Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 11:46

Цього тижня російські депутати, стурбовані можливістю складання «чорних списків» російських чиновників, причетних до загибелі у в'язниці бізнесмена Сергія Магнітського, виступили з ініціативою адекватної відповіді – створення власних списків нев'їзних до Росії. Мова про західних політиків і громадських діячів, яких Державна дума і Міністерство закордонних справ країни зарахують до ворогів і наклепників.

Самі того не підозрюючи, російські політики пішли білоруським шляхом: в Мінську вже давно вважають, що головний принцип відносин із Заходом – це принцип адекватної відповіді. Але при цьому сама ситуація в Білорусі Москві не подобається.

І ніхто особливо цього й не приховує. Так, з початком економічної кризи в сусідній країні російські керівники не виступають з такою різкою, як раніше, критикою президента Олександра Лукашенка. Але зате роблять все можливе, щоб ускладнити його і без того непросте становище.

Ситуація з поставками російської електроенергії до Білорусі припинилася у зв’язку із заборгованістю сусідньої країни і не відновилaся після оплати частини боргу з технічних причин – непогана ілюстрація цих невидимих, зате відчутних зусиль.

У Москві люблять, коли щось ламається. Свого часу, коли Литва відмовилася продавати комплекс «Мажейкю нафта» російському нафтовому гігантові «Лукойл», зіпсувався нафтопровід «Дружба», що поставляв російську сировину на комбінат – і новому власникові, польському концерну «Орлен», довелося зазнавати величезних збитків через необхідність доставляти нафту танкерами. А потім сталася аварія на газопроводі, що з’єднував російську газотранспортну систему з туркменською – в результаті Ашгабат надовго втратив можливість поставляти свій газ і недорахувався мільйонних прибутків.

Так що все відбувається, як у популярному колись радянському фільмі, в якому пан просить мужиків подовше лагодити карету чарівника графа Каліостро. І чує у відповідь, що для такого довгого «ремонту» потрібно значно більше зусиль, ніж для простого виправлення дріб’язкової поломки.

«Полювання» на Лукашенка

Водночас російські телеканали стають для білорусів вікном в їхній власний світ, не зважаючи на неодноразові попередження Олександра Лукашенка. Телеканал НТВ, який відкрив «полювання» на президента сусідньої країни, показав фільм «Білоруське диво», в якому цілком дохідливо пояснив і причини недавньої стабільності, і закономірності її краху. Російські новини докладно висвітлювали акцію «революціонерів в соціальних мережах», які в мовчанні виходили на вулиці білоруських міст. У цих сюжетах було стільки співчуття до білорусів, що здавалося, ще трохи – і автори згадають про те, як розганяли в Москві та інших містах Росії «акцію 31», учасники якої теж збиралися не на мітинг, а просто постояти на Тріумфальній площі.

Саме порівняння того, як російське телебачення висвітлює події в Білорусі, і як воно висвітлює їх у себе вдома, переконує, що мова йде знову ж таки не про демократію, а про поламку. Цього разу про поламку білоруської влади.

Москві абсолютно необхідно змусити Мінськ прийняти російські приватизаційні плани, а ще краще домогтися того, чого не вдавалося досягти під час президентських виборів: змусити Лукашенко піти. І хоча у відкриту ніхто з мешканців Кремля чи російського Білого дому закликати його до відставки не буде, в Москві зроблять все можливе, щоб білоруський президент зрозумів необхідність такого кроку. І за допомогою телебачення, і за допомогою електрики, і за допомогою цін на енергоносії.

У такій грі на виснаження противника – він же соратник по союзній державі, Митному союзі і таке інше – всі засоби дозволені.

Віталій Портников – журналіст Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG