Росія заявляє, що оголошене раніше в п’ятницю майбутнє розташування в Туреччині нового радара створюваної союзом НАТО в Європі системи протиракетної оборони робить іще актуальнішим для Москви отримання від США і НАТО твердих і обов’язкових до виконання гарантій, що ці протиракетні засоби не будуть спрямовані проти стратегічних ядерних сил Росії.
У заяві Міністерства закордонних справ Росії також звернено увагу, що чергові кроки до створення європейського сегменту всесвітньої системи ПРО США, який має стати й елементом системи ПРО НАТО в Європі, відбуваються на тлі «постійного пробуксовування» діалогу на тему протиракетної оборони між Росією й НАТО, які, на думку Москви, викликані «впертим небажанням США і НАТО розглядати Росію як рівноправного партнера» і «належним чином враховувати російські інтереси і занепокоєння».
Раніше в п’ятницю Туреччина оголосила, що практично досягла домовленості про розташування на її території елемента системи ПРО США в Європі, американської радіолокаційної станції, і що дискусії про це вже «досягли прикінцевої стадії». Цей крок Анкари «зміцнить обороноздатність НАТО і систему національної оборони Туреччини», заявило турецьке Міністерство закордонних справ.
У заяві не сказано, коли цей радар міг би бути встановлений. Водночас Міністерство оборони США заявило, що він міг би бути розгорнутий і стати на бойове чергування вже до кінця цього року.
Цей радар, разом із уже узгодженими базами протиракет, які розмістяться в Румунії і Польщі, стане одним із елементів європейського сегменту всесвітньої системи ПРО США; переважна частина цієї системи буде не сухопутного, а морського базування, на бойових кораблях, які чергуватимуть у водах навколо Європи.
Ця американська система також має стати частиною загальноєвропейської системи ПРО, про створення якої домовився союз НАТО на своєму саміті в Лісабоні минулого року. Іншою частиною будуть власні засоби ПРО європейських країн-членів НАТО.
За словами США й інших країн НАТО, йдеться про перспективний захист від імовірного ракетного нападу з боку таких країн, як Іран чи Північна Корея. Водночас Росія виступала і виступає проти всіх таких ініціатив Заходу, заявляючи, що ці оборонні системи створюють загрозу її стратегічним ядерним силам, а відтак і її національній безпеці.
У заяві Міністерства закордонних справ Росії також звернено увагу, що чергові кроки до створення європейського сегменту всесвітньої системи ПРО США, який має стати й елементом системи ПРО НАТО в Європі, відбуваються на тлі «постійного пробуксовування» діалогу на тему протиракетної оборони між Росією й НАТО, які, на думку Москви, викликані «впертим небажанням США і НАТО розглядати Росію як рівноправного партнера» і «належним чином враховувати російські інтереси і занепокоєння».
Раніше в п’ятницю Туреччина оголосила, що практично досягла домовленості про розташування на її території елемента системи ПРО США в Європі, американської радіолокаційної станції, і що дискусії про це вже «досягли прикінцевої стадії». Цей крок Анкари «зміцнить обороноздатність НАТО і систему національної оборони Туреччини», заявило турецьке Міністерство закордонних справ.
У заяві не сказано, коли цей радар міг би бути встановлений. Водночас Міністерство оборони США заявило, що він міг би бути розгорнутий і стати на бойове чергування вже до кінця цього року.
Цей радар, разом із уже узгодженими базами протиракет, які розмістяться в Румунії і Польщі, стане одним із елементів європейського сегменту всесвітньої системи ПРО США; переважна частина цієї системи буде не сухопутного, а морського базування, на бойових кораблях, які чергуватимуть у водах навколо Європи.
Ця американська система також має стати частиною загальноєвропейської системи ПРО, про створення якої домовився союз НАТО на своєму саміті в Лісабоні минулого року. Іншою частиною будуть власні засоби ПРО європейських країн-членів НАТО.
За словами США й інших країн НАТО, йдеться про перспективний захист від імовірного ракетного нападу з боку таких країн, як Іран чи Північна Корея. Водночас Росія виступала і виступає проти всіх таких ініціатив Заходу, заявляючи, що ці оборонні системи створюють загрозу її стратегічним ядерним силам, а відтак і її національній безпеці.
