Доступність посилання

20 Вересень 2017, Київ 22:14

Київ – Український ринок інформаційних технологій досягне в 2011 році позначки в 1 мільярд доларів. А українська програмна продукція займає близько 20 відсотків ринку в Східній Європі. Про це заявив віце-прем'єр-міністр України Сергій Тігіпко.

Щоб прискорити розвиток галузі, в уряді планують зменшити податкове навантаження на підприємства сфери.

80 відсотків української ІТ-індустрії – «в тіні»

Побудова економіки України значною мірою пов’язана з високотехнологічним напрямком. Адже український IT-продукт є абсолютно конкурентоздатним на зовнішньому ринку, стверджує голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України Володимир Семиноженко.

«Проблеми України дуже пов’язані зі стійким конкурентним продуктом. Україна може виходити на зовнішній ринок з конкурентним продуктом ІТ-індустрії, таким чином компенсуючи ціни на газ і той великий обсяг імпорту виробів. Ми можемо прогнозувати, що чверть цього негативного торговельного сальдо покриває наш ІТ-бізнес. А протягом 2–3 років буде мінімум половина», – наголосив Володимир Семиноженко.

У галузі ІТ України, за підрахунками фахівців, працює близько 2 тисяч компаній. Валовий прибуток сфери становить 12 мільярдів гривень. А українських фахівців знають у всьому світі, бо вони є співавторами програмного забезпечення найбільших світових компаній. У той же час, близько 80% української ІТ-індустрії працює в тіні, говорить заступник голови комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики, народний депутат Євген Царьков.

«Нам необхідно побудувати свої великі технозони, інтелектуальні зони, які будуть працювати на інтелектуал нації і наш потенціал. Це виведе галузь з тіні. Це буде підтримкою і місцевому бюджету, і центральному бюджету, і головне – вигідно для центральних органів влади, тому що вони позбавляються низки проблем. Тобто, впаде безробіття, збільшаться надходження в бюджет і найголовніше – знизиться вартість складових. Якщо встановити наш продукт із відкритим доступом у Кабміні, у Верховній Раді, в Адміністрації Президента, то, по-перше, ми зекономимо близько 4 мільярдів гривень, по-друге, дамо робочі місця, а по-третє, будемо з того горді. Адже будемо бачити прізвища уже не закордонних якихось незрозумілих Бобів як авторів програм, а своїх хлопців зі Львова, Одеси, Донецька»,зазначив Євген Царьков.

«Країні треба, щоб ІТ-фахівці не виїжджали за кордон»

Сфера буде працювати, якщо її найкращі кадри не будуть від’їжджати за кордон, говорить генеральний директор однієї з ІТ-компаній, які працюють в Україні, Дмитро Бєлих. Тому працівникам треба створювати умови, щоб вони не вважали місцеві компанії лише першим кроком у кар’єрі до переїзду закордон.

«Країні треба, щоб ІТ-фахівці не виїжджали звідси, тобто не було так званого “brain drain”. Треба зберігати наш гуманітарний капітал, тобто людей, які складають важливий креативний соціальний прошарок. Треба створити певну критичну масу людей, які б генерували новий продукт, створювали групу фахівців, які є мотивовані, які хочуть залишитися в країні і бачать тут своє майбутнє. А що ж може запропонувати галузь? Це вихід з тіні наших колег і збільшення надходжень в абсолютних величинах для держави», – зауважив Дмитро Бєлих.

Якщо не зміняться законодавство й податкові умови, то галузь конкурентною на буде. Умови для розвитку ІТ-бізнесу в Україні не створені, тому і компанії галузі, і талановиті програмісти просто виїжджають з країни, говорить заступник голови правління Інтернет-асоціації України Олександр Ольшанський.

«Що стосується справді власних продуктів, які реально можна продавати на зовнішніх ринках , то з цим у нас велика проблема. Ми сьогодні експортери мізків, а не продуктів. Я можу сказати так, що коли нічого не зміниться, то через 5 років у нас не буде ніяких перспектив. Зараз ми купуємо продукти, а через 5–7 років, якщо нічого не зміниться, ми будемо купувати спеціалістів, а ще через років 5 ми будемо купувати і освіту», – зазначив Олександр Ольшанський.

Зменшити податкове навантаження

Зараз у Верховній Раді працюють над створенням сприятливих умов для індустрії програмної продукції. У декількох законопроектах («Про економічний експеримент щодо створення сприятливих умов в Україні індустрії програмної продукції» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо економічного експерименту стосовно створення сприятливих умов для розвитку в Україні індустрії програмної продукції») передбачене встановлення особливого порядку сплати податків та звільнення підприємств сфери від ПДВ. Це сприятиме легалізації та розвитку галузі і дасть можливість українській галузі ІТ конкурувати на рівних з іншими країнами світу, стверджують ініціатори документів.

IT-компанії, дійсно, чекають зміни податкової політики, підтверджує Ігор Лисицький, віце-президент асоціації «Інформаційні технології України». «На сьогоднішній день ситуація в глобальному світі така, що крупні індустрії, які можуть собі дозволити перебувати в різних країнах, вони самі собі вибирають державу, в якій їм розвиватися. Тому, якщо держава знаходить можливості переосмислити ситуацію і створити сприятливі умови, значить, там це відбувається, там розміщають відповідні потужності. Якщо ні, тоді це відходить в інші країни. Зокрема, Білорусія вже давно створила такі умови, про які ми лише мріємо», – сказав Ігор Лисицький.

Урядовці заявляють: експорт українських ІТ-послуг становить близько 9,5 мільярдів гривень, а це 80 відсотків від загального прибутку індустрії. Водночас, за словами представників галузі, закордон купує не кінцевий український продукт. Там поки що просто використовують українських фахівців для створення власних програм.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG