Із фондів відділу народного мистецтва Національного музею імені Андрея Шептицького пропали свічники, дзбанки, плесканки і що найцінніше – 148 кахлів гуцульських майстрів, серед яких роботи відомого умільця XIX століття Олекси Бахматюка. Цей майстер відкрив світові гуцульське мистецтво – він виготовив піч для австрійського імператора Франца Йосифа. А тому цінність зниклих речей важко навіть оцінити.
Музейники не ймуть віри, як можна було винести таку кількість великогабаритних речей повз службу державної охорони. Тривалий час, ще до перевірки, вони виявили, що у фонди хтось таки проникнув, але мовчали про цей факт.
Директор національного музею Ігор Кожан розповів, що проводять внутрішнє розслідування у музеї, що він звернувся в усі силові органи.
Правоохоронці припускають, що старожитності з музею могли зникнути упродовж останніх 10 років і пов’язують її з викраденням у 2004 році 40 кириличних стародруків і рукописів XVI-XVII століть, коли у музеї проводили ремонтні роботи.
«У 2005 році було порушено кримінальну справу щодо викрадень стародруків. У час слідства з’ясувалось, що громадянин Польщі придбав ці речі у працівника музею, 1936 року народження. Музейник помер. Зараз мова йде про повернення стародруків. У музеї проводився ремонт, було підтоплення, можливо, у цей час і вкрали кахлі», – повідомив Радіо Свобода речник УМВС у Львівській області Денис Харчук.
Крадуть те, що купують
Факт зникнення старожитностей із Національного музею дивує голову Асоціації музеїв і галерей Львова Зиновія Мазурика. Оскільки установа перебуває під державною охороною. За словами музеєзнавця, крадуть із музеїв і бібліотек те, що користується попитом серед колекціонерів і сила грошей перемагає патріотизм.
«У нас давно постала гостра проблема щодо крадіжок із музеїв, бібліотек. Зараз стає усе активнішим артринок. Економічний ринок і артринок в Україні більше у тіні. У нас відсутня інфраструктура артринку. Водночас кількість колекціонерів зростає, вони мають гроші. А це є додатковий елемент небезпеки і потребує відповідної реакції музеїв. Фальшують і крадуть те, за що платять гроші», – зауважив Зиновій Мазурик.
На його думку, Міністерство культури має посилити охорону, встановити відеокамери. «Держслужба охорони є монополістом. Витрати великі, але цього недостатньо. Треба робити внутрішню систему охорони. Немає сучасних методів, заходів, а винахідливість злочинців немає меж, підкуповують працівників», – зауважив музеєзнавець.
Наступного року виповниться 20 років від часу вбивства двох працівників Львівської галереї мистецтв. Серед дня злочинці винесли з галереї дві картини польських художників Яна Матейка і Артура Гроттгера. Донині ці картини не знайшли. А кримінальна справа закрита за давністю. Потім були крадіжки з бібліотеки Стефаника, Львівського історичного архіву, фресок Бруно Шульца. Донині усі ці справи не розслідувані.
Музейники не ймуть віри, як можна було винести таку кількість великогабаритних речей повз службу державної охорони. Тривалий час, ще до перевірки, вони виявили, що у фонди хтось таки проникнув, але мовчали про цей факт.
Директор національного музею Ігор Кожан розповів, що проводять внутрішнє розслідування у музеї, що він звернувся в усі силові органи.
Правоохоронці припускають, що старожитності з музею могли зникнути упродовж останніх 10 років і пов’язують її з викраденням у 2004 році 40 кириличних стародруків і рукописів XVI-XVII століть, коли у музеї проводили ремонтні роботи.
«У 2005 році було порушено кримінальну справу щодо викрадень стародруків. У час слідства з’ясувалось, що громадянин Польщі придбав ці речі у працівника музею, 1936 року народження. Музейник помер. Зараз мова йде про повернення стародруків. У музеї проводився ремонт, було підтоплення, можливо, у цей час і вкрали кахлі», – повідомив Радіо Свобода речник УМВС у Львівській області Денис Харчук.
Крадуть те, що купують
Факт зникнення старожитностей із Національного музею дивує голову Асоціації музеїв і галерей Львова Зиновія Мазурика. Оскільки установа перебуває під державною охороною. За словами музеєзнавця, крадуть із музеїв і бібліотек те, що користується попитом серед колекціонерів і сила грошей перемагає патріотизм.
«У нас давно постала гостра проблема щодо крадіжок із музеїв, бібліотек. Зараз стає усе активнішим артринок. Економічний ринок і артринок в Україні більше у тіні. У нас відсутня інфраструктура артринку. Водночас кількість колекціонерів зростає, вони мають гроші. А це є додатковий елемент небезпеки і потребує відповідної реакції музеїв. Фальшують і крадуть те, за що платять гроші», – зауважив Зиновій Мазурик.
На його думку, Міністерство культури має посилити охорону, встановити відеокамери. «Держслужба охорони є монополістом. Витрати великі, але цього недостатньо. Треба робити внутрішню систему охорони. Немає сучасних методів, заходів, а винахідливість злочинців немає меж, підкуповують працівників», – зауважив музеєзнавець.
Наступного року виповниться 20 років від часу вбивства двох працівників Львівської галереї мистецтв. Серед дня злочинці винесли з галереї дві картини польських художників Яна Матейка і Артура Гроттгера. Донині ці картини не знайшли. А кримінальна справа закрита за давністю. Потім були крадіжки з бібліотеки Стефаника, Львівського історичного архіву, фресок Бруно Шульца. Донині усі ці справи не розслідувані.
