Конституційний Суд України вирішив, що обвинувачення у скоєнні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженої на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених законом «Про оперативно-розшукову діяльність», особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності.
Таке рішення Конституційний Суд оприлюднив сьогодні на своєму засіданні.
Раніше Служба безпеки України звернулася до Конституційного Суду з клопотанням дати офіційне тлумачення положення частині 3 статті 62 Конституції України, згідно з якою «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом». Практичну необхідність в офіційному тлумаченні цього положення СБУ обґрунтувало неоднозначною судовою практикою оцінки допустимості доказів у кримінальних справах.
У своєму рішенні суд наголосив, що обвинувачення у скоєнні злочину не може обґрунтовуватися фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина, з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних, а також не уповноваженою на те особою.
За рішенням суду, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки такі фактичні дані, які одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.
Таке рішення Конституційний Суд оприлюднив сьогодні на своєму засіданні.
Раніше Служба безпеки України звернулася до Конституційного Суду з клопотанням дати офіційне тлумачення положення частині 3 статті 62 Конституції України, згідно з якою «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом». Практичну необхідність в офіційному тлумаченні цього положення СБУ обґрунтувало неоднозначною судовою практикою оцінки допустимості доказів у кримінальних справах.
У своєму рішенні суд наголосив, що обвинувачення у скоєнні злочину не може обґрунтовуватися фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина, з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних, а також не уповноваженою на те особою.
За рішенням суду, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки такі фактичні дані, які одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.
