Доступність посилання

24 Вересень 2017, Київ 17:33

Сільська Дніпропетровщина сподівається на Швейцарію у розв’язанні проблем води


Круглий стіл щодо швейцарсько-українського проекту водопостачання

Дніпропетровськ – Що потрібно, щоб збудувати водогін до села у центрі України? Бажання, гроші, а ще самоорганізація цього села, щоб кожен його мешканець відчув себе частиною спільної справи, вважають фахівці швейцарсько-українського проекту децентралізації в Україні. Багато українських проблем, на їхню думку, пов’язані не стільки з браком коштів, скільки з невмінням організуватися. Як швейцарці допомагають українцям на Дніпропетровщині повернути громаді почуття взаємної відповідальності, а разом з ним і чисту воду до кранів?

Як не парадоксально, але Дніпропетровщина, розташована по обидва береги Дніпра, зараз у середньому забезпечена питною водою на 75 відсотків від потреби. Що ж пропонують швейцарці зневодненим селам і в чому можуть допомогти?

Робітниче селище Просяна на Дніпропетровщині вже майже 10 років живе без централізованого водопостачання. Труби місцевого водогону розікрали при реконструкції системи. Відтак 5 тисяч жителів, більшість яких мешкають у багатоповерхівках, залишились із сухими кранами. Підвозити воду – дорого, отож мешканці селища набирають її із криниць, де вона не відповідає ніяким санітарним нормам.

Куди тільки не скаржились, скрізь – відписки, розповідає голова територіальної громади селища Юлія Доля, а селище помирає.

«У двох третинах криниць рівень води знизився наполовину, а у кожній п’ятій криниці вода взагалі зникла. Не менш гостро постала проблема якості води, вона не відповідає санітарним нормам, у зв’язку з цим зросла захворюваність дітей. Значна частина людей залишила селище і виїхала у пошуках кращого, повноцінного життя. Населення селища зменшилось із 10 тисяч до 5 тисяч», – зазначає Юлія Доля.

Окрім Просяної, без нормальної питної води живе ще півсотні сіл степової Дніпропетровщини. Загалом це більш ніж 30 тисяч людей.

Допомогти таким населеним пунктам і пропонує швейцарсько-український проект DESPRO. Він діє коштом уряду Швейцарії, і на його рахунку вже десятки сіл, де вдалось вирішити проблему води.

Поки що швейцарсько-український проект впроваджується в трьох регіонах України – Вінницькій, Сумській областях та Криму. Іноземні експерти передусім надають організаційну допомогу, а вже потім – фінансову: під конкретні проекти, розроблені до найменших деталей. Приміром, під «безводними» селами Солонянського району геологи відкрили цілі пласти якісної питної води. Залишилось тільки пробурити свердловини.

А втім, щоб фінансування розпочалось, є умова, яку на місцях іноді важко виконати, – це активна участь мешканців, розповідає керівник проекту DESPRO в Україні Оксана Гарнець.

Керівник проекту DESPRO в Україні Оксана Гарнець
«Проекти ми співфінансуємо за наступним принципом: ми фінансували 75% того сільського проекту, який вигравав конкурс, а решту, 25%, розподіляємо між місцевим бюджетом і самою громадою. Тобто ідея у тому, що не тільки ми даємо кошти на систему водопостачання, а й самі мешканці. Коли система вже побудована, то громада буде ставитись до неї як до своєї власності», – зауважила Оксана Гарнець.

Головне – навчити місцеві громади і посадовців активніше діяти самим

Представники швейцарської сторони зазначають: головне, чого прагнуть, – навіть не розв’язати усі проблеми сільської місцевості, а навчити місцеві громади і посадовців активніше діяти самим. Для цього найбільш небайдужим місцевим активістам навіть влаштовуватимуть ознайомчі поїздки у швейцарську провінцію.

Це – гарний стимул, каже депутат обласної ради Олена Тертишна.

«Як сприяти підвищенню професійних якостей посадовців на місцях, щоб підвищити якість життя на місцях? На мою думку, ініціативи проекту сприяють цій меті. Це може бути надзвичайно цікавою пропозицією», – сказала Олена Тертишна.

У найближчі два роки швейцарська сторона готова інвестувати в проекти української глибинки майже 5 мільйонів швейцарських франків (це близько 5 мільйонів доларів США). За словами координаторів проекту, це не так і багато, з огляду на число проблемних сіл в Україні. Поле діяльності, швидше за все, обмежать кількома регіонами держави, де вже є позитивні результати.

Своїм досвідом роботи Дніпропетровщина обіцяє поділитись із регіонами, куди швейцарський проект «не дійде», каже голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод.

«Скільки б ми не бились, скільки б громада не показувала гарну практику, але якщо це залишається в рамках однієї громади, це дуже погано», – зауважив голова облради.

За останні півтора десятиліття населення сільської Дніпропетровщини скоротилось приблизно на 15 відсотків.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG