Доступність посилання

25 Вересень 2017, Київ 14:58

Українців змушують жити не за сонцем, а за московським часом


Оцінками ситуації, що склалася довкола скасування Верховною Радою так званого «зимового часу», в ефірі Радіо Свобода поділилися Микола Кульбіда, начальник Українського Гідрометеорологічного центру, і Неля Муніч, географ, науковець, співавтор підручника «Географія України» для 8-х класів.


Інна Кузнецова: В Україну може повернутися «зимовий» час. Клопотання про це до Голови Верховної Ради надіслав міністр з питань надзвичайних ситуацій Віктор Балога.

У цьому листі йдеться про численні звернення до МНС від вчителів, медиків, метеорологів та звичайних громадян. Більшість людей за відмову від змін. Проте лише після впровадження «зимового» часу. Мовляв, саме він відповідає часовому поясу чи годинному поясу України.

У листі пан Балога зазначає, що дотримання теперішнього часу може зашкодити здоров’ю багатьох громадян і спричинити чималі складнощі у деяких регіонах.

Один із коментарів на мережі «Фейсбук» до анонсу нашої програми: «Достатньо у школі не палити на уроці географії – все було б зрозуміло».

Що мало б бути зрозуміло тим, хто не довчив урок географії?
Україна –велика держава. Вона розташована у трьох годинних поясах. Більше 95% території – у другому поясі

Неля Муніч: Ті, хто не довчив урок географії, повинні були зрозуміти, що Україна – досить велика держава. Теоретично вона розташована у трьох годинних поясах: у першому, другому і третьому. Теоретично вздовж меридіанів. І більше 95% території – у другому годинному поясі.

– Що таке «другий годинний пояс»?

Микола Кульбіда: Другий годинний пояс відраховується, від нульового меридіану починаючи. І в перший годинний пояс потрапляє значна частина Західної Європи і трошки Центральної Європи. У другий годинний пояс попадає якраз Україна. Але штучно вона приведена тільки до другого годинного поясу, оскільки є ще кусочок України, який попадає і в третій годинний пояс.

Тобто, це частина східної України?

Микола Кульбіда: Так.

І що таке «київський» час?

Микола Кульбіда: Київський час – це час, визначений приблизно на тридцятому меридіані, оскільки він практично майже рівно, навпіл, ділить Україну на дві частини, проходить по центральній її частині. І таким чином, умовно, можна віднести, що київський час годиться для використання для всієї України: і на сході, і на заході, і у центрі, і, звичайно, на півдні.

Пані Муніч, за яким часом живе Україна сьогодні? Це київський час, київський «літній» час?

Неля Муніч: 13 травня 1996 року постановою Ради Міністрів було прийнято в Україні київський час. Відповідає він поясному часу. За таким часом живе Україна. Але влітку час було переведено на «літній». «Зимового» часу, я зауважу, немає. Є «літній» і поясний час.

Те, що відбулося рішенням Верховної Ради, що було відмінено перехід на «зимовий» час, все-таки як це пояснити з точки зору географії?
У нас не збігаються бажання західних регіонів і східних. Донецька, Луганська, Харківська області розташовані у третьому годинному поясі – там сонце сходить раніше. Західні регіони страждають, що не перейшли на час поясний

Неля Муніч: Відмінено перехід на поясний час, а не на «зимовий». Я ще раз наголошую: «зимового» часу немає. Є поясний, є київський – це одне і те ж. І це час «літній», коли додають до київського часу одну годину.

Те, що не перевели, як Ви кажете на «зимовий», на поясний, насправді, час, то рішення, очевидно, було ухвалене таким, тому що воно не відповідає бажанням деяких категорій населення. У нас не збігіються бажання західних регіонів і східних регіонів, тому що територія наша досить протяжна.

І Донецька, Луганська, Харківська області, частина їх, територіально розташовані у третьому годинному поясі – там сонце сходить раніше, ніж на заході. І західні регіони, звичайно, страждають від того, що не перейшли на час поясний, тому що сонце ще не зійшло, а дітям треба вже йти до школи, людям треба йти на виробництво і так далі, треба вмикати світло. Зате східним регіонам це краще. Але страждають при цьому влітку, навпаки, східні регіони, якщо не переводити час.

– А так, щоб ніхто не страждав, можна? Що потрібно було б зробити?

Неля Муніч: Компроміс знаходити.

– У чому був би компроміс, пане Кульбіда?
Зручніше користуватися міжнародним часом, у всьому світі здійснюються скоординовані метеорологічні спостереження. Різниця зараз складає 3 години, у випадку «зимового» часу 2 години. Це буде більш відповідати природному часу

Микола Кульбіда: Компроміс має бути у тому, що ми маємо вибрати, що більш шкідливо для людини, для економіки, для діяльності людини? Наприклад, «зимовий» час влітку чи «літній» час взимку? І я думаю, що тут якраз відповідь буде напрошуватися однозначна. Мабуть, все-таки краще «зимовий» час мати влітку, оскільки тривалість світового дня значно більша. І людина свою активну діяльність розпочинає вже і закінчує практично у світлий час. І виходячи навіть з цього, я віддав би перевагу «зимовому» часу.

Але, крім усього іншого, я ще є й метеорологом. Всі метеорологи працюють загалом по міжнародному часу. Це міжнародний універсальний час, який визначається, як колись казали, за Гринвічем. Тобто, це час поясу, який проходить через нульовий меридіан. І нам набагато зручніше користуватися міжнародним часом, оскільки у всьому світі здійснюються скоординовані метеорологічні спостереження, одномоментно робляться, і вони координуються саме по міжнародному часові.

Так от, різниця в Україні між міжнародним скоординованим часом і тим часом, який в Україні, зараз складає 3 години, у випадку «зимового» часу вона буде складати 2 години. І це буде більше відповідати природному часу, ніж те, що ми маємо нині.

– Якщо виходити з того, що буде взимку після рішення Верховної Ради, то буде різниця у 3 години?

Микола Кульбіда: У 3 години.

Давайте послухаємо точку зору Олега Надоші, народного депутата, автора цієї постанови. Олег Надоша пропонував Верховній Раді постанову про скасування «зимового» часу.
Сумнівна економія електроенергії. Ми маємо збитків максимум на 200 мільйонів гривень. Це не є суттєвим. Це практично 5 гривень на одну людину

Олег Надоша: Я впевнений у тому, що це рішення якраз здорового глузду. Багато людей страждає якраз в момент переходу. Ми маємо статистику сумну. На 62% збільшується у перший тиждень після переходу звернень людей з захворюваннями сердечно-судинних шляхів. Практично на 130% збільшується звернення до дитячих педіатрів мам із дітьми.

Дуже сумнівна економія електроенергії. На мій погляд, ми маємо збитків максимум на 200 мільйонів гривень. Це не є суттєвим. Це практично 5 гривень на одну людину.

Статистика загальна. Вона не має безпосереднього зв’язку з переходом часу. Просто констатують лікарі, що є таке збільшення. І коли ми мали розмову з міністром профільним, з комітетом Ради, то всі згоджуються на тому, що дійсно медична статистика вражає, а економічної статистики фактично не існує, скільки ми економимо.

За радянських часів це було вигідно, тому тоді не вистачало електроенергії . І завдяки цьому часу вдавалося робити перекиди електроенергії з одного місця у інше місце.

Пан Надоша каже, що консультувалися з профільним міністром – міністром охорони здоров’я України. Натомість міністр інший, не менш профільний, метеорологічний, звертається з таким листом.

Недопрацювали чи зіграла політика?
Ми, як метеорологи, підтримуємо цю ініціативу (МНС – ред.). Ми на годину раніше будемо мати всі інформації про стан гідрометеорологічних умов в Україні

Микола Кульбіда: Я не думаю, що тут замішана політика. Можливо, ухвалене Верховною Радою рішення не до кінця було підготовлене, як потрібно, і обговорене, як потрібно. Але все ж можна виправити.

Я думаю, що Комітет Верховної Ради з питань екології вже зараз займається підготовкою нового проекту постанови Верховної Ради, згідно зі звертанням нашого міністра Балоги Віктора Івановича. І я, представляючи Український гідрометеорологічний центр (це Гідрометеорологічна служба, яка входить до складу МНС), за його дорученням, власне, тут і є. І, звичайно, ми, як метеорологи, підтримуємо цю ініціативу (МНС – ред.), оскільки наша діяльність гідрометеорологічна значно спроститься у цьому випадку. Ми на годину раніше будемо мати всі інформації про стан гідрометеорологічних умов в Україні. На годину раніше.

Реально ми на годину раніше матимемо можливість ухвалювати відповідні рішення стосовно реагування, наприклад, на загрози якихось надзвичайних ситуацій. А година у багатьох випадках значить дуже багато. І саме з цієї точки зору – вчасне реагування на загрозу надзвичайних ситуацій – хоча б у цьому, якщо буде виграш, то це вже буде дуже великий позитив.

– Зараз у профільному комітеті готується проект нової постанови. Слід вважати, що зараз буде подано нову постанову. І знову будуть намагання встигнути до кінця жовтня щось вирішити?

Микола Кульбіда: Я не можу відповідати за Верховну Раду. Просто у мене є така інформація. Я мав сьогодні розмову з Комітетом з питань екології Верховної Ради. І я просто знаю, що такий новий проект постанови готується.

– У нас є слухач.

Слухач: Якщо ви хочете одержувати інформацію на годину раніше, так вставайте на одну годину раніше, назначайте робочий день на одну годину раніше. Це все у ваших силах. Навіщо смикати той годинник? Яка різниця, як називається це положення Сонця: чи це 12 годин, чи 13, чи 11. Абсолютно без різниці. Це тільки точка відліку. А на роботу ходити можна і в 6 годин ранку, і в 5 годин. І по різних кранах так воно і відбувається.

Неля Муніч: Я погоджуюся з тим, що можна вставати на годину раніше і перейти при цьому на поясний час, те, що називають «зимовим», на одну годину раніше перейти на роботу всіх установ, організацій – все буде гаразд.

– А наскільки мають різнитися «сонячний» час і «адміністративний» час? Як традиційно у світі?

Неля Муніч: Адміністративний час – це час у межах держави чи адміністративного регіону. Наприклад, у Росії, яка живе у другому годинному поясі, Москва зокрема, вона живе у багатьох годинних поясах, але в другому годинному поясі Москва живе по «декретному» часові, тобто до поясного часу додає одну годину. І в той же час у цьому ж годинному поясі 30 адміністративних регіонів відмінили «декретний» час і живуть по поясному часові. Усі вони по поясному часу живуть, але одні живуть по «декретному», а інші – по поясному. В Україні час одного поясу – час київський.

– Може, є сенс і Україні мати один час у східних регіонах, інший – у центральних…?
Китай, який теоретично знаходиться у п’яти годинних поясах, а живе по одному годинному поясу, по одному часу – часу Пекіну

Неля Муніч: Не варто, тому що в нас тільки трішечки Харківської області, Донецької і Луганської у третьому годинному поясі і зовсім мало у Закарпатті. 95% (я повторюю) території України живе у другому годинному поясі. Дуже незручно, коли три годинних пояси. Росія змушена мати багато годинних поясів, бо вона надто велика держава. Але є прецеденти у нас. У світі є держави великі, наприклад, Китай, який теоретично розташований у п’яти годинних поясах, а живе по одному годинному поясу, по одному часу – часу Пекіну.

– Ще один слухач.

Слухачка (переклад): Я повністю погоджуюся з вашими гостями, щоб перейти на «зимовий» час. Я, наприклад, дуже погано почуваюся при «літньому» часі. Тільки за «зимовий» час, за яким ми жили десятиліттями.

Неля Муніч: Я ж за цей «зимовий» час, який називається (ще раз повторюю) поясним часом. Перейти на поясний час.

– І ще слухач.

Слухач: Коли вже нарешті Галичина буде мати свій власний парламент і Президент аналогічно, наприклад, тому, який має, скажімо, Баварія чи інші…?

– Це запитання не за темою. Це іншим разом.

Давайте послухаємо точку зору директора Львівської астрономічної обсерваторії, професора Богдана Новосядлого, який вважає неправильним відміну часу.
Треба залишатися на «літньому» часі, як уся Європа. Якщо ми йдемо в Європу, то давайте і жити по часу Європи

Богдан Новосядлий: Як правильно було б? Якщо є аргументи, що перехід на «літній» час дійсно приводить до серцевих захворювань, то тоді треба відмінити перехід на «літній» час. Не перехід на київський час, а на «літній» час. Тобто, зараз треба було б перейти на київський час і весною вже не переходити на «літній».

Але Європа залишилася у тій самій системі обліку часу, що була. Очевидно, вони не мають достатньо переконливих аргументів про шкоду переходу на «літній» час.

Влітку ми не відчуваємо особливих незручностей, навіть у західних регіонах України, від тієї різниці. Оскільки більша частина другої половини року від весняного рівнодення до осіннього рівнодення, ночі коротші від дня. Ми встаємо вже – сонце сходить, приходимо з роботи – сонце ще не зайшло.

Щодо використання електроенергії на освітлення, то вже немає різниці, чи ми годину туди посунемо, чи годину туди.

Мені зручніше літом жити по «літньому» часу. Це ми раніше встаємо. Я категорично проти відміни київського часу. Щодо відміни «літнього часу»? Маю сумнів. Треба залишатися на «літньому» часі так, як уся Європа. Якщо ми йдемо в Європу, то давайте і жити по часу Європи.
80 держав живуть за «літнім» часом. Лондон, в якому діє всесвітній час – там проходить нульовий меридіан, там є «літній» час. Безплатно світить сонце, а ми спимо! Ну, гріх не використовувати цей час

Неля Муніч: Справа в тому, що більше 80 держав живуть за «літнім» часом. І навіть, я повторюю, Лондон, у якому діє всесвітній час, там проходить нульовий меридіан, а всесвітній час за ним визначають, саме час у світі, але там є «літній» час. Навіть у Лондоні!

Згадайте, коли ви піднімаєтеся влітку і вже тривалий час світить сонце, там немає лічильника і не рахується, скільки треба заплатити за це світло. Безплатно світить сонце, а ми спимо! Ну, гріх не використовувати цей час.

Але взимку треба переходити на київський час. Я теж згодна. Але треба раніше починати роботу.

Микола Кульбіда: А влітку?

Неля Муніч: А влітку переходити на «літній» час. Я думаю, що не потрібно це, можливо, міністерствам, тій же метеорологічній установі, тому що там треба узгоджувати цей час.

А те, що сонце світить, а ми його не використовуємо – не знаю. Мені здається, що все-таки треба переходити. 80 держав живуть по «літньому» часу, а ми, такі розумні, не будемо жити?

– І ще запитання від слухача.

Слухачка: Я думаю, що є люди-сови, є люди-жайворонки. І хто коли хоче, той тоді і просинається.

А в нас зараз зробили закон – от хотіли, як краще, а вийшло, як завжди. Не порадившись з багатьма спеціалістами! Треба ввести такий час, який корисніший для організму людини. А корисніший, я думаю, «зимовий» час.

Я думаю, коли Надоша говорив, що страждає його дитина, коли переводять годинники, то коли переведуть назад, вона не дуже буде страждати. Але людей уже не будуть ґвалтувати кожну весну і осінь, переводячи ці годинники. Але це буде просто приємніше для їхнього організму і корисніше, ніж оті смикання на «літній» і «зимовий» час.

Треба просто притримуватися того, що корисніше для нашого організму!

Було таке, що країни Балтії – Естонія, Латвія і Литва – скасовували сезонний час на початку 2000-их років, ще не будучи членами ЄС. Але невдовзі повернулися до нього. Усі, без винятку, країни ЄС запроваджують «літній» час, відповідно до детективи Європарламенту і Ради ЄС. І наразі єдиною країною Європи, яка не користується «літнім» часом, є Ісландія, яка не входить до ЄС.

Чи є шкода економіці? І взагалі як з Європою? Ми записали точку зору помічника генерального директора компанії «Аеросвіт» Сергія Куцого. Які проблеми мала з цією постановою і зі введенням у дію цієї постанови компанія «Аеросвіт»?

Сергій Куций: Термін, у який це було зроблено, – замало часу до переходу на зимову навігацію і введення зимового розкладу. Зимовий розклад фактично вже повністю на цей момент був сформований.

Час обслуговування у зарубіжних аеропортах, утримання, а це понад 50 аеропортів – змінити що-небудь у цій ситуації було практично неможливо. Єдиний спосіб, в який це можна було зробити, то це змінити час вильоту і прильоту літаків в аеропортах України на одну годину пізніше, як це і відповідає, зрештою, цій постанові. Деякі речі… Виліт-приліт, можливо, певною мірою був би незручний для українських пасажирів, але у зв’язку з цим ми підкоригуємо розклад польотів у межах України і з окремими країнами СНД у такий спосіб, щоб зробити цей розклад зручнішим.

Особливих збитків ми не прогнозуємо у зв’язку з цим. Тільки от організаційні незручності. Практично 90% цих проблем ми вже врегулювали. Це не є радикальні негативні наслідки постанови. Були певні незручності, але максимально нам їх уже вдалося подолати.

– Я недарма запитувала у вас стосовно того, чи готується ще одна постанова. Компанія «Аеросвіт» – це лише одна приватна компанія, яка працює з пасажирами. Є ще «Укрзалізниця», є ще багато інших компаній, яким доведеться або знову щось переробляти…

Микола Кульбіда: І так кожного року два рази.

– Але ж якщо Європа буде переходити, то тоді нічого не буде.

Микола Кульбіда: Останній виступ дуже яскраво продемонстрував, що можливі не тільки збитки чисто для здоров’я, можливі й економічні збитки навіть. А виграш в економії електроенергії – це дуже умовно і практично реально ніким не доведено.

Саме тому наша позиція і позиція нашого міністерства, що як ми не підходили б,тобто з будь-якого боку, з будь-якої позиції, все-таки треба перейти на «зимовий» або поясний час і залишити його влітку.

Неля Муніч: Це міждисциплінарне питання. І потрібно його обговорювати не в студії, а провести конференцію, семінар, нараду, що-завгодно. Але це мають бути астрономи, географи, медики, психологи, економісти. Обговорити серйозно це питання, на рівні державному, а не так, любительськи, хтось розказує, що він фахівець у цьому питанні. І тоді ми розставимо усі крапки над «і».

А сьогодні отак дискутувати з цього питання – хтось говорить, що це впливає-не впливає на здоров’я і так далі – я вважаю, це не є фахова відповідь. Є у світі багато досліджень, вони публікуються, їх знають у світі. І треба ними керуватися також.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG