Доступність посилання

18 Жовтень 2017, Київ 04:02

Прага – Західні оглядачі не виключають, що Кремль домовився з Києвом щодо розв’язання газової проблеми, що дозволило врешті підписати угоду про зону вільної торгівлі з країнами СНД, за винятком Азербайджану, Узбекистану і Туркменистану. Якраз від туркменського керівництва, як наголошують деякі експерти, і залежить подальше «газове полегшення» для України, бо Росія не збирається переглядати газову угоду 2009 року з Україною. Водночас деякі впливові експерти попереджають, що «з низки причин програма ЄС зі «Східного партнерства» терпить невдачу і це створює нові проблеми для Європи. Окремі експерти також наголошують, що й доля нової угоди між ЄС та Україною також залежить від «газового полегшення» для Києва.

Лондонська «Файненшел Таймз» вважає, що «великий план Володимира Путіна зі створення «Євразійського союзу» (на чолі з Москвою), як здається, набуває форми після підписання договору про зону вільної торгівлі багатьма державами СНД (за винятком, ніби тимчасово, Азербайджану, Узбекистану і Туркменистану). Як виглядає, основу для цього кроку створили нові газові домовленості між Москвою і Києвом. «Файненшел Таймз» цитує при цьому українського Прем’єр-міністра Миколу Азарова, який заявив, що «Росія дозволить Україні імпортувати газ із Туркменистану через свої транзитні мережі, коли зона вільної торгівлі працюватиме вже, як мінімум, шість місяців». Щоправда, як пише лондонське видання, «Туркменистан ще може ставити палиці в колеса цим домовленостям», бо має суперечки з Росією з приводу каспійського транзиту газу. Газета також вважає малоймовірним, що Росія перегляне, на вимогу Києва, ціну на газ, зафіксовану в угоді, підписаній Путіним і Тимошенко у 2009 році.

Відомий аналітик із європейського відділення Фонду Карнеґі, британський журналіст та аналітик Томас де Ваал, вважає, що «зусилля ЄС з реалізації проекту «Східного партнерства» для шести східноєвропейських країн «терплять невдачу». Цьому заважає, зокрема, постімперське ставлення Росії та її економічний прагматизм, за яким пропонується «полегшена модель співпраці» для бізнесу в сусідів, включно з Україною та Білоруссю. Окрім того, олігархи у країнах «Східного партнерства» побоюються, що регульована економіка ЄС може становити загрозу їхнім статкам у майбутній перспективі. Тому виникають такі труднощі з укладенням угод про зону вільної торгівлі на Сході, зокрема, з Україною, до якої ЄС має політичні претензії у зв’язку зі справою Юлії Тимошенко. Окрім того, як вважає Томас де Ваал, Брюссель має нині мало часу і обмежені ресурси для своїх східних сусідів. Цьому заважає криза євро, «арабська весна» і те, що «ЄС просто не готовий інтелектуально охопити більш широкий союз із понад 30 членами». Якщо оновлена східна політика ЄС хоче мати дійсний трансформаційний ефект, то у її центрі має бути «можлива перспектива членства в ЄС», вважає британський експерт. Але ті, хто заважає цій перспективі, повинен планувати не лише позитивні результати її реалізації, але й реальні негативи розширення статус-кво Європи на Схід, де країни продовжують залишатися джерелом злочинності, бідності, можливих політичних репресій і навіть конфліктів та незгод. В обох випадках, як вважає Томас де Ваал, Євросоюзові, як великому гравцеві поруч, доведеться вирішувати ці виклики й проблеми близьких сусідів.

Московська «Нєзавісімая газета» вважає, що «відкриття нових кримінальних справ Генпрокуратурою у Києві дозволяє Україні домовлятися і з Росією, і з ЄС». Євросоюз, як зауважує видання, у відповідь на більш різку позицію Президента Януковича і нові домовленості Києва з Москвою, озвучив нові пропозиції для діалогу з Україною. Деякі експерти з Києва наголошують, що все залежить врешті-решт від газу, якщо нові російські пропозиції влаштують Київ, то він відмовиться від угоди з ЄС, а якщо ні, то гра на два фронти триватиме. Експерти також вважають, що владі Януковича «вистачить витримки і політичної волі, щоб наполягти на своєму, не ухвалюючи політичних рішень із кримінальних справ, а в підсумку побудувати рівноправну співпрацю з обома стратегічними партнерами».
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG