Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 21:48

За останні 20 років українці стали більш вільними і розкутими. Водночас у великої частини українців і досі «совкове мислення». Але ця характеристика майже не стосується народжених у незалежній державі, кажуть психологи. Незмінним для усіх поколінь українців залишається романтизм та поетичне світобачення. Це те, що робить націю неповторною.

За роки незалежності українці стали більш розкутими, хоча й переживають більше депресивних і тривожних станів, констатує психолог Олексій Шнеєр.

«Люди раніше жили під певним гнітом: щось було можна, а щось не можна, були кухонні розмови, які не виносилися на загальне обговорення… Сьогодні гніту нема. І є люди, які виросли в цій країні – ціле покоління ­– 20-річні. Вони вже не знають цих проблем і поводяться більш вільно, розкуто, відкрито, вільно говорять на будь-які теми. Мені доводиться працювати з людьми різних поколінь. Молодь відрізняється саме цим. У старших людей внутрішній цензор все ще сильний – це залишки пам’яті», – сказав Шнеєр.

Нові українці

Найбільш стресовими подіями, які вплинули на зміну психології українців, стали зміна геральдики, вбивство журналіста Георгія Гонгадзе і Майдан 2004 року.

Однак навіть через 20 років у більшості громадян залишилося «совкове мислення», наголошує соціальний психолог Олег Покальчук.

«Це спосіб мислення, який сформувався в умовах тоталітарної системи, коли людина має максимум зобов’язань і мінімум відповідальності. Він передбачає фактично релігійну віру в радянську чи пострадянську міфологію, і це мислення в переважній більшості громадян не змінилося. Змінилася геральдика, змінилася трохи лексика, але тип цього мислення лишився, бо не змінився спосіб прийняття рішень. Ним звичайно не страждають люди, які народилися за кілька років або в роки незалежності, бо вони не знають, що це таке. А навіть потомственні антикомуністи, до яких я себе зараховую, все одно засвоюють в собі елементи совкового мислення. Бо якщо ти з чимось боровся і борешся, то воно теж тебе сформувало, тільки від супротивного», – сказав психолог.

Однак, за словами Олега Покальчука, в Україні з’являється новий психологічний тип. Це «…нова людина, інтелектуальна, вона себе відчуває особистістю і особливо не хоче ні з ким кучкуватись, приєднуватись до якоїсь зграї, партії».

Страхи і соціальне самопочуття

В українців відчуття щастя прямо залежить від добробуту, наголосив гендиректор дослідницької компанії TNS Микола Чурилов. І половина населення України в цілому позитивно оцінює своє соціальне становище.

«Досить високо оцінені такі показники, як, наприклад, необхідний одяг, житло, меблі. Проте низка показників з 98-го року залишаються дуже низькими. Це можливість повноцінно проводити свою відпустку, юридична допомога у захисті своїх прав та інтересів, необхідна медична допомога, вміння жити в нових соціальних умовах, можливість підробляти. Ці показники тягнуть індекс соціального самопочуття вниз», – сказав Чурилов.

За словами експерта, за останній час значно покращилося соціальне самопочуття у населення до 30 років. Найбільш благополучною є категорія 30–39-річних респондентів. Найгірше оцінюють у цій групі доступ до хорошого житла.

За спостереженнями дослідницької компанії TNS, зростання цін, безробіття, невиплата зарплат та пенсій стали найбільшими страхами українців.

«Рік тому такий показник, як екологічні катастрофи, був на 7-му місці, а зараз вийшли на 5-е місце і конкурують із показником погіршення стану здоров’я. Усе більше категорій населення почали відзначати, що екологічні катастрофи виходять на верхні позиції за соціальними страхами. Соціальний страх найбільше відчувають пенсіонери. Жінок більше турбує стрімке зростання цін, невиплата зарплат, екологічні катастрофи, чоловіків – втрата роботи. Загалом жінки більш чутливі до соціальних страхів, ніж чоловіки», – зазначив Микола Чурилов.

«Жити важко, але терпіти можна»

За роки незалежності зменшилася кількість українців, які вже не «можуть терпіти таке життя». Такими є результати дослідження Інституту соціології.

А от з надією в майбутнє дивиться все менше людей, розповідає старший науковий співробітник Інституту Ольга Іващенко.

«В кінці 90-х років до 60% респондентів говорили, що «терпіти вже не можна». І було тільки 15–20%, які говорили, що «жити важко, але терпіти можна». У 2011 році більшість українців (53%) схиляється до думки, що «жити важко, але можна терпіти». Тобто абсолютно перевернулися ці відповіді. В той же час зникають ейфорійні очікування, що сьогодні ми оголосили себе незалежною країною, а завтра ми будемо жити всі в добробуті», – сказала Ольга Іващенко.

За її словами, найбільший рівень соціального оптимізму дослідники зафіксували в 2005 році, проте надії згодом розвіялися.

Зміни у психіці залежать від внутрішнього комфорту, наголошують психологи. Сьогодні на психологію українців впливає рівень життя, а не духовність. Психологічне світовідчуття нації може змінитися, коли нового покоління, яке не знає «совка», буде фізично більше, наголошують психологи.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG