«Іран дуже вразливий у нафтовому секторі, і саме там можна сильніше притиснути нинішній уряд Ірану» – такі слова, як написав щоденник The Wall Street Journal, промовив на приватній зустрічі американських і британських військових у червні визначний член владної в Саудівській Аравії королівської родини, принц Туркі аль-Фейсал.
За його словами, Саудівська Аравія має значні резерви швидкого збільшення видобутку нафти і може викинути її додаткові кількості на ринок, щоб замістити нею нафтовий експорт із Ірану.
Саудівська Аравія, як і багато країн Заходу, побоюється, що Іран, розвиваючи свою ядерну програму, може прагнути створити ядерну зброю, хоч Тегеран і заперечує це.
Ще одним джерелом суперечностей між країнами стали їхні дії під час цьогорічної «арабської весни». Тоді сунітська Саудівська Аравія ввела свої війська до Бахрейну на прохання сунітської ж владної династії цієї країни, щоб захистити її від масових виступів шиїтської більшості населення. Шиїтський Іран виступив різко проти, а на адресу Тегерана з Ер-Ріяда полетіли звинувачення в підтримці бахрейнських заворушень.
Оглядачі скептичні
Та нині принц Туркі аль-Фейсал, колишній голова розвідки країни, вже не обіймає ніяких посад, і офіційно Саудівська Аравія уточнила, що то були його приватні коментарі.
І оглядачі звертають увагу, що навіть якщо Саудівська Аравія дійсно викине на ринок додаткові великі кількості нафти й різко зіб’є на неї ціну, це не стане для Ірану катастрофою. Доцент економіки Північно-Східного університету в Бостоні у США Камран Дадха звертає увагу: «Іран не потребує всіх нині отримуваних від нафти коштів на саму лише ядерну програму. Навіть частини вистачить на її фінансування».
Професор у галузі досліджень Перської затоки Ексетерського університету в Великій Британії Ґерд Ноннеман теж говорить, що в слова представника королівської родини були такою собі «психологічною зброєю» Саудівської Аравії: «Вони, власне, вже й так збиралися збільшити видобуток принаймні на півмільйона барелів на день. Якщо вони підуть далі, то самі стануть вразливими. Ось чому для озвучення ідеї використали принца Туркі, а не когось із офіційних осіб. Це така собі пробна куля».
За його словами, Саудівська Аравія має значні резерви швидкого збільшення видобутку нафти і може викинути її додаткові кількості на ринок, щоб замістити нею нафтовий експорт із Ірану.
Саудівська Аравія, як і багато країн Заходу, побоюється, що Іран, розвиваючи свою ядерну програму, може прагнути створити ядерну зброю, хоч Тегеран і заперечує це.
Ще одним джерелом суперечностей між країнами стали їхні дії під час цьогорічної «арабської весни». Тоді сунітська Саудівська Аравія ввела свої війська до Бахрейну на прохання сунітської ж владної династії цієї країни, щоб захистити її від масових виступів шиїтської більшості населення. Шиїтський Іран виступив різко проти, а на адресу Тегерана з Ер-Ріяда полетіли звинувачення в підтримці бахрейнських заворушень.
Оглядачі скептичні
Та нині принц Туркі аль-Фейсал, колишній голова розвідки країни, вже не обіймає ніяких посад, і офіційно Саудівська Аравія уточнила, що то були його приватні коментарі.
І оглядачі звертають увагу, що навіть якщо Саудівська Аравія дійсно викине на ринок додаткові великі кількості нафти й різко зіб’є на неї ціну, це не стане для Ірану катастрофою. Доцент економіки Північно-Східного університету в Бостоні у США Камран Дадха звертає увагу: «Іран не потребує всіх нині отримуваних від нафти коштів на саму лише ядерну програму. Навіть частини вистачить на її фінансування».
Професор у галузі досліджень Перської затоки Ексетерського університету в Великій Британії Ґерд Ноннеман теж говорить, що в слова представника королівської родини були такою собі «психологічною зброєю» Саудівської Аравії: «Вони, власне, вже й так збиралися збільшити видобуток принаймні на півмільйона барелів на день. Якщо вони підуть далі, то самі стануть вразливими. Ось чому для озвучення ідеї використали принца Туркі, а не когось із офіційних осіб. Це така собі пробна куля».
