Упродовж останніх чотирьох місяців у Києві сталися два серйозних руйнування будинків. Минулого тижня на вулиці Червоноармійська обвалися стіна 100-літнього будинку, яка розбила вщент легковий автомобіль. А вкінці березня частина балкону з готелю «Козацький», що на Майдані Незалежності, впала прямо на тротуар. У результаті загинув 20-річний хлопець, що чекав на тролейбус. Наразі кримінальну справу щодо посадовців готелю відправили на повторне розслідування. Що ж до випадку на Червоноармійській, то київська міліція вирішила не порушувати справу. За висновками слідчих, бездіяльність чиновників, що призвела до обвалу не містить складу злочину.
Найбільша інфраструктурна трагедія у Києві сталася понад 20 років тому. Тоді у будівлю Головпоштамту на Майдані Незалежності обвалився козирок. Після цього рухнула крайня ліва колона і потягнула за собою решту конструкції. У результаті загинуло 11 людей.
За технічний стан будинку відповідає власник
Головною причиною руйнування будинків є відсутність господаря, сказав Радіо Свобода голова парламентського підкомітету з питань житлово-комунального господарства Зиновій Шкутяк. Простіше кажучи, ніякі заходи, які б дозволили підтримувати будинки у належному стані, не проводяться.
«Протягом багатьох років експлуатується так, щоб тільки день від дня протягнути. Не робляться заходи, щоб підтримувати будівлі в доброму технічному стані. В підвали тече вода, яка нищить фундаменти. Дахи протікають, які нищать несучі конструкції будинків. Все це не може бути вічним. Воно мусить колись почати падати і валиться. Якщо буде так далі продовжуватися, це вже стане елементом національної небезпеки», – наголосив Зиновій Шкутяк.
Відповідальними за технічний стан будівлі є власники, зазначає перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Олександр Мазурчак. Якщо, наприклад, йдеться про житловий будинок, який входить у комунальну власність міста, то за нього відповідає місто і той ЖЕК, який його обслуговує.
«Відповідальність особисто буде нести керівник ЖЕКа, який має на своєму балансі даний будинок, який бере гроші за квартирну плату, обслуговування цього будинку. А цей начальник ЖЕКа знаходиться безпосередньо у підпорядкуванні районних адміністрацій», – пояснив Олександр Мазурчак.
Утім, за словами юристів, у більшості випадків структури, які б мали займатися подібними справами, йдеться про прокуратуру та ЖЕКи, на це просто не реагують.
У Донецьку, Одесі та Львові – ще гірше
За словами експертів, у Києві стан будинків сьогодні є одним з найкращих по всій Україні. Найгіршою ж ситуація є у Донецьку, Одесі та Львові. Зараз ходити вулицями старого Львова не вельми безпечно, повідомляє львівська кореспондентка Радіо Свобода. Щороку старі львівські балкони травмують городян. Падають і окремі цеглини та шматки стін.
Львівські балкони вражають своєю красою не лише туристів, але й архітекторів. І їх у місті тисячі з різноманітною ліпниною і скульптурами. Вони з різних епох і дуже естетичні. У давнину балкони не були замкненим середовищем. На них городяни проводили чимало часу. Однак балкони у старій частині міста перебувають у жахливому аварійному стані і що найгірше травмують і людей.
Мерія ухвалила проект «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста». У його рамках реставрували балкон епохи пізнього бароко, якому 250 років. У той час майстри використовували інші технології, наголошує архітектор Володимир Чорновус.
«Неякісні матеріали були ще й закладені Бог знає коли. Під дією атмосферних явищ це все, звичайно, може валитися. Воно вже просто вивітрюється з часом. Вкінці 19-го століття під ті декоративні всілякі елементи вже почали закладати металеві конструкції. І часто можна бачити, що плита балконна ціла стоїть, а кронштейн може просто відвалитися», – сказав Володимир Чорновус.
За словами архітектора, важливо вчасно обстежувати балкони, проводити їх опис і реставрацію, а ще цим мали б займатись не ЖЕКи чи ОСББ, а спеціальна інституція. Цього року Львів не отримав жодного фінансування від уряду на реставрацію фасадів будівель центральної частини міста.
«Далі їх буде все більше й більше»
Технічний стан багатьох будівель в Україні експерти овіють, як незадовільний. Це стосується як старих історичних споруд, так і житлових будинків. Йдеться, передовсім, про хрущівки, а також панельні дев’ятиповерхівки, термін експлуатації яких уже збіг чи збігає, зазначає Радіо Свобода колишній мер Києва Іван Салій.
«Якщо хрущівки мають термін експлуатації 40-50 років, то чого ми їх не розбираємо? А потім дванадцятиповерхові, шістнадцятиповерхові панельні будинки – вони ще страшніші з точки зору терміну експлуатації. Це ж зварювальні конструкції, їх варили ночами, в дощову погоду. Хто там контролював? Ми навіть знаємо, що утеплюють торці або шви заробляють, але є випадки, коли ті плити обриваються вночі й падають. І про це ми просто замовчуємо», – зауважує Іван Салій.
Сьогодні житлово-комунальне господарство в Україні перебуває у системній кризі, зазначає Радіо Свобода колишній міністр ЖКГ Олексій Кучеренко. Зараз керівництво держави має визначитися, або воно буде виділяти кошти на цю галузь, або ж і надалі констатувати кожен нещасний випадок, наголошує Кучеренко.
«Треба і закони ухвалювати, треба і фінансувати (гроші виділяти), треба змінювати модель управління, модель власності , – говорить Олексій Кучеренко. – Але для цього треба, дійсно, щоб було бажання якесь і бачення. Його на сьогодні немає. Саме тому, на превеликий жаль, я прогнозую, що це – не останній вибух, не останнє падіння стіни і не остання аварія, яка буде. А далі їх буде все більше й більше».
Юристи радять йти до суду
Якщо Ви постраждали через руйнування будинкових конструкцій, юрист Лідія Тополевська радить звертатися до суду і наголошує, що це – єдиний вихід. Оскільки, за її словами, у більшості випадків структури, які б мали займатися подібними справами, йдеться про прокуратуру та ЖЕКи, на це просто не реагують.
«Якщо це падіння цегли, найперше, що потрібно зробити – це зафіксувати (фотоапаратом, свідками) звідки вона впала. Якщо завдала шкоди, то треба обов’язково сходити до лікаря і зафіксувати завдану шкоду. Наступні дії – потрібна адреса, де це сталося і кому підпорядковується цей будинок. І з цим усім йти до суду, і позиватися до управління житлового господарства та інфраструктури, виставляти матеріальну шкоду, яку понесла людина», – додала юрист.
Найбільша інфраструктурна трагедія у Києві сталася понад 20 років тому. Тоді у будівлю Головпоштамту на Майдані Незалежності обвалився козирок. Після цього рухнула крайня ліва колона і потягнула за собою решту конструкції. У результаті загинуло 11 людей.
За технічний стан будинку відповідає власник
Головною причиною руйнування будинків є відсутність господаря, сказав Радіо Свобода голова парламентського підкомітету з питань житлово-комунального господарства Зиновій Шкутяк. Простіше кажучи, ніякі заходи, які б дозволили підтримувати будинки у належному стані, не проводяться.
«Протягом багатьох років експлуатується так, щоб тільки день від дня протягнути. Не робляться заходи, щоб підтримувати будівлі в доброму технічному стані. В підвали тече вода, яка нищить фундаменти. Дахи протікають, які нищать несучі конструкції будинків. Все це не може бути вічним. Воно мусить колись почати падати і валиться. Якщо буде так далі продовжуватися, це вже стане елементом національної небезпеки», – наголосив Зиновій Шкутяк.
Відповідальними за технічний стан будівлі є власники, зазначає перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Олександр Мазурчак. Якщо, наприклад, йдеться про житловий будинок, який входить у комунальну власність міста, то за нього відповідає місто і той ЖЕК, який його обслуговує.
«Відповідальність особисто буде нести керівник ЖЕКа, який має на своєму балансі даний будинок, який бере гроші за квартирну плату, обслуговування цього будинку. А цей начальник ЖЕКа знаходиться безпосередньо у підпорядкуванні районних адміністрацій», – пояснив Олександр Мазурчак.
Утім, за словами юристів, у більшості випадків структури, які б мали займатися подібними справами, йдеться про прокуратуру та ЖЕКи, на це просто не реагують.
