Доступність посилання

25 Вересень 2017, Київ 16:45

Київ – «Завтра Президент Віктор Янукович відправить у відставку главу уряду Миколу Азарова»; «Микола Азаров заявив, що готовий піти у відставку, якщо економічний розвиток не спостерігатиметься» – такі й подібні повідомлення за останні півроку вже мало хто коментує. Окрім хіба що політологів та політтехнологів, хоча їхні прогнози рідко збуваються. Мабуть, тому, що логіка та переваги аналітики перестали бути цінностями у не прогнозованій загалом країні. Передбачувана відставка Миколи Яновича, звісно ж, колись відбудеться. А де ж ховаються, в чому полягають причини перманентної його «невідставки»?

Причини

Ще 11 березня цього року Прем’єр-міністр України озвучив свою негайну «готовність піти у відставку за умови відсутності економічного розвитку».

Про те, що відставка уряду Микола Азарова – лише «справа часу», говорять усе голосніше. У червні, коли пролунала критика в бік Миколи Азарова за «зрив переговорів із МВФ» (це був «випадковий» витік службового листа у ЗМІ), йшлося про те, що Президент Віктор Янукович «готує інформаційний ґрунт» для відставки, згадаймо коментар директора Центру політичних досліджень і конфліктології Михайла Погребінського для ЛІГАБізнесІнформ: «Президент очікував багато чого, що не сталося. Тепер Президент готує ґрунт для зміни команди». Невдовзі газета «Сегодня» опублікувала красномовний коментар «джерела в Партії регіонів»: «Раніше можна було сказати, що уряд працює не дуже добре, але він забирав ніби на себе суспільний негатив від Президента. Але нині уряд негатив Президенту передає. Стає токсичним активом».

До початку вересня питання відставки ще не раз мляво піднімалося. А перед відкриттям чергової сесії Верховної Ради воно знову постало. Експерти оприлюднили нові прогнози, визначивши, що відставка Миколи Азарова станеться «завтра». Мовляв, у виступі на відкритті сесії Верховної Ради Президент Віктор Янукович оголосить про відставку Прем’єр-міністра. Відразу з’явилась жваво обговорювана низка кандидатур на пост нового глави Кабінету Міністрів, серед претендентів називали першого віце-прем’єра Андрія Клюєва та віце-прем’єра Бориса Колеснікова, главу Нацбанку Сергія Арбузова, очільника Дніпропетровської області Олександра Вілкула.

Проте «віз і нині там», причин для відставки Прем’єр-міністра стає більше, а ймовірність цієї відставки залишається під знаком питання.

Щодо причин імовірної відставки, то їх «тричі достатньо», як вважають аналітики, які акцентують не так на відсутності економічних реформ, підвищенні цін на соціально важливі товари й послуги, як на передумовах інших. Мовляв, Прем’єр-міністр Микола Азаров не раз дозволяв собі виступати від імені влади, не узгодивши це з керівництвом держави, зокрема, коли Президент Віктор Янукович перебував поза межами країни; робив глава уряду начебто й необдумані заяви щодо зовнішньої політики; спричинився нібито до помітного падіння рейтингу Президента Віктора Януковича. Мусить же хтось відповідати за все це? Кращої кандидатури на «стрілочника», як Микола Азаров, годі шукати…

Та реальні причини відставки глави уряду виглядають дещо інакше і масштабніше. І зводяться до підсумків діяльності очолюваного ним Кабінету Міністрів.

Головне, чого «добився» Микола Азаров на посту Прем’єр-міністра – майже повна ліквідація ринкової інфраструктури. Згідно з офіційними даними, тільки цього року припинили діяльність понад 30 відсотків зареєстрованих суб’єктів підприємництва. Ще 24 відсотки – припинили, але з реєстрації не знялися. Отже, за неповні три квартали країна позбулася до половини свого економічного потенціалу.

Друге «досягнення» Миколи Яновича – за 1,5 року праці його уряд здійснив грандіозний перерозподіл національного багатства. Саме за цей час удвічі зросла кількість українців, які перебувають за межею бідності. Зате список мультимільйонерів потроївся.

Третій «великий» підсумок діяльності нинішнього уряду – те, що ринкові закони в Україні не то «відмінені», не то просто перестали діяти. Створене нормативне, звичаєве, мотиваційне середовище, вороже економіці. У зв’язку з чим в країні зникли стимули до економічної діяльності та надії на помітні інвестиції.

Згадані «масштабні успіхи» нинішнього уряду на чолі з Миколою Азаровим забезпечили деградацію української економіки на десяток літ наперед. Штовхнули країну на так звану «африканську траєкторію розвитку».

Наслідки

Враховуючи реалії і тенденції, відставка уряду Миколи Азарова – справді лише «справа часу». То які тоді можливі наслідки її?

Передусім, «спадщина» цього уряду вже містить у собі такі неприємні й вибухонебезпечні «перспективи» для країни, як бюджетна криза, падіння економічної активності, зростання відсотків збіднілих і тих, які за межею бідності, девальвація гривні, ймовірність дефолту.

Прогнози

Відставка глави уряду за економічними, соціальними та управлінськими показниками сьогодні малоймовірна. Тому що, по-перше, сукупність цих факторів не усвідомлюється у своїй динаміці правлячою елітою. По-друге, негативні наслідки цих факторів наразі не корелюються із самопочуттям цієї еліти, себто, на ній не позначаються (поки що). По-третє, Микола Азаров є фактором балансу самої правлячої еліти. Відсутність такого фактору неминуче спричиниться до серйозної реконструкції еліт і чергового перерозподілу власності, вже всередині самих еліт. Що може мати вкрай негативні політичні наслідки.

Однак, при позірній стабільності і впевненості в собі, уряд Миколи Азарова перебуває навіть не на пороховій бочці, а на подобизні «маленького атомного реактора». Запущені ним негативні процеси в економіці та інших сферах містять у собі такий негативний потенціал, що достатньо буде найменшого «детонатора», щоб почалася ланцюгова реакція. Вона «змете», очевидно, не тільки нинішній уряд і його главу.

Чи порятує це Україну з її всеохопних бід, чи допоможе їй? Ілюзорність ствердної відповіді очевидна. Від наслідків діяльності нинішнього уряду країні доведеться «лікуватися» мінімум наступне десятиліття. Якщо, звісно, знайдеться добросовісний і грамотний «лікар».

Надія Степула – письменниця, журналіст

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG