Доступність посилання

21 Вересень 2017, Київ 01:31

Прикарпатці вивчають румунський досвід енергозбереження


Садиба в місті Окна Шугатаг Марамурешського повіту, Румунія

Марамуреш – Прикарпаття – У румунському повіті Марамуреш із навчальним туром побували представники Прикарпаття задля ознайомлення з об’єктами, де ефективно використовується альтернативна енергетика. Це складова спільного проекту «Зберігаючи енергію – зберігаємо майбутнє». Реалізують його за фінансової підтримки Євросоюзу в рамках Програми прикордонного співробітництва Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна. Проект має молодіжне спрямування.

У 2007 році Васіле Поп із румунського міста Окна Шугатаг став безробітним. За рік до того зрозумів, що так станеться. Вирішив зайнятися туризмом, будувати відпочинкову садибу. Зміг це робити завдяки програмі «Покращення життя в селі». Будував одразу за новітніми технологіями. Першим у своєму місті встановив два теплові насоси, а пізніше 30 сонячних панелей. Із 60 тисяч євро 40 відсотків надав Євросоюз, ще 10 відсотків – румунський уряд.

Підприємець каже, що це було досить дорого, але воно того варте: отриманої енергії вистачає на опалення, гарячу воду, кухню, басейн і ще є надлишок. Не потрібні дрова, газ, не треба наймати кочегарів, безпечно для довкілля. Хоча багато хто і зараз насторожено ставиться до нетрадиційних джерел опалення, розповідає Васіле Поп.

«Коли я подавав проекти, перша проблема була психологічна, питання людини, – каже він. – Тому що ми не були готові до цього. Люди говорили мені, що все життя вони розкладали вогонь, а тепер будемо брати енергію з землі».

Cистема збагачення води киснем без використання традиційних джерел енергії на фермі з розведення форелі в с. Мара Марамурешського повіту
Із примусу, а не від усвідомлення

Такі психологічні проблеми будуть і в Україні, вважає доцент кафедри технічної діагностики і моніторингу Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Андрій Яворський, згадуючи трирічний норвезький проект, у рамках якого безкоштовно вчили прикарпатців впровадженню енергоефективних технологій. Науковець переконаний, що Україна перейде на такі технології, однак це буде «не з доброї волі, а з безвиході» – «примушуючим фактором» стане вартість енергоносіїв, а не турбота про екологію.

«Якщо подивитися на Європу, то екологічна свідомість продукується ще зі школи. У скандинавських країнах, приміром, у шкільних курсах є питання енергозбереження. Тобто дітей змалку починають цьому вчити. А в нашій шкільній освіті, не враховуючи ініціатив окремих директорів шкіл, питання екологічної свідомості не поставлене у ранг державної політики», – каже науковець Андрій Яворський.

Під час відвідання міні-гідроелектростанції Firiza в Марамурешському повіті
Чи почують думку молодих?

Українсько-румунський проект має саме освітнє спрямування, розрахований насамперед на молодь. Конкурс студентських творів-есе і дебати підтвердили, що тема енергозбереження хвилює не тільки майбутніх енергетиків чи інженерів. Фіналіст дебатів – студент Київського національного університету імені Тараса Шевченка Михайло Зборовський каже, що йдеться не лише про технології, а про стратегію, якої на державному рівні бракує.

«В Україні проблеми – це кошти і конституційні прогалини в нашому суспільстві. По-перше, недостатня законодавча база. По-друге, відсутність фінансування. По-третє, опір бізнесових структур, які мають прямий інтерес використання традиційних джерел енергії. І, звичайно, бюрократичний опір», – зазначає Михайло Зборовський.

Студенти подавали інноваційні пропозиції щодо впровадження енергозберігальних технологій у виробництво, комунальну та будівельну сферу. В Румунії ознайомилися з досвідом використання енергії тепла і сонця, утеплення багатоквартирних будинків, виготовлення брикетів із відходів меблевого виробництва, роботою міні-гідроелектростанцій, системою збагачення води киснем без використання традиційних джерел енергії на фермі з розведення форелі.

За словами менеджера проектів Агентства з розвитку приватної ініціативи Олександра Іванова, у жовтні проведуть ярмарок ідей і фінал українсько-румунських студентських дебатів.

«Ми хочемо принести на ярмарок ідей працюючі проекти, популяризувати їх. Хочемо створити діалог між студентством, бізнесом і владою. Але ні в якому разі не обмежуємо вільне спілкування між студентами Румунії і України, між бізнесменами. Будь-яка співпраця, яка народиться після цього, буде великим плюсом», – підсумовує Олександр Іванов.

Готують також посібник із цікавими студентськими ідеями щодо ефективного впровадження енергозберігальних технологій. Чи прислухаються до думки молодих?
  • 16x9 Image

    Галина Добош

    Радіо Свобода співпрацюю з 2007 року. Власкор по Івано-Франківській області. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG