Доступність посилання

22 Вересень 2017, Київ 23:59

Авторська винагорода: в Україні порушують права музикантів та письменників


В Україні не дотримуються авторських прав, заявляють музиканти та письменники. Вони не отримують авторської винагороди за продаж книжок, публічне відтворення кліпів і пісень. За словами експертів, відповідальність за це лежить на радіостанціях і телеканалах, які не відраховують кошти. А також на компанії звукозапису, з якими співпрацюють музиканти.

Припустимо, певне радіо програє якусь пісню. За це – публічне відтворення аудіозаписів (тобто трансляцію фонограм у радіоефірі) – воно має сплачувати авторську винагороду. Таким чином зобов’язані робити також і всі телеканали, кав’ярні, ресторани, дискотеки і супермаркети, де певний аудіо- чи відеотвір програють для аудиторії.

Збором, розподілом і виплатою авторської винагороди займається агентство з авторських та суміжних прав, розповідає юрист Олена Дерибас.

«Агентство має укладені договори з міжнародними організаціями з авторських та суміжних прав. Агентство має право, тут в Україні, збирати винагороду за використання об’єктів авторського та суміжного права, які були створені закордоном, зокрема, це більшість європейських та американських творів. Агентство має договори з українськими продюсерськими компаніями або компаніями, які викупили у авторів їхні права, і так само збирає винагороду для них. Наскільки мені відомо, радіостанції, як правило, не ухиляються від укладання цих договорів. Проблема виникає з телекомпаніями, ресторанами, барами, які не розуміють, за що саме вони мають платити», – пояснила юрист.

Недотримання авторських прав

Артисти не отримують свою авторську винагороду. І винні в цьому не лише радіостанції чи телеканали, які не відраховують кошти. Але й компанії звукозапису, з якими співпрацюють музиканти, говорить Олександр Стасов продюсер і колишній шеф-редактор однієї з українських радіостанцій. Крім того, сума авторських винагород, що збирається в Україні, просто мізерна, стверджує він.

«У нас збирають коштів менше, ніж у будь-якій іншій країні Європи – 3,7 мільйони євро в рік. Але автори цих грошей не бачать! У нас в країні аморальні економічні умови, і саме тому виникають всі ці проблеми. Лейбли – компанії звукозапису – є самі собі піратами! Вони випускають, крім основного, ще й додатковий тираж, який зливають на базари. Наприклад, випустили платівку, заявили тираж – тисячу екземплярів. А через тиждень – ще 5 тисяч можна купити на базарі Петрівка, – говорить Олександр Стасов. – Лейблу це вигідно, бо він не звітує про ці гроші нікому, артист не отримує свою винагороду, зате компанія отримує свій «кеш» – готівку».

Така ж ситуація відбувається і у видавничому бізнесі, стверджує письменниця і лідер гурту Ірена Карпа. Стикаючись із порушенням своїх авторських прав, вона неодноразово міняла видавництва.

«Ти не уявляєш собі, як працюють механізми відстеження, наприклад, тієї ж елементарної виплати «роялті» (авторської винагороди). Тобі кажуть: «У нас так все погано продається, твої книжки не купують, купили всього 50 твоїх книжок». А ти вже власноручно підписав автографів приблизно на 5 тисячах. Мабуть, варто мати структури, хоча б компетентних людей, які б відстежували, скільки насправді продається твоїх книжок», – зауважує Ірена Карпа.

Окрім несплати авторської винагороди, так званої роялті, артисти стикаються ще з однією проблемою – кабальними умовами контрактів, розповідає Саша Кольцова, солістка групи Крихітка. Вона радить авторам читати свої контракти уважніше. Інакше, можна втратити всі свої права.

«Коли ви підписуєте контракт і таким чином віддаєте суміжні права – це значить, що ваше ім’я можуть забрати, ваш репертуар можуть забрати, вам можуть заборонити виступати, вам можуть заборонити давати інтерв’ю під вашим ім’ям, ви не маєте права віддавати ваші пісні на радіо або на телебачення, ваші кліпи можуть зняти з ефіру, мотивуючи це тим, що частина, наприклад, звук кліпу належить компанії. Можна поховати музичний проект підписавши щось», – зазначає співачка.

Чи працює механізм?

Якщо 5 років тому сума авторської винагороди, що збиралася в Україні, становила 1 мільйон гривень, то зараз вона складає вже більше 30 мільйонів, стверджує начальник відділу авторського права та суміжних прав Державного департаменту інтелектуальної власності Олег Гуменюк. Тож, механізм працює, і тих, хто коштів не сплачує, штрафують.

«Є уповноважені організації, які збирають кошти за публічне використання в кафе, барах, ресторанах і телерадіокомпаніях. Звертаються до телерадіокомпаній, кафе, барів, ресторанів, щоб вони уклали договір про сплату. Якщо організації не реагують на такі звернення, тоді підключаються контролюючі правоохоронні органи, в тому числі Державний департамент інтелектуальної власності та його підрозділи, які за заявою представників або самих правовласників, здійснюють такі перевірки. Адміністративні санкції застосовують, штрафи від 170 гривень до, наприклад, 3400 гривень».

Хоча законодавство в цій сфері абсолютно відповідає Європейським нормам, однак, механізмів реалізації авторського права та суміжних прав в Україні не має, стверджує юрист, експерт з питань авторського права Оксана Кашинцева. Отож, українцям потрібно навчитися культурі авторського права і усвідомити важливість інтелектуальної власності, говорить вона.

«Там, де мова йде про авторську винагороду, про те, що агентство авторських прав відслідковує певні речі та повинно щось нараховувати, то, звичайно, на все це немає механізму, система просто животіє. Не кажучи вже про те, що ці ставки авторської винагороди є просто смішними. Немає цивілізованої поліції у сфері інтелектуальної власності, на зразок польської, яка б мала процесуальний правильний європейський інструментарій контролю», – наголошує Оксана Кашинцева.

Україна входить у перелік країн, в яких найбільше порушуються авторські права. Такий рейтинг щорічно складає Міжнародна асоціація інтелектуальної власності. У її звіті зазначено, що рівень піратства в Україні є високим, а влада цьому питанню не приділяє достатньої уваги.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG