Доповідь перед депутатами і сенаторами насправді була адресована закордонним фінансистам. Час виступу в палаті депутатів перенесли навмисно. Щоб уникнути спекуляцій на ринках, глава ради міністрів почав звітувати про економічну ситуацію в країні після закриття фондових бірж.
А перед виступом прем’єра парламентарі сперечалися в доречності його промови. Опозиція реагувала скептично і майже байдуже.
Парламентські суперечки
Член лівої Демократичної партії Енріко Летта зазначив: «Ситуація вкрай негативна і виходить за будь-які межі. Ми маємо власні пропозиції щодо виходу із кризи, а саме – реформа ринку праці, зайнятість молодого населення та увага до фінансових ринків. Берлусконі не зможе реалізувати ці зміни. Ми закликаємо його перегорнути сторінку, піти зі сцени, бо цього потребує Італія».
Представники правлячої коаліції, маючи між собою розходження щодо виходу із глухого кута, заявляли про солідарність і рішучість у подоланні кризи.
«Виглядає, що опозицію більше цікавить відставка Берлусконі, ніж добробут країни і чергова серйозна відповідь на економічну кризу. Та ми не втрачаємо надії на порозуміння», – сказав Мауріціо Люпі з урядової партії «Народ Свободи».
Заспокійливе від Берлусконі
Основне послання прем’єр-міністра, як передбачалося, полягало в констатації факту, що банківський сектор країни перебуває під контролем, політична система стабільна й італійська криза зовсім не італійська, а світова. Наступні дні покажуть, наскільки цілющою виявилася заспокійлива пігулка від Берлусконі, уряд якого вважають слабким і недієздатним.
Попередня відповідь Рима лише посилила коливання італійських фондових індексів та відповідно критику з боку ділового світу. У липні, коли міжнародні ринки вперше показали Апеннінам червону картку, уряд терміново ухвалив бюджет суворої економії на суму майже 80 мільярдів євро.
Брак негайних реформ
Однак фахівці відразу зауважили, що ці скорочення заплановані на дуже тривалий період – до 2014 року, коли до влади, ймовірно, прийде новий уряд. А хвора італійська економіка потребує негайного втручання і не лише шляхом затягування пасків, наголошують експерти.
Необхідні також і структурні реформи, спрямовані на відновлення конкурентоспроможності італійської економіки, де ВВП зростає лише на 0,1 відсотка. При таких темпах практично неможливо зменшити зовнішній борг у 120 відсотків річного ВВП.
Щоправда, цей борг країна тягне за собою вже 20 років, і раніше вдавалося тримати ситуацію під контролем. За прогнозами експертів, якщо Італія, третя економіка єврозони, зазнає банкрутства, тоді Європа може попрощатися зі своєю валютою.
А перед виступом прем’єра парламентарі сперечалися в доречності його промови. Опозиція реагувала скептично і майже байдуже.
Парламентські суперечки
Член лівої Демократичної партії Енріко Летта зазначив: «Ситуація вкрай негативна і виходить за будь-які межі. Ми маємо власні пропозиції щодо виходу із кризи, а саме – реформа ринку праці, зайнятість молодого населення та увага до фінансових ринків. Берлусконі не зможе реалізувати ці зміни. Ми закликаємо його перегорнути сторінку, піти зі сцени, бо цього потребує Італія».
Представники правлячої коаліції, маючи між собою розходження щодо виходу із глухого кута, заявляли про солідарність і рішучість у подоланні кризи.
«Виглядає, що опозицію більше цікавить відставка Берлусконі, ніж добробут країни і чергова серйозна відповідь на економічну кризу. Та ми не втрачаємо надії на порозуміння», – сказав Мауріціо Люпі з урядової партії «Народ Свободи».
Заспокійливе від Берлусконі
Основне послання прем’єр-міністра, як передбачалося, полягало в констатації факту, що банківський сектор країни перебуває під контролем, політична система стабільна й італійська криза зовсім не італійська, а світова. Наступні дні покажуть, наскільки цілющою виявилася заспокійлива пігулка від Берлусконі, уряд якого вважають слабким і недієздатним.
Попередня відповідь Рима лише посилила коливання італійських фондових індексів та відповідно критику з боку ділового світу. У липні, коли міжнародні ринки вперше показали Апеннінам червону картку, уряд терміново ухвалив бюджет суворої економії на суму майже 80 мільярдів євро.
Брак негайних реформ
Однак фахівці відразу зауважили, що ці скорочення заплановані на дуже тривалий період – до 2014 року, коли до влади, ймовірно, прийде новий уряд. А хвора італійська економіка потребує негайного втручання і не лише шляхом затягування пасків, наголошують експерти.
Необхідні також і структурні реформи, спрямовані на відновлення конкурентоспроможності італійської економіки, де ВВП зростає лише на 0,1 відсотка. При таких темпах практично неможливо зменшити зовнішній борг у 120 відсотків річного ВВП.
Щоправда, цей борг країна тягне за собою вже 20 років, і раніше вдавалося тримати ситуацію під контролем. За прогнозами експертів, якщо Італія, третя економіка єврозони, зазнає банкрутства, тоді Європа може попрощатися зі своєю валютою.
