного режиму, зможе вийти на сцену і після хвилини тиші розповісти про свою долю, показати фотографії чи навіть заграти сценку із пережитого.
Даніела Паржізкова зазначила: «Квадрієнале – це офіційна акція Чеської Республіки, повідомлення про неї розсилає Міністерство культури Чехії. Посередництвом наших дипломатичних установ ми запрошуємо до Праги всі країни, тобто ми запрошували й Україну. Та, на жаль, України цього року між учасниками Quadriennale немає. На жаль, Україна востаннє була у нас у 2003 році».
Оксана Дика – героїня «Іспанської ночі» в Європі
Традиція «живої трансляції» з іспанської Валенсії до Європи найвідомішої опери Пуччіні «Тоска» народилася лише 3 роки тому, але швидко завоювала собі популярність.
Дійство під назвою «Іспанська ніч» можна було «на живо» дивитись просто неба на великих екранах.
Цього року «Тоску» прикрасила одна з найвідоміших оперних зірок, українка родом із Житомирщищи Оксана Дика.
Завдяки підтримці Європейського Союзу «Іспанську ніч» змогли подивитись у 52 містах Європи.
Чехи дуже люблять театр і з радістю виконують в ньому обидві ролі – глядача і актора. Лише один приклад: тільки у Празі працює 23 сцени – від Національного театру до невеликих колективів, які створили собі ім’я обраною тематикою, режисурою чи авторитетом акторської трупи.
Тому над сценографічним Quadriennale працює вся країна. Празькі Quadriennale здобули собі вагу і авторитет у світі.
Головна тема – «експансивна сценографія»
Щоразу Quadriennale звертається до певної теми. Цього року це так звана «експансивна сценографія», розповіла Радіо Свобода виконавчий директор виставки Даніела Паржізкова. Це, за її словами, «сценографія не лише як мистецтво сцени, а як мистецтво, що його сьогодні вживають митці інших жанрів – наприклад, для інсталяцій, відеоарту, фільму, для концерту чи перегляду моди, танцю чи опери».
«І ще таке: на цьогорічному Quadriennale ми хотіли дати митцям вільну руку, тобто щоб вони самі вибирали те, що, на їхню думку, є найактуальнішим у своїй країні в галузі сучасного мистецтва», – розповідає директор виставки.
У Празі цими днями можна буде побачити виставку екстремального, тобто незвичного з огляду матеріалу чи вигляду, театрального костюму або поблукати в пошуках своєї теми всередині великих кубічних сцен чи подивитись на виставу, героями якої є тільки світло і звук.
А на одній з площ просто неба відбудеться вистава «Сльози Сталіна», в якій кожен, хто пережив страхіття комуністичного режиму, зможе вийти на сцену і після хвилини тиші розповісти про свою долю, показати фотографії чи навіть заграти сценку із пережитого.
Даніела Паржізкова зазначила: «Квадрієнале – це офіційна акція Чеської Республіки, повідомлення про неї розсилає Міністерство культури Чехії. Посередництвом наших дипломатичних установ ми запрошуємо до Праги всі країни, тобто ми запрошували й Україну. Та, на жаль, України цього року між учасниками Quadriennale немає. На жаль, Україна востаннє була у нас у 2003 році».
Оксана Дика – героїня «Іспанської ночі» в Європі
Традиція «живої трансляції» з іспанської Валенсії до Європи найвідомішої опери Пуччіні «Тоска» народилася лише 3 роки тому, але швидко завоювала собі популярність.
Дійство під назвою «Іспанська ніч» можна було «на живо» дивитись просто неба на великих екранах.
Цього року «Тоску» прикрасила одна з найвідоміших оперних зірок, українка родом із Житомирщищи Оксана Дика.
Завдяки підтримці Європейського Союзу «Іспанську ніч» змогли подивитись у 52 містах Європи.
