Доступність посилання

18 Листопад 2017, Київ 06:47

Тарас Кияк

Із виступу на ІІІ академічній дискусії «Націєтворча місія перекладу» проекту Інституту філології Київського національного університету імені Шевченка та фонду «Європа XXI» – «Українська гуманітаристика. Діалог культур між Сходом і Заходом»

Мовна політика, на думку Макса Райнера, повинна базуватися на «трьох китах»: мові освіти, мові засобів масової інформації та фахових мовах. Якщо ці формотворчі елементи державної мови не будуть реалізуватися на найвищому рівні, у неї не буде майбутнього.

Сьогодні ж попит на україномовний продукт у «технологічній сфері» практично відсутній. Російською мовою ведеться документація, пишуться підручники, методичні посібники, читаються фахові дисципліни у вітчизняних університетах. І це при тому, що українському досвіду науково-технічного перекладу понад 150 років. Перший німецько-український математичний словник з’явився ще на початку 50-х років ХІХ сторіччя. До цього процесу долучалася навіть діаспора.

У світі 80% перекладацького продукту становить науково-технічний переклад. В Україні цей показник у рази менший. Це продемонструвала цьогорічна наукова конференція у Кіровограді. Серед представлених доповідей науковому перекладу було присвячено лише 2 виступи, а художньому – понад 50.

Така невтішна ситуація потребує вирішення. Тому питання науково-технічного перекладу є одним з пріоритетних завдань вітчизняного мовознавства.

Від утисків до бездієвості

Україна і досі не має власних термінологічних систем. Це ще одна не менш важлива проблема сучасної української мови.

Появі такого недоліку сприяли різноманітні історичні утиски. Під грифом таємності понад 30 російсько-українських технічних словників зберігається сьогодні у архівах бібліотеки імені Вернадського. Свого часу усі вони були заборонені до вжитку, а їхніх авторів репресували.

На противагу цьому, всі термінознавчі зусилля СРСР були сконцентровані у Москві. Там робилися високоякісні переклади з врахуванням усіх світових мовних шкіл.

Ця тенденція проглядається і після розпаду Радянського Союзу. У 2009 на єреванській конференції «Спільний інформаційний простір СРСР через переклад» російська сторона закликала усі пострадянські республіки спілкуватися через Москву, використовуючи російські дефініції. Така заява викликала критику учасників.

Минулого року Міністерство освіти і науки створило круглий стіл, який мав на меті розв’язання термінологічного питання. Результатом такого обговорення стала резолюція, котра дала надію на остаточне вирішення проблеми. Проте цього не відбулося.

Сучасні вітчизняні словники, як і раніше, не мають чіткої концепції. У них переважає калькування з російських джерел. Багато таких книг схожі на сумнозвісний «Словник чужомовних слів і термінів» Штепи.

Дух слова – дух нації

Ще однією проблемою науково-технічного перекладу є скорочення синонімії, занадто широке використання якої шкодить науковому тексту. Задля цього пропонується узгоджувати форму і зміст термінів.

Комісія з формування табличних стандартів Держстандарту України вимагає двомовні дефініції. Проте, їй насамперед необхідно сформувати відповідні підкомісії, на кшталт радянських, які б відповідали за певні спектри термінології.

Слід звернути увагу і на рівень абстрактності мови, яка впливає на якість науково-технічного перекладу. Наприклад, переклад текстів із ядерної фізики і переклад мови торгівлі чи сфери обслуговування будуть суттєво відрізнятися. Тексти з чітко регламентованою мовою перекладати у машинний спосіб не можна. А от менш абстрактна мова більш наближена до побутової. Вона частіше користується загальновживаними термінами.

Складається враження, що таку ситуацію моделюють навмисне, для того, щоб ми не мали своїх фахових мов, терміносистем, науково-технічного перекладу. За таких умов мовна політика України втратить всі шанси на майбутнє.

Хотілося б, щоб ми не помилялися в нашому слові, бо воно має свій дух, який формує дух нації.

Тарас Кияк – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри перекладу з німецької мови Інституту філології КНУ імені Шевченка

Радіо Свобода є інформаційним партнером проекту «Українська гуманітаристика: діалог культур між Сходом і Заходом» і надалі публікуватиме виступи усіх учасників обговорення. Третя академічна дискусія пройшла під назвою «Націєтворча місія перекладу».

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG