Діалог Росії з Євросоюзом та сусідами, як правило, обмежений традиційними темами: енергією та безпекою. Тим не менше, розширення ЄС та НАТО спонукало Кремль енергійно розвивати свою дипломатію, використовуючи, зокрема, на пострадянському просторі, так звану «м’яку силу». Для цього у 1999 році була створена ціла стратегія, заснована на патріотизмі й, так би мовити, «радянсько-російській історії».
Американські дослідники визначили такі інструменти впливу на російськомовне населення Естонії, Латвії чи Молдови: неурядові організації, наприклад, фундація «Русский мир», засоби масової інформації (особливо ефективні у Молдові) та взаємодію із політичними партіями, які симпатизують росіянам.
Щодо України Москва використовує всі ці елементи, але найбільшу роль у цьому сенсі все ж відіграє церква, каже Гезер Конлі з Центру стратегічних і міжнародних досліджень.
«Україна дуже важлива для ідентичності Росії, – вважає американський експерт. – Тому в ній потужна роль росіянами надана церкві, хоча вона й розділена. Також в Україні спостерігається широка діяльність мережі «Русский мир». Власне, вона діє у всіх – і балтійських країнах, і у Молдові та Грузії. Але, за винятком Грузії, у цих державах використовуються ЗМІ та партнерство з політичними партіями. Однак виглядає на те, що російська політика «м’якої дії» в Україні особливо потужна, бо ця держава для них є частиною російської ідентичності».
«Москві вигідна ізоляція російськомовної діаспори»
Професор соціології університету Вісконсін-Медісон і директор Центру Росії, Східної Європи та Центральної Азії Теодор Ґербер зауважує, що, впливаючи таким чином на численні російськомовні меншини у державах пострадянського простору, Москва докладає всіх зусиль, щоб перешкодити їхній інтеграції до соціально-культурного життя цих країн.
Про серйозність намірів росіян свідчить такий приклад: цього року в Естонії вкладено два мільйони доларів у розвиток 74 теле- й радіостанцій, націлених на російську діаспору.
Результати щойно оприлюдненого дослідження американських вчених також виявили намагання Росії створити негативний імідж країн Балтії. Щодо Естонії та Латвії до Європейського суду з прав людини у Страсбурзі надійшло аж 828 позовів, бо там, мовляв, дискредитують права російськомовних. Але 98 відсотків таких скарг завершуються нічим.
А що, власне, криється за цією офіційно проголошеною популяризацією російської мови та культури? «Відокремлюючи російські спільноти від решти населення, Москва намагається вибити з колії уряди (цих держав), постійно продовжуючи зусилля, щоб їхня влада втратила віру у себе, – пояснює Гезер Конлі. – Росію непокоїть те, що може думати ЄС чи міжнародна спільнота так само, як її дуже непокоїть те, що відбувається у її власній політичній та економічній боротьбі».
На основі досліджень сучасної стратегії російської «м’якої пропаганди» американські експерти окреслили низку рекомендацій. Російськомовні меншини, особливо молодь, слід інтегрувати до життя суспільства, пропонують вони. Це, а також вивчення мов, допоможе поліпшити ситуацію із їхнім працевлаштуванням. По-друге, слід популяризувати місцеві неурядові організації, щоб створити передумови для спільних соціальних та політичних інтересів.
Щоправда, лунають сумніви, чи не сприйме Кремль таку соціальну інтеграцію як чергове порушення прав російськомовного населення.
Американські дослідники визначили такі інструменти впливу на російськомовне населення Естонії, Латвії чи Молдови: неурядові організації, наприклад, фундація «Русский мир», засоби масової інформації (особливо ефективні у Молдові) та взаємодію із політичними партіями, які симпатизують росіянам.
Щодо України Москва використовує всі ці елементи, але найбільшу роль у цьому сенсі все ж відіграє церква, каже Гезер Конлі з Центру стратегічних і міжнародних досліджень.
«Україна дуже важлива для ідентичності Росії, – вважає американський експерт. – Тому в ній потужна роль росіянами надана церкві, хоча вона й розділена. Також в Україні спостерігається широка діяльність мережі «Русский мир». Власне, вона діє у всіх – і балтійських країнах, і у Молдові та Грузії. Але, за винятком Грузії, у цих державах використовуються ЗМІ та партнерство з політичними партіями. Однак виглядає на те, що російська політика «м’якої дії» в Україні особливо потужна, бо ця держава для них є частиною російської ідентичності».
«Москві вигідна ізоляція російськомовної діаспори»
Професор соціології університету Вісконсін-Медісон і директор Центру Росії, Східної Європи та Центральної Азії Теодор Ґербер зауважує, що, впливаючи таким чином на численні російськомовні меншини у державах пострадянського простору, Москва докладає всіх зусиль, щоб перешкодити їхній інтеграції до соціально-культурного життя цих країн.
Про серйозність намірів росіян свідчить такий приклад: цього року в Естонії вкладено два мільйони доларів у розвиток 74 теле- й радіостанцій, націлених на російську діаспору.
Результати щойно оприлюдненого дослідження американських вчених також виявили намагання Росії створити негативний імідж країн Балтії. Щодо Естонії та Латвії до Європейського суду з прав людини у Страсбурзі надійшло аж 828 позовів, бо там, мовляв, дискредитують права російськомовних. Але 98 відсотків таких скарг завершуються нічим.
А що, власне, криється за цією офіційно проголошеною популяризацією російської мови та культури? «Відокремлюючи російські спільноти від решти населення, Москва намагається вибити з колії уряди (цих держав), постійно продовжуючи зусилля, щоб їхня влада втратила віру у себе, – пояснює Гезер Конлі. – Росію непокоїть те, що може думати ЄС чи міжнародна спільнота так само, як її дуже непокоїть те, що відбувається у її власній політичній та економічній боротьбі».
На основі досліджень сучасної стратегії російської «м’якої пропаганди» американські експерти окреслили низку рекомендацій. Російськомовні меншини, особливо молодь, слід інтегрувати до життя суспільства, пропонують вони. Це, а також вивчення мов, допоможе поліпшити ситуацію із їхнім працевлаштуванням. По-друге, слід популяризувати місцеві неурядові організації, щоб створити передумови для спільних соціальних та політичних інтересів.
Щоправда, лунають сумніви, чи не сприйме Кремль таку соціальну інтеграцію як чергове порушення прав російськомовного населення.