У Донецьку, Одесі та Львові – ще гірше
За словами експертів, у Києві стан будинків сьогодні є одним з найкращих по всій Україні. Найгіршою ж ситуація є у Донецьку, Одесі та Львові. Зараз ходити вулицями старого Львова не вельми безпечно, повідомляє львівська кореспондентка Радіо Свобода. Щороку старі львівські балкони травмують городян. Падають і окремі цеглини та шматки стін.
Львівські балкони вражають своєю красою не лише туристів, але й архітекторів. І їх у місті тисячі з різноманітною ліпниною і скульптурами. Вони з різних епох і дуже естетичні. У давнину балкони не були замкненим середовищем. На них городяни проводили чимало часу. Однак балкони у старій частині міста перебувають у жахливому аварійному стані і що найгірше травмують і людей.
Мерія ухвалила проект «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста». У його рамках реставрували балкон епохи пізнього бароко, якому 250 років. У той час майстри використовували інші технології, наголошує архітектор Володимир Чорновус.
«Неякісні матеріали були ще й закладені Бог знає коли. Під дією атмосферних явищ це все, звичайно, може валитися. Воно вже просто вивітрюється з часом. Вкінці 19-го століття під ті декоративні всілякі елементи вже почали закладати металеві конструкції. І часто можна бачити, що плита балконна ціла стоїть, а кронштейн може просто відвалитися», – сказав Володимир Чорновус.
За словами архітектора, важливо вчасно обстежувати балкони, проводити їх опис і реставрацію, а ще цим мали б займатись не ЖЕКи чи ОСББ, а спеціальна інституція. Цього року Львів не отримав жодного фінансування від уряду на реставрацію фасадів будівель центральної частини міста.
«Далі їх буде все більше й більше»
Технічний стан багатьох будівель в Україні експерти овіють, як незадовільний. Це стосується як старих історичних споруд, так і житлових будинків. Йдеться, передовсім, про хрущівки, а також панельні дев’ятиповерхівки, термін експлуатації яких уже збіг чи збігає, зазначає Радіо Свобода колишній мер Києва Іван Салій.
«Якщо хрущівки мають термін експлуатації 40-50 років, то чого ми їх не розбираємо? А потім дванадцятиповерхові, шістнадцятиповерхові панельні будинки – вони ще страшніші з точки зору терміну експлуатації. Це ж зварювальні конструкції, їх варили ночами, в дощову погоду. Хто там контролював? Ми навіть знаємо, що утеплюють торці або шви заробляють, але є випадки, коли ті плити обриваються вночі й падають. І про це ми просто замовчуємо», – зауважує Іван Салій.
Сьогодні житлово-комунальне господарство в Україні перебуває у системній кризі, зазначає Радіо Свобода колишній міністр ЖКГ Олексій Кучеренко. Зараз керівництво держави має визначитися, або воно буде виділяти кошти на цю галузь, або ж і надалі констатувати кожен нещасний випадок, наголошує Кучеренко.
«Треба і закони ухвалювати, треба і фінансувати (гроші виділяти), треба змінювати модель управління, модель власності , – говорить Олексій Кучеренко. – Але для цього треба, дійсно, щоб було бажання якесь і бачення. Його на сьогодні немає. Саме тому, на превеликий жаль, я прогнозую, що це – не останній вибух, не останнє падіння стіни і не остання аварія, яка буде. А далі їх буде все більше й більше».
Юристи радять йти до суду
Якщо Ви постраждали через руйнування будинкових конструкцій, юрист Лідія Тополевська радить звертатися до суду і наголошує, що це – єдиний вихід. Оскільки, за її словами, у більшості випадків структури, які б мали займатися подібними справами, йдеться про прокуратуру та ЖЕКи, на це просто не реагують.
«Якщо це падіння цегли, найперше, що потрібно зробити – це зафіксувати (фотоапаратом, свідками) звідки вона впала. Якщо завдала шкоди, то треба обов’язково сходити до лікаря і зафіксувати завдану шкоду. Наступні дії – потрібна адреса, де це сталося і кому підпорядковується цей будинок. І з цим усім йти до суду, і позиватися до управління житлового господарства та інфраструктури, виставляти матеріальну шкоду, яку понесла людина», – додала юрист.
