Конституційний суд України визнав неконституційним абзац 6 пункту 5 частини 1 статті 11 Закону про міліцію, відповідно до якої міліції надається право затримувати і утримувати у спеціально відведених приміщеннях осіб, які чинили непокору законній вимозі працівника міліції, до розгляду справи судом, більш ніж на 24 години.
Таке, ухвалене 11 жовтня, рішення КС ухвалив і оприлюднив у четвер.
Суд мотивував це рішення тим, що Кодекс про адміністративні правопорушення не кваліфікує непокору як адміністративне порушення, наголосивши, що непокора і злісна непокора, відповідно до законодавства, не є ототожненими поняттями.
Відповідно до законодавства, злісна непокора є адміністративним правопорушенням.
Конституційний Суд також визнав неконституційними частини 2 і 3 статті 263 Кодексу про адміністративні правопорушення щодо можливості затримання осіб на строк до 10 діб за санкцією прокурора у тому разі, якщо порушники не мають документів, що засвідчують особу.
Разом з тим КС визнав конституційним положення частини 3 ці ж статті щодо можливості затримання особи для встановлення особи, проведення медичного огляду, з'ясування обставин купівлі вилучених наркотичних засобів, психотропних речовин та їх дослідження на строк до 3 діб з письмовим повідомленням прокурора упродовж 24 годин від моменту затримання.
Крім того, цим рішенням КС визнав неконституційним положення частини 4 статті 263 цього кодексу, відповідно до якого особи, які скоїли правопорушення, можуть бути затримані до розгляду справи суддею або посадовою особою відповідного органу, тому що ця норма не передбачає конкретних строків затримання.
Також КС визнав неконституційною частину 5 статті 263 Кодексу про адміністративні правопорушення, відповідно до якої строк адміністративної затримки вираховується від моменту доставки порушника для складання протоколу, а особи, яка перебувала у стані сп'яніння, – від моменту її протверезіння.
На думку КС, ця норма може привести до зловживання з боку відповідних органів під час встановлення можливого строку обмеження права на свободу, що з урахуванням часу доставки може тривати довше, ніж це визначено законом.
У травні 50 депутатів Верховної Ради звернулися в КС з конституційним поданням, в якому просили оцінити конституційність строків адміністративного затримання.
Таке, ухвалене 11 жовтня, рішення КС ухвалив і оприлюднив у четвер.
Суд мотивував це рішення тим, що Кодекс про адміністративні правопорушення не кваліфікує непокору як адміністративне порушення, наголосивши, що непокора і злісна непокора, відповідно до законодавства, не є ототожненими поняттями.
Відповідно до законодавства, злісна непокора є адміністративним правопорушенням.
Конституційний Суд також визнав неконституційними частини 2 і 3 статті 263 Кодексу про адміністративні правопорушення щодо можливості затримання осіб на строк до 10 діб за санкцією прокурора у тому разі, якщо порушники не мають документів, що засвідчують особу.
Разом з тим КС визнав конституційним положення частини 3 ці ж статті щодо можливості затримання особи для встановлення особи, проведення медичного огляду, з'ясування обставин купівлі вилучених наркотичних засобів, психотропних речовин та їх дослідження на строк до 3 діб з письмовим повідомленням прокурора упродовж 24 годин від моменту затримання.
Крім того, цим рішенням КС визнав неконституційним положення частини 4 статті 263 цього кодексу, відповідно до якого особи, які скоїли правопорушення, можуть бути затримані до розгляду справи суддею або посадовою особою відповідного органу, тому що ця норма не передбачає конкретних строків затримання.
Також КС визнав неконституційною частину 5 статті 263 Кодексу про адміністративні правопорушення, відповідно до якої строк адміністративної затримки вираховується від моменту доставки порушника для складання протоколу, а особи, яка перебувала у стані сп'яніння, – від моменту її протверезіння.
На думку КС, ця норма може привести до зловживання з боку відповідних органів під час встановлення можливого строку обмеження права на свободу, що з урахуванням часу доставки може тривати довше, ніж це визначено законом.
У травні 50 депутатів Верховної Ради звернулися в КС з конституційним поданням, в якому просили оцінити конституційність строків адміністративного затримання.
