20-річний Абдулла живе на півдні Узбекистану. Він народився у той самий рік, коли його країна стала незалежною. Чи Абдулла розмовляє російською?
«Ні, ні я, ані мої брати і сестри не знають. Російських уроків небагато. У моїй школі була лише година на тиждень», – розповідає хлопець.
Протягом майже столітнього домінування Росії у Середній Азії Москва використовувала російську мову як один із методів контролю за місцевим населенням. У 1930-х роках радянська влада навіть змусила середньоазійські республіки перейти на кирилицю.
Тепер там намагаються плекати рідну мову, а з багатьма етнічними росіянами розпрощалися. Після 1991 року з Узбекистану виїхало близько половини росіян, з Туркменистану – дві третини, з Таджикистану, де у 1990 роки розгорілася громадянська війна, – понад 80 відсотків.
Грошей на вивчення іноземних мов у Середній Азії бракує. В результаті, це впливає на науковий потенціал, спроможність вчених спілкуватися зі світом. Про це каже Радіо Свобода Джон Шеберлейн, керівник відділу досліджень Середньої Азії у Гарвардському університеті.
«Картина дуже різна на півночі і на півдні Середньої Азії. Наприклад, у Таджикистані багато молодих вчених взагалі не знають російської. Це означає, що вони не знають інші міжнародні мови. Вони насправді знають лише таджицьку і, можливо, узбецьку», – зауважує американський професор.
З іншого боку, російська залишається провідною на півночі регіону, передовсім у Казахстані та Киргизстані, де досі живе чимало етнічних росіян. Але і там становище змінюється. Киргизстан почав вимагати знання киргизької як передумову для кандидатів у президенти. А Казахстан поставив завдання, щоб всі громадяни вільно спілкувалися казахською до 2020 року.
Економічні контакти впливають на мовний вибір
Водночас інтерес до російської знову спонукають економічні контакти. Наприклад, у Таджикистані, за офіційними даними, половина працездатного населення знайшла роботу за кордоном, переважно у Росії. Заробітчани забезпечували майже половину таджицького ВВП, це за даними 2008 року.
Тим часом, мовне становище в Туркменистані унікальне. Сотні туркменських студентів навчаються у Росії, але набагато більше у Туреччині, адже мови споріднені. Замість російських каналів, туркмени нині активно дивляться турецьке супутникове телебачення. Відкриваються турецькі школи, віддзеркалюючи присутність понад 600 турецьких компаній у Туркменистані.
Російська мова залишається головною мовою міжнаціонального спілкування у Середній Азії, але це вже не єдина популярна іноземна мова. А скільки протримаються позиції російської – достеменно не знає ніхто.
Матеріал підготували: Мар’яна Драч і Muhammad Tahir
«Ні, ні я, ані мої брати і сестри не знають. Російських уроків небагато. У моїй школі була лише година на тиждень», – розповідає хлопець.
Протягом майже столітнього домінування Росії у Середній Азії Москва використовувала російську мову як один із методів контролю за місцевим населенням. У 1930-х роках радянська влада навіть змусила середньоазійські республіки перейти на кирилицю.
Тепер там намагаються плекати рідну мову, а з багатьма етнічними росіянами розпрощалися. Після 1991 року з Узбекистану виїхало близько половини росіян, з Туркменистану – дві третини, з Таджикистану, де у 1990 роки розгорілася громадянська війна, – понад 80 відсотків.
Грошей на вивчення іноземних мов у Середній Азії бракує. В результаті, це впливає на науковий потенціал, спроможність вчених спілкуватися зі світом. Про це каже Радіо Свобода Джон Шеберлейн, керівник відділу досліджень Середньої Азії у Гарвардському університеті.
«Картина дуже різна на півночі і на півдні Середньої Азії. Наприклад, у Таджикистані багато молодих вчених взагалі не знають російської. Це означає, що вони не знають інші міжнародні мови. Вони насправді знають лише таджицьку і, можливо, узбецьку», – зауважує американський професор.
З іншого боку, російська залишається провідною на півночі регіону, передовсім у Казахстані та Киргизстані, де досі живе чимало етнічних росіян. Але і там становище змінюється. Киргизстан почав вимагати знання киргизької як передумову для кандидатів у президенти. А Казахстан поставив завдання, щоб всі громадяни вільно спілкувалися казахською до 2020 року.
Економічні контакти впливають на мовний вибір
Водночас інтерес до російської знову спонукають економічні контакти. Наприклад, у Таджикистані, за офіційними даними, половина працездатного населення знайшла роботу за кордоном, переважно у Росії. Заробітчани забезпечували майже половину таджицького ВВП, це за даними 2008 року.
Тим часом, мовне становище в Туркменистані унікальне. Сотні туркменських студентів навчаються у Росії, але набагато більше у Туреччині, адже мови споріднені. Замість російських каналів, туркмени нині активно дивляться турецьке супутникове телебачення. Відкриваються турецькі школи, віддзеркалюючи присутність понад 600 турецьких компаній у Туркменистані.
Російська мова залишається головною мовою міжнаціонального спілкування у Середній Азії, але це вже не єдина популярна іноземна мова. А скільки протримаються позиції російської – достеменно не знає ніхто.
Матеріал підготували: Мар’яна Драч і Muhammad Tahir
