Доступність посилання

ТОП новини

Українські можливості а ля Янукович


Президент Янукович написав книжку. Ще й англійською. Вже киплять цією інформацією «Українські правди», інші сайти . Ще й тлумач президентських намірів пані Герман долучилася до дискусії і пояснює, що оригінал цього твору написаний російською…. Значить, хтось переклав на англійську. В мене свої підозри, хто це міг зробити, однак мовчатиму, бо підозри ще не підтверджені.

Але це все, як каже моя мамуся, байка. Головне, що президент ПИШЕ. А написав він аж 320 сторінок. Книга називається «Opportunity Ukraine». Назву не зовсім точно переклали українські сайти «Україна – країна можливостей». Якщо перекладати точно і буквально, а чомусь я відчуваю, що саме так треба це робити, враховуючи авторство, то правильно українською буде «Можливість: Україна».

Якщо вірити резюме книги, вона має притягнути і зацікавити іноземного інвестора в Україні. Англійська мова, з її внутрішньою лаконічністю, ставить цю пропозицію азартно, перші виграють найбільше.

Цей опус опублікувало австрійське видавництво Mandelbaum Verlag. Я одразу замовила собі примірник, що раджу всім, кого цікавить президентська писанина, якщо у вас десь лежить зайвих 20 євро. Ось лінк до сторінки видавництва, де можна замовити книгу.

Mandelbaum Verlag представлятиме свої книжкові новинки на Франкфуртському книжковому ринку, отже відвідувачі цього найбільшого у світі видавничого форуму зможуть перевірити, чи представлятиме видавництво опус українського президента на високому, почесному рівні. Шукайте видавництво Мандельбаум у виставковому залі 4.1б, стенд F156, 12-16 жовтня.

Що це за книга, яку дехто вже назвав плагіатом? Ось, як вона описана на сайті видавництва Мандельбаум: «Це практичний орієнтир для потенційних інвесторів! Ця книга написана для тих, хто прагне дізнатися якомога більше про Україну, для того, щоб в неї повірити, повірити в економічний потенціал і державність України. «Можливість: Україна» – це не мемуари. Це маніфест глибокої віри в свою батьківщину, сердечна декларація людини з великим почуттям відповідальності за сьогодення і майбутнє України, її народу. Ця книга – це візія Президента України про існуючу ситуацію і необхідну потребу реформ, про відновлення довіри до держави, європейську орієнтацію, нові виклики та перспективи. Книга, звісно, не пропонує дива для вирішення проблем, з якими стикається Україна, але автор чесний і щирий зі своїми читачами, пропонуючи їм глибокий аналіз інсайдера, надає свої поради. Два окремі розділи книги представляють Україну як унікальне місце для інвестицій і як країну невичерпного економічного потенціалу. Це практичний путівник для потенційних інвесторів! Звичайно, хто першим прибуде в Україну, скористає найбільше. Читачів привабить справжня і безпосередня манера автора, його мрії для своєї країни і його негативне ставлення до популізму».

Отже, про негативне ставлення до популізму все зрозуміло, це шпилька Юлії Тимошенко. А все решта? Хто ж писав цю книгу насправді? Судячи з резюме, хтось, хто ні чорта про Україну не знає. Загальні фрази, легка бутафорія та псевдоніжна патетика: глибокий аналіз інсайдера, справжня і безпосередня манера автора, маніфест глибокої віри в свою батьківщину, країна невичерпного економічного потенціалу. Прочитавши таке, я б аж ніяк не побігла туди інвестувати.

І ще одне. На обкладинці книги – фізіономія Президента Януковича. Наскількі я розумію, він не є символом ні України, ні її можливостей. Чому якийсь перший ліпший західний інвестор, в кого гроші просто горять в кишенях і аж просяться в інвестиції, мав би зацікавитися такою картинкою? Хіба це Україна і всі її можливості? Чи не більше підходять поля пшениці або соняшника, а, може, бурова вишка, або, врешті-решт, найновіший Антонов?

Але це перші враження. І вони суб’єктивні. Прочитаю книгу, напишу більше. Але щось мене сумніви вже починають жерти…
  • Зображення 16x9

    Ірина Халупа

    На Радіо Свобода від 1990 року. Редактор і ведуча передач «Україна і світ», «52:30 у різних вимірах», «Вечірня Свобода», «Українське коло», «30 хвилин у різних вимірах». У 2001–2007 роках заступник директора Української редакції. 2007–2011 роки – директор редакції. Жила в п’яти країнах. Люблю мови, подорожувати, українську літературу 1920-30-х років, мистецтво та старі фільми. Не терплю фальш і брехню. Щоб не збожеволіти від української політики – вишиваю.

XS
SM
MD
LG