Ґорана Хаджича заарештували в Сербії 20 липня й відразу видали Гаазькому трибуналові. Він став останнім зі 161 особи, яких Трибунал обвинувачує в скоєнні воєнних злочинів.
Місяць тому Ґоран Хаджич вперше постав перед суддями й відмовився відповісти на запитання, чи він вважає себе винним. А коли вдруге сів на лаву підсудних, він на запитання судді коротко відповів: «Я не визнаю себе винним».
Суддя відтак запропонував читати обвинувальний акт. Хаджич заявив, що він зрікається права вислухати конкретні обвинувачення.
Хаджича звинувачують у злочинах проти людяності, в тому числі у вбивстві 260 полонених у 1991 році, в причетності до знищення міста Вуковар та депортації кількох тисяч хорватів.
У час, коли Хорватія проголосила незалежність, Хаджич був лідером сербської партії в східних районах країни. За допомогою югославської армії та добровольців із Сербії серби проголосили свою державу на одній третині території Хорватії й назвали її Республіка Сербська Країна. Хаджича обрали її президентом.
З Країни депортували всіх хорватів й інших несербів, включаючи й кількасот українців та русинів із Вуковара та з селищ Петрівці й Міклушевці. Загарбники пограбували та підпалили тисячі будинків. Все майно депортованих, від худоби до меблів й тракторів, комбайнів, побутової техніки, церковних предметів та навіть одягу, перевозили до Сербії й розпродавали на базарах.
Белград надав трибуналові чимало документів про воєнні злочини в Хорватії
Воєнними операціями та створенням Країни керував режим тодішнього президента Сербії Слободана Мілошевича. Оглядачі в Белграді припускають, що Хаджич під час процесу буде посилатися на цей факт.
Однак неспростовним є й те, що саме він та його команда виконували всі накази Белграда та що всі постанови влади самопроголошеної Країни підписував саме він, Ґоран Хаджич. Адже Мілошевич був обережним політиком, і тому його підпису немає на жодному документі про створення парамілітарних угруповань, депортацію чи конфіскацію майна.
Речник Гаазького трибуналу Нерма Єлачич заявила, що про майбутнє судового процесу над Хаджичем більше буде відомо на статусній конференції, яка має бути призначена не пізніше, ніж через 90 днів від другої появи обвинуваченого перед судом.
Згідно з правилами трибуналу, на конференції прокуратура подасть список доказів, а обвинувачений матиме можливість висунути свої вимоги щодо документів, необхідних для його захисту. А сам процес розпочнеться пізніше, ймовірно, в перші місяці наступного року.
Белградський уряд в минулому надав Трибуналові велику кількість документів, що стосуються воєнних дій у Хорватії, зокрема облоги Вуковара та діяльності органів самопроголошеної Сербської Країни. В Сербії тим часом засудили 20 добровольців, котрі брали участь в ліквідації полонених у Вуковарі. Тому оглядачі вважають, що прокуратурі не буде важко довести все, в чому обвинувачують Хаджича.
Місяць тому Ґоран Хаджич вперше постав перед суддями й відмовився відповісти на запитання, чи він вважає себе винним. А коли вдруге сів на лаву підсудних, він на запитання судді коротко відповів: «Я не визнаю себе винним».
Суддя відтак запропонував читати обвинувальний акт. Хаджич заявив, що він зрікається права вислухати конкретні обвинувачення.
Хаджича звинувачують у злочинах проти людяності, в тому числі у вбивстві 260 полонених у 1991 році, в причетності до знищення міста Вуковар та депортації кількох тисяч хорватів.
У час, коли Хорватія проголосила незалежність, Хаджич був лідером сербської партії в східних районах країни. За допомогою югославської армії та добровольців із Сербії серби проголосили свою державу на одній третині території Хорватії й назвали її Республіка Сербська Країна. Хаджича обрали її президентом.
З Країни депортували всіх хорватів й інших несербів, включаючи й кількасот українців та русинів із Вуковара та з селищ Петрівці й Міклушевці. Загарбники пограбували та підпалили тисячі будинків. Все майно депортованих, від худоби до меблів й тракторів, комбайнів, побутової техніки, церковних предметів та навіть одягу, перевозили до Сербії й розпродавали на базарах.
Белград надав трибуналові чимало документів про воєнні злочини в Хорватії
Воєнними операціями та створенням Країни керував режим тодішнього президента Сербії Слободана Мілошевича. Оглядачі в Белграді припускають, що Хаджич під час процесу буде посилатися на цей факт.
Однак неспростовним є й те, що саме він та його команда виконували всі накази Белграда та що всі постанови влади самопроголошеної Країни підписував саме він, Ґоран Хаджич. Адже Мілошевич був обережним політиком, і тому його підпису немає на жодному документі про створення парамілітарних угруповань, депортацію чи конфіскацію майна.
Речник Гаазького трибуналу Нерма Єлачич заявила, що про майбутнє судового процесу над Хаджичем більше буде відомо на статусній конференції, яка має бути призначена не пізніше, ніж через 90 днів від другої появи обвинуваченого перед судом.
Згідно з правилами трибуналу, на конференції прокуратура подасть список доказів, а обвинувачений матиме можливість висунути свої вимоги щодо документів, необхідних для його захисту. А сам процес розпочнеться пізніше, ймовірно, в перші місяці наступного року.
Белградський уряд в минулому надав Трибуналові велику кількість документів, що стосуються воєнних дій у Хорватії, зокрема облоги Вуковара та діяльності органів самопроголошеної Сербської Країни. В Сербії тим часом засудили 20 добровольців, котрі брали участь в ліквідації полонених у Вуковарі. Тому оглядачі вважають, що прокуратурі не буде важко довести все, в чому обвинувачують Хаджича.
