Доступність посилання

24 Вересень 2017, Київ 10:31
Київ – Кого? Кого? Анатолія Могильова у відставку? Це такий собі бютівець Олександр Гудима нафантазував. Його фантазії підтримав депутат від Народної самооборони Геннадій Москаль. А потім ще й заступник голови Верховної Ради Микола Томенко до них затесався. І чого ж це їм заманулося нашого головного мента відставляти? Бо двоє міліціонерів у Одеській області загинуло при затриманні небезпечного вбивці із сусідньої Росії, а третій ще потім помер від поранень у госпіталі. Оце через таку дрібничку вона хочуть позбавити поважну людину роботи.

Безсердечні депутати не врахували дуже переконливих пояснень начальника над усіма міліціонерами, що «такой отпор было сложно предположить. У милиции не было данных о наличии у преступников оружия и гранат, поэтому нападение с их стороны и было неожиданным». Депутати повинні усвідомити, що досі міліція, захоплюючи убивць, ніколи не стикалася з «отпором», а вбивці зустрічали міліціянтів не кулями і гранатами, а щирими посмішками і розпростертими обіймами, спокійнісінько давали одягти собі наручники і радо їхали до найближчої в’язниці, щоб з насолодою отримати заслужене покарання. Так що шановного добродія Могильова не знімати треба, а нагородити. Чи не так?

А тепер серйозно. Сталося так, що автор цих рядків тої п’ятниці зранку був в Одесі. Ми переїздили легковиком до Миколаєва. На виїзді нас зупинили озброєні автоматами правоохоронці, перевірили у водія права і попросили відкрити багажник. Ми не питали, що сталося, але розуміли: щось вельми серйозне. На виїзді з Одеської області біля придорожнього ресторанчика побачили скупчення міліцейських машин і калюжу крові. Трохи пізніше у новинах я прочитав, що трапилося. Але та калюжа, так би мовити, унаочнила для мене цю проблему.

Одеса – наслідок пологівського маніяка

Питання не в Могильові. Точніше, не тільки в ньому. У понеділок з`явилося повідомлення про те, що Генеральна прокуратура завершила розслідування справи Сергія Ткача, він же так званий пологівський маніяк, який з початку вісімдесятих років ґвалтував і вбивав жінок та молодих дівчат. Його взяли кілька років тому у містечку Пологи Запорізької області. Суд вже розглянув його участь у тридцяти семи вбивствах, а ще шість злочинів розслідували зараз. Але найстрашніше, що за багато скоєних ним злочинів сидів хтось інший. Ви уявляєте собі? За його вбивства були посаджені невинні люди.

Механіка була дуже проста: міліція затримувала «злочинця» вибивала з нього свідчення, прокуратура їй допомагала. Вони спільними зусиллями шили справу білими нитками і відправляли до суду. А суд заплющував очі на очевидне протягування за вуха доказів і відправляв людей за грати.

Автор цих рядків розслідував і справу пологівського маніяка, й інші подібні справи. Я маю усі підстави стверджувати, що так звані правоохоронці робили це цілком свідомо, бо їм треба відзвітувати нагору про розкрите вбивство. А суд не шукав істину, а теж прагнув посадити людину.

Зрозумілий інтерес міліції і прокуратури: їх за нерозкриті злочини по голівці не поглядять. А для чого це треба суду? Знаючі люди кажуть, що психологічно суд залишився частиною, яка прагнула не з`ясувати всі обставини злочину і у випадку непереконливості слідства виправдати обвинуваченого, а навпаки – запхати його до буцегарні. Невипадково за часів СРСР міліція, прокуратура і суд містилися дуже часто в одному будинку, а їхні працівники належали до однієї партійної організації.

Питається: яке це все має відношення до одеського вбивства? Як на мене – безпосереднє. Роками міліція відучувалася ловити злочинців. Вона привчалася вішати злочини на невинних людей. Для чого виявляти кмітливість, коли можна безкарно обвинуватити першу ліпшу людину, яка трапиться під руки? Думаю, що затримувати небезпечних злочинці менти теж розучувалися, що, врешті-решт, призвело до відомого результату.

Але найвищого абсурду становище в правоохоронних органах набуло лише зараз. За Кучми це були тільки епізоди. А за Януковича люди в касках, масках і бронежилетах системно воюють проти звичайних громадян та опозиції, яка виходить на мирні протести. Це замість того, щоб ловити реальних бандитів. А коли їм таки час від часу трапляються бандити, то це закінчується плачевно.

При всій своїй удаваній грізності Янукович і його бригада, певне, дуже наївні люди. Вони мріють ментами захиститися від невдоволених громадян. Це вдається, поки народ відносно спокійний. А коли людей дістануть по-справжньому, то псевдопрофесійні міліціонери не здатні будуть цьому протистояти. Та й чи захочуть вони захищати можновладців, які крадуть мільйонами, а ментам платять копійки? Я чогось дуже сумніваюся.

Юрій Лукановнезалежний журналіст

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG